Перейти до вмісту

Макаровський Володимир Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Макаровський
Загальна інформація
Народженнясічень 1923
с. Черемошня, тепер Золочівська міська громада, Львівська область
Смерть21 лютого 1946(1946-02-21)
с. Полоничі, тепер Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Чайка»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА ОУН
Війни / битвиДруга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Макаровський Володимир Юліанович, псевдо «Чайка» (* січень 1923(1923), с. Черемошня, тепер Золочівська міська громада, Львівська область — † 21 лютого 1946, с. Полоничі, тепер Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область) — член ОУН, командант боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б).

Вістун СБ, посмертно підвищений до старшого булавного СБ. Лицар Бронзового Хреста Бойової заслуги (посмертно)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Член товариства «Просвіта». У 1939—1940 навчався у фабрично-заводському училищі. З початком німецько-радянської війни брав активну участь в ОУН. У 1942—1943 начальник поліції станції Задвір'я. З 1944 року до моменту загибелі командант районної боївки СБ ОУН Глинянського району Львівської області.

Очолюючи районну боївку СБ на Глинянщині Володимир Макаровський-«Чайка» був одним із чільних працівників Служби безпеки на терені Золочівської округи ОУН. До складу боївки протягом 1944—1946 р.р. входило від 7 до 14 бойовиків. Упродовж цього часу боївкою було здійснено ряд успішних операцій проти НКВД, зокрема 8 лютого 1946 року був повністю розгромлений гарнізон у селі Полтва.[2]

Загибель

[ред. | ред. код]

Володимир Макаровський загинув 21 лютого 1946 року у с. Полоничі внаслідок спецоперації Глинянського РО МВД, котра була здійснена на підставі агентурного донесення.

Після загибелі тіло Макаровського працівниками МВД доставлено до районного центру, де було заміновано й таємно закопано в околиці Глинян.

У 1991 році після розкопок урочисто перепохований разом з іншими загиблими учасниками ОУН у Братській могилі в Глинянах на подвір'ї стародавньої церкви Успіння Пресв'ятої Богородиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. "Літопис УПА", Нова серія, Т.12., с.с.121, 124
  2. Петро Мірчук. “УПА. 1942-1952. Матеріали і документи”, Львів, с.123

Література

[ред. | ред. код]
  • Гнида П. Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944-1946 рр. під командою Володимира Макаровського - «Чайки».— Львів: ПП Видавництво «БОНА», 2016.— 144 с., іл.[1]
  • Гнида П. Глинянський районний провід ОУН 1944-1949. Львів, видавництво, "Растр-7", 2021 р., 92 с., іл. [2]
  • Гнида П. ОУН та УПА в селі Полоничі. Львів: Львів: ПП Видавництво «БОНА», 2019.— 180 с., іл. [3]
  • Гнида П. Станиця ОУН села Задвір'я в боротьбі за незалежність України. 40-і роки XX століття. Львів, видавництво "Растр-7", 2022 р., 196 с., іл.
  • 21 лютого. УІНП. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.