Очікує на перевірку

Мадонна Таддея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Мадонна Таддея»
італ. Tondo Taddei
Творець:Мікеланджело Буонарроті
Час створення:бл. 1504 —1506
Розміри:109 x 109 см
Висота:107 см
Ширина:107 см
Матеріал:Мармур
Зберігається:Лондон, Англія
Музей:Королівська академія мистецтв
Інвентарний номер:03/1774
CMNS: «Мадонна Таддея» у Вікісховищі
Рафаель. «Мадонна з щигликом»
(1507)

«Мадо́нна Таддея» (італ. Tondo Taddei) — мармуровий барельєф, створений італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1504 —1506 рр. для Таддео Таддеї[1]. 1821 року його придбав Джордж Бомон (англ. George Beaumont), а з 1830 року твір входить до колекції Королівської академії мистецтв[а]. Джеймс Гол (англ. James Hall) вважає, що «жодна інша Мадонна з дитям не містить такого емоційного та сюжетно-тематичного заряду»[2].

Скульптура зображає Марію, що сидить, з маленькими Ісусом та Іваном Хрестителем. Ісус витягся на колінах матері через усю площину тондо, і озирається через праве плече на Івана, який стоїть над ним і простягає йому пташку. Ісус здається зляканим[3], а його матір замислено, з легкою посмішкою, спостерігає за їхньою грою. Тут центральною фігурою є саме дитя, а не мадонна. На думку Віктора Лазарєва у цьому тондо простежується вплив Леонардо на Мікеланджело, адже у цьому творі «живіше розташування фігур, і гнучкіший композиційний ритм, м'якші форми, і багатша гра світлотіні, що мимоволі змушує згадати про леонардове „сфумато“»[4].

Це тондо є більш ліричним, життєрадісним, аніж «тондо Пітті». Картина Рафаеля «Мадонна дель Карделліно» чи «Мадонна з щигликом»[5] близька за настроєм, але композиція Мікеланджело є динамічніша[6].

Техніка «non finito»

[ред. | ред. код]

Мармур тондо ще більш грубо оброблений, аніж «Мадонна Пітті». Фігурка Ісуса є найбільш проробленою, тоді як Марія та Іван Хреститель дещо затінені, а фігури ледь проступають на тлі[6]. Незважаючи на те, що Вазарі писав про тондо як твір розпочатий, але не закінчений[1], дослідники досі сперечаються про це. Лазарєв погоджувався із Вазарі, однак, він також говорив, що «в цій „незакінченості“ є свої великі чари» [4]. Мистецтвознавець Вільям Воллес вважає, що техніка «non finito» у цьому творі скульптора виділяє завершеність образів і створює атмосферне тло[7]. За Еріком Шильяно «недовершеність» тондо є сумнівною, адже Таддео не відмовився від замовлення, і не наполягав на «поліруванні» чи доопрацюванні[8].

Для подальшого читання

[ред. | ред. код]
  • Martini Q. Osservazioni sul tondo «Taddei» // Antichita viva. — 1973. — Вип. 5. — С. 26 —71.

Примітки

[ред. | ред. код]
а. ^ У галереях Секлера[9]. В Академії також зберігається замальовка тондо, зроблена Джоном Констеблом невдовзі по тому, як скульптуру було передано до колекції Академії

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б Вазарі, 1970, с. 313.
  2. James Hall. Unfinished Business (англ.) . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 30 квітня 2012. …no other Madonna and Child image packs such a powerful emotional and narrative punch
  3. Malcolm Easton. The Taddei Tondo: A Frightened Jesus? // Journal of the Warburg and Courtauld Institutes. — 1969. — Вип. 32. — С. 391 —393. Процитовано 29 квітня 2012.
  4. а б Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 9.
  5. Вазарі, 1970, с. 491.
  6. а б Скульптурные образы Мадонны «Тондо Тадеи» и «Тондо Питти» (1503-1505) (рос.) . www.mikelangelo.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 30 квітня 2012.
  7. Wallace, 2010, с. 22.
  8. Scigliano, 2005, с. 111.
  9. The Sackler Wing of Galleries. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)