Л-12 «Молотовєць»
| Л-12 «Молотовєць» | ||
|---|---|---|
| Л-12 | ||
 | ||
| Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI (II-біс) | ||
| Верф | завод № 198, Миколаїв/завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі | |
| Під прапором |  СРСР
| |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР
| |
| Порт приписки | Владивосток, бухта Крашеніннікова | |
| Закладений | 10 червня 1934 | |
| Спуск на воду | 7 листопада 1936 | |
| Введений до складу флоту | 9 грудня 1938 | |
| Перейменований | Б-12, УТС-11 | |
| Виведений зі складу флоту | 28 вересня 1983 | |
| На службі | 1938—1983 | |
| Сучасний статус | 9 квітня 1984 року списаний; лежить на ґрунті в бухті Нагаєва | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Радянсько-японська війна * Південно-Сахалінська операція | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Вартість | 16,4 млн руб. (реальна вартість — 22 млн руб.) | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,5 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,5 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Дальність плавання | надводна: 3 400 миль (6 300 км) на швидкості 14 вузлів (25,9 км/год) або 7 500 миль (13 900) на 10 вузлах підводна: 12,8 миль (23,7 км) на швидкості 8,5 вузлів (15,7 км/год) або 135 миль (250) на 2,5 вузлах | |
| Автономність плавання | 28 діб | |
| Екіпаж | 52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 79,9 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4 м | |
| Водотоннажність надводна | 1038,3 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 х 1100 к. с. (дизелі) 2 х 650 к. с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата Б-2 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 533-мм носових торпедних апарати (16 торпед) та 20 мін типу ПЛТ | |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К | |
| Електроніка | «Дракон-129», «Меркурий-12» | |
Л-12 «Молотовєць» (рос. Л-12 «Молотовец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI (II-біс) типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 червня 1934 року під заводським номером 286 на заводі № 198 у Миколаєві. У вигляді окремих секцій був перевезений до Комсомольська-на-Амурі, де на заводі № 199 його зібрали. 7 листопада 1936 року спущений на воду. 9 грудня 1938 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.
9 серпня 1945 року, на момент радянського вторгнення до Японії й Маньчжурії, Л-12 перебував у складі 5-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ ТОФ.
19-28 серпня Л-12 здійснив один бойовий похід. 22 серпня човен провів дві торпедні атаки з випуском шести торпед по транспортному конвою японців. Унаслідок другої атаки було потоплено судно «Ogasawara Maru» (1403 брт) з біженцями на борту (з 702 осіб, які перебували на судні, врятуватися вдалося лише 61).
У 1949—1951 роках човен пройшов у Владивостокі капітальний ремонт. У 1949 році перейменований на Б-12.
1957 року човен здійснив свій останній похід. 20 лютого 1959 року Б-12 роззброїли та переобладнали на навчально-тренувальну станцію, перейменовавши на УТС-11, з 1964 року він стояв на приколі в бухті Нагаєва, Магадан. 28 вересня 1983 виключений зі списку плавзасобів флоту, в 1986 корпус човна був покладений в основу кам'яного мола, що будується в бухті Нагаєва. За станом на 2015 рік рештки корпусу лежать на ґрунті.
З березня 1937 до січня 1938 року командиром Л-12 був майбутній адмірал флоту Касатонов Володимир Опанасович.
- Подводные лодки. Тип «Л» XI серии — Штурм Глубины(рос.)
- Л-12, Б-12, УТС-11 Тип «Л» XI серии(рос.)
- «Л-12» подводный минный заградитель XI серии(рос.)
- L-12. на uboat.net. (англ.)
- Бережной С. С. — Корабли и суда ВМФ СССР. 1928—1945: Справочник. — М.: Воениздат, 1988. — 710 с.: ил.
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
- Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
