МД54-4
| МД-54-4 | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1960-1972 |
| Країна будування |  СРСР |
| Виробник | ІМЗ |
| Заводи | ІМЗ КМЗ |
| Разом побудовано | Від 4849 до 6687 |
| Країни експлуатації |  Білорусь
 Естонія |
| Роки експлуатації | 1960 - наш час |
| Ширина колії | 750 мм |
| Рід служби | Маневровий мотовоз |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 20 км/год |
| Осьова формула | 0-2-0+0-2-2 |
| Довжина локомотива | 7152 мм |
| Ширина | 2115 мм |
| Висота | 2980 мм |
| Робоча маса | 10 тонн |
| Порожня маса | 9 тонн |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 2500 |
| Відстань між шкворнями | 3800 мм |
| Колісна база візків | 1400 мм |
| Найменший радіус кривих | 25 м |
| Тип дизеля | Д-75 |
| Потужність дизеля | 54 к.с. |
| Тип передачі | Механічна |
| Діаметр коліс | 600 мм |
| Запас пального | 210 кг |
| Запас піску | 60 кг |
| Запас води | 40 кг |
| Запас мастила | 41 кг |
МД54-4 (М - Мотовоз, Д - Дизельний, 54 - к.с., 4 - кількість осей) ― Дизельний мотовоз, який випускався з 1962 по 1974 рік. Виготовлявся на Істьєнському машинобудівному заводі (до 1973 року), Калінінському екскаваторному заводі (перейменований на ЗАТ "Тверський екскаватор"), та Камбарському машинобудівному заводі (до 1974 року).
Мотовоз розробили та виготовили його перший дослідний зразок в 1957-1958 роках. Виробництво почалося з 1960 року, але масовість набрало з 1962 року. З Лютого 1960 р., після злиття двух підприємств в Калінінський екскаваторний завод, машинобудівне підприємство отримало розпорядження на виробництво мотовозів МД54-4.
Кількість виготвлених мотовозів коливається від 4849 до 6687 одиниць[1][2]. Істьєнським заводом, за наявною інформацією, виготовлено 5437 штук, а Калинівським заводом 1240.[1]
Також відомо про версію мотовозу для широкої колії (1520 мм). Мотовоз отримав значне розповсюдження по всім вузькоколійним залізницям пост-радянського простору, деякі з них збереглися в музеях вузькоколійної техніки, або на підприємствах, де працюють, або працювали.
В Україні МД54-4 можна побачити в музеї Коростівської вузькоколійки.
Кузов капотного типу. Оснащений п'ятиступінчатою механічною передачею. Кабіна виготовлена з металу, до неї проведене повітряне опалення від двигуна, також в кришці є люк. В задній частині розміщена платформа для перевезення вантажів, масою до 1 тонни, та з двома продольними ящиками, для баласту. Для освітлення використовується декілька електричних ламп.[3]
- Тип: маневровий
- Марка: МД-54-4
- Передача: механічна
- Конструкційна швидкість: 20 км/год
- Службова маса: 10 т
- Ширина: 2115 мм
- Висота: 2980 мм
- Довжина: 7152 мм
- Відстань між центрами візків: 3800 мм
- Колія: 750 мм
- Колісна формула: 0-2-0 + 0-2-0
- Діаметр колес: 600 мм
- Мін. радіус проходження кривих: 25 м
- Силова установка: Д-75
- Потужність: 54 к.с.
- Охолодження: водяне
- Запас палива: 210 кг
- Мастило для дизеля: 25кг
- Мастило для гідропередачі: 16 кг
- Води: 40 кг
- Піску: 60 кг
Через свою легкість, цей тип мотовозу використовується на торфовозній вузькоколійній залізниці в Айзпуте, інші типи тяги не підходять через стан рейок, які не витримують більшої ваги.[4][5]
- ↑ а б в Узкоколейные мотовозы МД54-2, ТМУ61 и МД54-4. narrow.parovoz.com. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Мотовоз МД54-4. railtrain.pro. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ а б в мотовоз МД54-4 - Страница 2 - ScaleTrainsClub - Модели железных дорог. scaletrainsclub.com. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ ЭМБ // Айзпуте. narrow.parovoz.com. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ мотовоз МД54-4 - ScaleTrainsClub - Модели железных дорог. scaletrainsclub.com. Процитовано 5 квітня 2023.