Перейти до вмісту

Максимир (район Загреба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Максимир
хорв. Maksimir
—  Міський район Загреба  —
Максимир на адміністративній карті Загреба
Максимир на адміністративній карті Загреба
Максимир на адміністративній карті Загреба
Країна Хорватія
Місто Загреб
Район Максимир
Уряд
 - Голова міського району Станко Гачич
(хорв. Stanko Gačić)
Площа
 - Повна 14,35 км²
Населення (2011) [1]
 - Усього 48 902
 - Густота 3407,8/км²
Поштовий індекс 10000
Мапа

Максимир (хорв. Maksimir хорватська вимова: [mǎksimiːr]) —  район міста Загреба, у якому знаходяться однойменний парк, за яким район отримав свою назву, і стадіон «Максимир» (відомий за виступами ФК «Динамо»).

Відомими частинами району є Лашчина, Ребар, Обой, Буковац, Верхній Буковац, а також колишнє село Ремете, на території якого знаходиться церква успіння Пресвятої Діви Марії з монастирем, збудовані католицьким чернечим орденом Паулінів. У самій церкві зберігається прекрасна статуя Божої Матері Реметської, що робить її одним з найбільш значимих Маріанських храмів в Хорватії.

Згідно з даними 2011 року, у межах району Максимир, територіально розділеного на 11 місцевих самоуправ, мешкає 48 902 особи.

Район займає північно-східну частину центрального міського простору і межує з Нижнім Містом і Верхнім містом (Медвешчак) на заході, районом Подслєме на півночі, Верхньою і Нижньою Дубравою на сході і Пешченицею-Житняк на півдні. Південна, переважно низовинна частина Максимиру, що простяглася від Звонимирової вулиці на південному заході до Нової Бранімірової вулиці і залізничних шляхів на південному сході, сильно урбанізована і помережана дорогами, які з'єднують північно-східні міські і приміські райони з центром міста. Відносно широка і досі незабудована низовина, яка простягається від схилів Медведниці зі східного боку Максимирського лісу до Радніце, відкриває прекрасний вид на Медведницю з самого її підніжжя і дозволяє потокам свіжого гірського повітря проникати в густонаселені рівнинні частини міста. У північній частині району простягаються передгір'я Медведграда, на яких забудовані території переплітаються із залишками колись непроглядних лісів.

20 жовтня 1991 року у південній частині Максимирського лісу біля меморіалу Mogila пройшли перші збори Сотні хорватських митців[2].

Мікрорайони Максиміру

[ред. | ред. код]
  • Буковац (хорв. Bukovac)
  • «Динко Шимунович» (хорв. «Dinko Šimunović»)
  • Добрий дол (хорв. Dobri dol)
  • Дотрщина (хорв. Dotrščina)
  • «Евген Кватерник» (хорв. «Eugen Kvaternik»)
  • Козяк (хорв. Kozjak)
  • Максимир (хорв. Maksimir)
  • Максимирська населя (хорв. Maksimirska naselja)
  • Машичева (хорв. Mašićeva)
  • Ремете (хорв. Remete)
  • Ружмаринка (хорв. Ružmarinka)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Population by Age and Sex, by Districts of City of Zagreb, 2011 Census (англ.)
  2. Hrvatsko slovo, Iz dana u dan — četvrtak, 20. listopada — Hrvatski umjetnici u ratu, str. 2, 28. listopada 2001. (HINA/HS)

Посилання

[ред. | ред. код]