Перейти до вмісту

Максименко Євген Іванович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Максименко.
Максименко Євген Іванович
Народився21 серпня 1937(1937-08-21)
Головчино, Грайворонський район, Курська область, РРФСР, СРСР
Помер4 січня 2021(2021-01-04) (83 роки)
Сімферополь
Країна СРСР
 Україна
 Росія
Діяльністьскульптор, викладач
Alma materМосковський міський педагогічний інститут імені Володимира Потьомкінаd (1960)
ЗакладКурський державний педагогічний інститут, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва і Кримський федеральний університет імені Володимира Вернадськогоd
ЧленствоСпілка радянських художників України і Спілка художників Росіїd
ПартіяКПРС
ДітиМаксименко Олександр Євгенович
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим

Євген Іванович Макси́менко (21 серпня 1937, Головчино — 4 січня 2021, Сімферополь) — український і російський скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1965 року та Спілки художників Росії. Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим з 2005 року; почесний член Російської академії мистецтв з 2017 року[1]. Батько скульптора Олександра Максименка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 серпня 1937 року в селі Головчиному (нині Грайворонський район Бєлгородської області, Російська Федерація) у сім'ї педагогів. Протягом 1955—1960 років навчався на художньо-графічному факультеті Московського міського педагогічного інституту імені Володимира Потьомкіна. Дипломна робота — скульптура «Портрет рибалки»[2]. Був членом КПРС.

З 1961 року викладав скульптуру в Курському педагогічному інституті. У 1964—1969 роках обіймав посаду головного художника міста Миколаєва та з 1965 року працював скульптором Художнього фонду Спілки радянських художників України. У 1967 році направлений на роботу до Кримської організації Спілки радянських художників України[2].

З 1997 року працював у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва, де протягом 2010—2012 років обіймав посаду старшого викладача кафедри основ архітектури та образотворчого мистецтва. Після російської окупації Криму викладав у Кримському федеральному університеті імені Володимира Вернадського[1].

Мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Спера, № 6, квартира № 55[3] та у будинку на вулиці Воровського, № 60, квартира № 12[4]. Помер у Сімферополі 4 січня 2021 року[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкової, монументальної та декоративної скульптури. Серед робіт:

станкові скульп­тури
  • «Портрет студентки» (1961);
  • «Чоловічий портрет» (1962);
  • «Портрет учителя» (1964);
  • «Севастополь звільнено» (1974);
  • «Слава воїнам-переможцям» (1976);
  • «Бу­дівниця» (1980-ті);
  • «Ранок» (1980-ті);
  • «Довіра» (1980-ті).
монументальні роботи

Автор низки надгробних пам'ятників[2].

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і закордоних мистецьких виставках з 1962 року.

Співавтор статей:

  • «Геометрия силуэта в объемах пластики» // «Геометричне та комп'ютерне моделювання» (Харків, 2007, випуск 18);
  • «Интерпретация последовательностей пластической динамики формообразующих скульптуры в виде геометрических фигур» // «Прикладна геометрія та інженерна графіка» (Київ, 2008, випуск 80).

Співавтор брошури «Методические указания по выполнению учебных заданий по скульптуре: натюрморт, орнамент, рельеф» (Сімферополь, 2012).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Максименко Евгений Иванович / Российская академия художеств. (рос.)
  2. ↑ а б в Евгений Иванович Максимов. Скульптура, 2019.
  3. ↑ Максименко Євген Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 285.
  4. ↑ Максименко Євген Іванович // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 91.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максименко_Євген_Іванович&oldid=42325445