Перейти до вмісту

Мадзігон Василь Миколайович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мадзігон Василь Миколайович
Народився3 жовтня 1937(1937-10-03) (87 років)
Карпівці (Житомирський район)
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Відмінник освіти України
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Заслужений діяч науки і техніки України

Васи́ль Микола́йович Мадзіго́н (нар. 3 жовтня 1937 року, с. Карпівці Чуднівський район Житомирської області) — доктор педагогічних наук (1991), професор, перший віцепрезидент АПН України (з липня 2000 до березня 2012), директор Інституту педагогіки АПН України (1994—2013), член НАПНУ, заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, фахівець у галузі трудового навчання, виховання дітей і молоді та профорієнтації, співавтор підручників з трудового навчання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 жовтня 1937 року в Карпівці Чуднівського району Житомирської області у багатодітній селянській сім'ї. Його батько був грамотним, поєднував хліборобську працю з учительскою — навчав грамоти неписьменних односельців. У 1956 році закінчив Карповецьку середню школу (нині Карповецький ліцей).

З раннього дитинства допомагав родині по господарству, а підрісши — працював в учнівській виробничій бригаді на полях сільського колгоспу, потім будівельником у радгоспі «Карпівці». У 1955 році за сумлінну працю його нагородили «Медаллю ВДНГ СРСР» і преміювали десятиденною поїздкою на Всесоюзну виставку досягнень народного господарства.

З 1956 по 1959 рік служив у Радянській армії, навчався у корпусній школі молодшого командно-технічного персоналу з обслуговування потужних радіорадарів, що відповідало юнацькому захопленню радіоаматорством. Згодом отримав першу керівну посаду — начальника потужної експериментальної радіорадарної станції стратегічного спостереження та виявлення літаючих засобів. Йому доручили випробовувати експериментальну техніку, тоді він не лише справився з виконанням завдань, але й проявив себе як дослідник-раціоналізатор, здійснив понад 10 технічних удосконалень та винаходів, результати яких публікували у «Військовому віснику[ru]» та на військових конференціях Приволзького військового округу. З 1959 по 1960 рік навчався на паркетника (майстра, який виготовляє і настилає паркет).

У 1959 році після демобілізації працював будівельником у «Київміськбуді-1», брав участь у зведенні житлового масиву «Нивки», школи-інтернату № 7 (нині № 23), у якій залишався працювати лаборантом-електриком до 1961, а потім — учителем фізики і виробничого навчання протягом 10 років, до 1971.

Вступив до радіофізичного факультету Київського університету імені Т. Г. Шевченка, однак через певні обставини перевівся до Київського політехнічного інституту, в якому в 1968 році підготував і успішно захистив дипломний проєкт «Кольцевые пересчетные устройства», здобувши кваліфікацію інженера електронної техніки. Працював інженером на виробництві і вчителем у школі, потім лише вчителем.

Поступив до Українського науково-дослідного інституту педагогіки, у 1971 році — став молодшим науковим співробітником, а згодом аспірантом. У 1975 році після успішного завершення аспірантури захистив кандидатську дисертацію на тему: «Шляхи і засоби забезпечення наступності в трудовому навчанні учнів загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ (на матеріалі електрорадіотехнічних дисциплін)». У 1982 — отримав вчене звання старший науковий співробітник. Під його керівництвом проводили дослідження з пошуку нових форм поєднання навчання з продуктивною працею. Василя Миколайовича включили до Ради з політехнізму. Одне з засідань якої відбувалося на експериментальному майданчику в Комінтернівському МНВК (міжшкільному навчально-виробничому комбінаті) у Харкові, яким опікувався молодий учений. Міністерство освіти СРСР схвалило цей досвід, а Всесоюзна нарада фахівців освіти і працівників базових виробництв рекомендувала поширити його на всю територію країни. В. М. Мадзігону запропонували очолити головний профільний науковий центр — Інститут трудового навчання і профорієнтації АПН СРСР. Проте він відмовився.

З 1983 по 1992 рік був заступником директора інституту з наукової роботи, з 1994 по 2012 рік — директором Інституту педагогіки АПН України.

У 1991 році захистив докторську дисертацію на тему «Політехнічні основи поєднання навчання з продуктивною працею учнів».

З 1992 по 1994 рік — ректор Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства освіти України. У 1992 році присвоєно вчене звання професора.

Постановою Кабінету Міністрів України 1992 року його затверджено одним із академіків-засновників Академії педагогічних наук України.

У березні 1993 році на загальних зборах АПН України його обрали віцепрезидентом — керівником відділення теорії та історії педагогіки АПНУ, у грудні 1995 році — віцепрезидентом АПНУ, із січня 2000 року по березень 2012 — перший віцепрезидент АПНУ.[1]

Кримінальна справа та суд

[ред. | ред. код]

«Судовий репортер» з посиланням на вирок від 17 січня 2023 року повідомляє, що Київський апеляційний суд розглянув справу колишнього директора Інституту педагогіки НАПНУ Василя Мадзігона та його сина, яких звинуватили у намаганні отримати $11 млн за оренду приміщення.

На балансі Інституту перебував будинок в центрі Києва — на вулиці Богдана Хмельницького,10, площею 2290 квадратних метрів. У 2011 році з пропозицією оренди приміщення на 49 років до керівника Інституту звернулась засновник ТОВ «Армада-кво». Мадзігон начебто висунув вимогу передати йому $11,5 млн винагороди. За це він погоджувався розірвати договір із попереднім орендарем і отримати погодження Президії Національної академії педагогічних наук на новий договір.

У березні 2012 року в Інституті педагогіки вилучили 250 тисяч доларів та 800 тисяч гривень, а Василь Миколайович і його син були затримані СБУ. Планувалося, що решту $10,65 млн підприємиця перерахує до статутного фонду нових компаній, приховуючи передачу неправомірної вигоди. 4 квітня 2013 року суд визнав Мадзігона винним у замаху на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а його сина — пособником, призначивши умовне покарання. Печерський райсуд змінив кваліфікацію справи на зловживання впливом. У 2018 році Апеляційний суд призначив по 2 роки і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, але вирок був скасований і слухався повторно. Прокурор вимагав 10 і 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за ч. 4 ст. 368 КК України.

Мадзігон не заперечував, що підготував клопотання про надання дозволу на здачу в оренду приміщень Інституту та переконував Президію НАПН передати їх у довгострокову оренду через аварійний стан будівлі. Після отримання дозволу, він ініціював розірвання попереднього договору оренди з Фондом і укладення нового договору з ТОВ «Армада-кво». Мадзігон усвідомлював можливість отримання хабаря від нового орендаря, тому наполіг на розірванні попереднього договору. Суд вважав, що його дії підпадають під ст. 368 КК України як сприяння у прийнятті неправомірного рішення та зловживання службовим становищем. Мадзігону інкримінували сприяння укладенню договору оренди та розірванню попереднього договору з порушенням законодавства.

Суд вирішив, що перекваліфікація дій обвинувачених судом першої інстанції була безпідставною. Протягом всього розгляду справи підсудні не заперечували отримання 800 тисяч гривень і 250 тисяч доларів США, які були в них вилучені. Суть позиції захисту зводилась до того, що гроші професор із сином отримали за договором позики. 11 мільйонів доларів обговорювали в контексті викупу будівлі.

Син Мадзігона є кандидатом педагогічних наук, працював на посаді старшого наукового співробітника лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості за сумісництвом Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, нагороджений грамотою Інституту екології, економіки і права. Обставинами, які пом'якшують покарання, визнано сприяння розкриттю злочину і стан здоров'я обох засуджених, які мають хронічні захворювання. Також врахований похилий вік Мадзігона-старшого, якому виповнилося більш як 80 років, його досягнення в науці, наявність почесних звань та нагород. Батька і сина засудили до однакового покарання — по 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.[2]

Після звернення до Європейського суду з прав людини він констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективного засобу юридичного захисту на національному рівні. 16 листопада 2024 року суд постановив, що держава-відповідач повинна сплатити заявникам зазначені суми протягом трьох місяців, а після цього на них нараховуватиметься простий відсоток за ставкою Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.[3]

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Наукові інтереси пов’язані з розробкою проблем реалізації політехнічних основ поєднання навчання з продуктивною працею. У дослідженнях В.М. Мадзігона визначена дидактична взаємодія наукових основ виробництва з основами наук як необхідна умова для оптимального поєднання навчання з продуктивною працею. Такий підхід був взятий за основу теоретичної розробки і дослідно-експериментальної перевірки різних інноваційних форм організації педагогічно доцільного шкільного виробництва.

Василь Миколайович був членом редколегій журналів: «Педагогіка і психологія», «Комп'ютер у школі та сім'ї», «Трудова підготовка в закладах освіти», «Директор школи, ліцею, гімназії», «Молодь і ринок», багатьох збірників наукових праць. Був головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій в Інституті педагогіки АПНУ та членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій в Інституті професійно-технічної освіти АПНУ.

Під його науковим керівництвом захищено 12 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. Автор понад 350 наукових праць з проблем трудового навчання, виховання і профорієнтації, ряду монографій і підручників з трудового навчання для загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів, зокрема «Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді», «Трудове навчання», «Технічні види праці», «Продуктивна педагогіка», «Інтелектуальна власність», «Основи економіки» та інші. Автор понад 10 винаходів та технічних удосконалень у галузі трудового навчання та підготовки молоді до трудової діяльності.[1]

У 1997 році входив до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення акції «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову»[4]. У 2003 році входив до складу наглядової ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна[5]. У 2004 році входив до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні у 2004 році «Року сім'ї»[6]. У 2004 році входив до складу наглядової ради Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди[7]. У 2005 році входив до складу комісії з реформування освіти[8].

Мадзігон В. М. автор статей «Виробнича практика» та «Виробниче навчання» в Українській радянській енциклопедії[9].

Найбільш значимі публікації

[ред. | ред. код]

За НАПНУ:

  • Навчально-виховна робота в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (1978);
  • Трудове навчання, виховання і профорієнтація (1981);
  • Основи управління шкільним виробництвом (1989);
  • Політехнічні основи поєднання навчання з продуктивною працею школярів (1989),
  • Школа-ліцей (1990),
  • підручники з трудового навчання для 5—7 класів (1990-1997)[10].
Докладніше: Левченко_Григорій_Євменович#Підручники,_навчальні_посібники_та_зошити_з_трудового_навчання

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Василь Миколайович Мадзігон учений — педагог та організатор педагогічної науки і освіти України: бібліографічний покажчик / упор. І. О. Іванова; авт. вступ. статті Г. Є. Левченко; ред. П. І. Рогова. — Київ: Педагогічна думка, 2007. — 64 с. — (Академіки АПН України).
  2. ↑ sudreport (23 січня 2023). 80-літнього професора з сином, які намагались отримати $11 мільйонів хабара, ув’язнюють на 8 років | СУДОВИЙ РЕПОРТЕР. sudreporter.org (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  3. ↑ Справа «Мадзігон та інші проти України» (PDF). court.gov.ua (укр) . 16 листопада 2024 року.
  4. ↑ Про проведення акції "Передаймо нащадкам наш скарб - рідну мову". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  5. ↑ Про затвердження складу наглядової ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  6. ↑ Про затвердження складу Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні у 2004 році Року сім'ї. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  7. ↑ Про затвердження складу наглядової ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  8. ↑ Про утворення Комісії з реформування освіти. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  9. ↑ Мадзігон В. М. Виробнича практика; Виробниче навчання // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 240; 241.
  10. ↑ Мадзігон Василь Миколайович: до 65-річчя від дня народження: каталог виставки / АПН України; ДНПБ України; Уклад. Л. О. Пономаренко; Відп. за вип. П. І. Рогова. — К., 2002. — 21 с. — (Ювіляри АПН України; Вип. 10).

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Левченко Г. Є. Лабораторія трудової підготовки і політехнічної творчості: [про В. М. Мадзігона] / Г. Є. Левченко, В. З. Моцак // Ін-т педагогіки АПН України: нарис історії. — К., 1996. — С. 97—100.
  • Василеві Миколайовичу Мадзігону — 60 // Педагогіка і психологія. — 1997. — № 4. — С. 243—244.
  • Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997. — С. 198. «МАДЗІГОН Василь Миколайович (нар. З.Х.1937, с. Карпівці Житомирської обл.) — український педагог, з 1995 віцепрезидент АПН України. Досліджує проблеми трудового навчання школярів.»
  • Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Ярмаченко М. Д. Академія педагогічних наук України (п'ятиріччя становлення і розвитку). — К.: Пед. думка, 1997. — С. 26—27.
  • На лічильнику добра …: [до 60-річчя від дня народження В. М. Мадзігона ] // Пед. газ. — 1997. — Жовт. (№ 10). — С. 1.
  • Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 282.
  • Мадзігон Василь Миколайович // Імена України: біографічний щорічник. — К.: Фенікс, 2001. — С. 334.
  • Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто на Житомирщині. Видатні земляки / авт.-упоряд. В. Болгов. — К.: Такі справи, 2001. —С. 103. — 208 с.: іл. — ISBN 966-7953-02-5.
  • Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Український педагогічний календар: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Упоряд.: Л. О. Калмикова, Т. Ф. Баєва; За ред. В. П. Коцура; Літ. ред. Л. П. Кожуховська — К., Переяслав-Хмельницький держ. пед. ін-т, 2002. — С. 176.
  • Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва / [редкол.: В. В. Болгов та ін.]. — Київ: Одекс плюс, 2004. — [Т. 6]. — С. 294.
  • Василь Миколайович Мадзігон // Профтехосвіта України: XXI століття: енциклопед. вид. / АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти; За ред. Н. Ничкало; Наук. рада: В. Кремень, В. Мадзігон та ін. — К.: АрТек, 2004. — С. 670.
  • Мадзігон Василь Миколайович // Кияни: Біографічний словник / І. Д. Безгін, Ю. К. Дупленко, М. Г. Жулинський, М. П. Зяблюк; Голов.ред.Ю.О.Храмов. — Довідкове енциклопедичне видання. — К.: Фенікс, 2004. — С. 223. — 460 с.: іл. — ISBN 966-651-160-6.
  • Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто в Україні / [уклад. та ред.: Ю. Марченко, О. Телемко]; Київ. наук. т-во ім. П. Могили. — Київ : К.І.С., 2007. — С. 581.
  • Василю Миколайовичу Мадзігону — 70 // Труд. підгот. в закл. освіти. — 2007. — № 5/6. — 2-а с. обкл.
  • Ніколаєнко С. Василю Мадзігону: [поздоровлення з нагоди 70-річчя від дня народж.] / С. Ніколаєнко // Освіта України. — 2007. — 2 жовт. (№ 73). — С. 1.
  • Вачевський М. З Днем народження академіка АПН України Василя Миколайовича Мадзігона // Молодь і ринок. — 2011. — № 10 (81). — С. 63.
  • Василь Миколайович Мадзігон / Колектив співробітників Інституту // Освіта та розвиток обдарованої особистості. — 2017. — № 9 (64). — С. 3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мадзігон_Василь_Миколайович&oldid=44685165