Л-7 «Ворошиловець»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Л-7 «Ворошиловець»
Л-7 «Ворошиловец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI
Верф завод № 189, Ленінград/завод № 202, Владивосток
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Владивосток
Закладений 10 квітня 1934
Спуск на воду 15 травня 1935
Введений до складу флоту 10 грудня 1936
Виведений зі складу флоту 3 квітня 1958
На службі 19361958
Сучасний статус 3 квітня 1958 року списаний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Проєкт
Тип ПЧ підводний мінний загороджувач
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,5 вузли
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Дальність плавання надводна: 3 400 миль (6 300 км) на швидкості 14 вузлів (25,9 км/год) або 7 500 миль (13 900) на 10 вузлах
підводна: 12,8 миль (23,7 км) на швидкості 8,5 вузлів (15,7 км/год) або 135 миль (250) на 2,5 вузлах
Автономність плавання 28 діб
Екіпаж 52 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 79,9 м
Ширина корпусу найб. 7,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,3 м
Водотоннажність надводна 1040 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Гвинти 2
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

Л-7 «Ворошиловець» (рос. Л-7 «Ворошиловец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 квітня 1934 року на заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 268 та найменуванням «Ворошиловець». Секціями залізницею підводний човен перевезено до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його збірка. 15 травня 1935 року Л-7 спущений на воду, і 10 грудня 1936 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

У бойових діях участі не брав. 3 квітня 1958 року підводний човен виведений з бойового складу Тихоокеанського флоту та роззброєний.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Подводная лодка «Ворошиловец», Л-7, Б-23. Тип «Л» XI серии [Архівовано 27 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  • «Л-7» («Ворошиловец») [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  • Л-7, Б-23 Ворошиловец тип «Л» XI серии [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  • L-7. на uboat.net. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 23 січня 2022. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
  • Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. . Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.