Перейти до вмісту

Му-цзун (династія Тан)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Му-цзун
кит. 穆宗 Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
15-й Імператор Тан
20 лютого 820 — 25 лютого 824 року
Попередник: Лі Чунь
Спадкоємець: Лі Чжань
 
Ім'я при народженні: кит. 李恆 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 795 Редагувати інформацію у Вікіданих
Чан'ань
Смерть: 25 лютого 824 Редагувати інформацію у Вікіданих
Чан'ань
Причина смерті: Chinese alchemical elixir poisoningd Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Fengxiand[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Династія Тан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: династія Лі[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Сянь-цзун[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Empress Dowager Guod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Empress Dowager Wangd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Empress Dowager Xiaod Редагувати інформацію у Вікіданих, Q8251397? Редагувати інформацію у Вікіданих і Guifei, of the Wu cland Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Цзін-цзун[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Вень-цзун (династія Тан)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, У-цзун[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Coud[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Rongd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Shid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Princess Yichangd Редагувати інформацію у Вікіданих, Princess Ankangd Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Shid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Shid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Princess Qingyuand Редагувати інформацію у Вікіданих, Li Shid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і Li Shid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Імператор Му-цзун (кит.: 穆宗; піньїнь: Mùzōng), особисте ім'я Лі Ю (кит.: 李宥; піньїнь: Lǐ Yòu; 26 липня 795 — 25 лютого 824) — п'ятнадцятий імператор династії Тан. Му-цзун перебував при владі з 820 по 824 рік.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лі Хен народився у 795 році за часів правління свого прадіда імператора Де-цзуна. У той час його батько Сянь-цзун був принцом Гуанлін. Мати Лі Хена, Принцеса Гуо, була дружиною Сянь-цзуна та внучкою видатного генерала Гуо Зійї. Її батьки — син генерала Гуо, Гуо Ай, та принцеса Шенпінь, сестра імператора Дезонга. Лі Хен був третім сином Сянь-цзуна. У визначений час Лі Хен став принцом Цзяньань.

У 806 році Лі Хен став принцом Суї. Його мати, прицеса Гуо, незважаючи на те, що була жінкою Сянь-цзуна, не була названа імператрицею, а тільки дружиною імператора, хоча й мала високе звання Гуйфей (貴妃). Під час свого правління імператор Сянь-цзун неодноразово чинив опір закликам імперських чиновників зробити принцесу Гуо імператрицею, використовуючи одне виправдання за іншим, побоюючись, що якщо вона стане імператрицею, то буде так панувати в палаці, що жодна інша дружина не зуміє приблизитись до нього. 809 року імператор Сянь-цзун коронував старшого брата Лі Хена — Лі Ніня. Однак Лі Нінь помер у 811 році, а вже у 812 році імператор Сянь-цзун коронував Лі Хена.

Навесні 820 року імператор Сянь-цзун раптово помер. Вважалося, що його вбив євнух, однак євнуху вдалося призупинити розслідування вбивства, заявивши, що імператор помер від таблеток, розроблених алхіміками для досягнення безсмертя.

Після сходження на трон Му-цзун проводив свій час на бенкетах, сильно при цьому випиваючи. Тим самим він нехтував своїми імператорськими обов'язками. В той час тимчасово поневолені регіональні військові губернатори (цзєдуші) почали кидати виклик центральному уряду Тан, що призвело до нової де-факто незалежності трьох регіонів на північ від Жовтої річки (Хуанхе), які були підкорені імператором Сянь-цзуном. Корупція широко розповсюджувалася в імперії.

Коротке за своєю тривалістю правління імператора Му-цзуна завершилося у 824 році. Перебування при владі Му-цзуна вважають початком занепаду династії Тан.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с China Biographical Database

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bo Yang, Outlines of the History of the Chinese, vol. 2, pp. 561—564.