Перейти до вмісту

Магела (печера)

Координати: 39°43′00″ пн. ш. 45°11′30″ сх. д. / 39.716666666667° пн. ш. 45.191666666667° сх. д. / 39.716666666667; 45.191666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Магела
вірм. Մագելի (Մագելանի) քարանձավ
Сталактитова рептилія в печері
Характеристики
Типкарстова
Гірські породивапняк
Кількість входів1
Відвідування
Вільний доступзакрита, тільки в супроводі фахівців[1]
Розташування
39°43′00″ пн. ш. 45°11′30″ сх. д. / 39.716666666667° пн. ш. 45.191666666667° сх. д. / 39.716666666667; 45.191666666667
Країна Вірменія[2]
РегіонВайоц-Дзор[2]
МісцевістьВайоц-Дзор
Карти розташування
Магела (печера). Карта розташування: Вірменія
Магела (печера)

Мапа

Магела (Когтя) також Магілі (вірм. Մագելի (Մագելանի) քարանձավ) — карстова[3] печера в Вайоц Дзорскому районі Вірменії, вважається найбільшою у Вірменії. Досліджена тільки до глибини 1,7 км.[4] У печері є безліч коротких відгалужень, які досі повністю не досліджені. Печера отримала ім'я на честь мисливця Магелана Аракеляна (який відкрив печеру в 1980 році), якого коротко називали Магел.[5]

У печері є кілька місць скупчення сталактитів і сталагмітів.

Печеру Магела була населена ще в епоху неоліту, про що свідчать знайдені в ній ведмежі кістки, кам'яні знаряддя праці та інші предмети.[4]

Завдяки глибині в печері постійна температура 14 °С (58 °F).[4]

Вхід в печеру настільки вузький, що тільки одна людина може пройти.

У печері Магела мешкають вісім видів кажанів, шість з яких включені до Червоної книги Вірменії.[6]

У 2005 році в печері відкрили велику, близько 600 особин, материнську колонію араксійскіх нічних кажанів (лат. Myotis araxenus).[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пещера Магили (когтя). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2015.(рос.)
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. Հուշարձանի N: 9.8.11. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 березня 2015.(вірм.)
  4. а б в Нораванк 2: Пещера Магили. Пещера Трчуннери (птиц). Армянские летучие мыши. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.(вірм.)
  5. Ինչու՞ չզարգացնել քարանձավային տուրիզմը. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 27 березня 2015.(вірм.)
  6. Пещера Магела: сохранение летучих мышей или развитие туризма?. 7 лютого 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.(рос.)
  7. Arax myotis - Myotis schaubi araxenus Dahl, 1947. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2015.(вірм.), (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]