Площа Республіки Хорватія
Площа Республіки Хорватія Хорватія | |
|---|---|
| хорв. Trg Republike Hrvatske | |
.jpg) Вигляд площі Республіки Хорватія з повітря | |
| Населений пункт | Загреб |
| Місцевість | Mimara Neighborhoodd |
| Район | Нижнє місто |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Республіки Хорватія |
| Колишні назви | площа маршала Тіто |
| Загальні відомості | |
| Координати | 45°48′34″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. / 45.80944° пн. ш. 15.97000° сх. д. |
| Поштові індекси | 10000 |
| Інфраструктура | |
| Державні установи | Лексикографічний інститут імені Мирослава Крлежі |
| Навчальні заклади | Академія драматичного мистецтва Загребського університету, Академія музики Загребського університету |
| Заклади культури | Хорватський національний театр, Хорватський шкільний музей, Музей мистецтв і ремесел |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑3173898 ·R (Нижнє місто) |
| Мапа | |
 | |
 Площа Республіки Хорватія у Вікісховищі | |
Площа Республіки Хорватія (хорв. Trg Republike Hrvatske) — один із найбільших міських майданів столиці Хорватії Загреба, який іноді також називають «найкрасивішою площею Загреба».[1] Розташована у центральному районі Нижнє місто. Перша в ряду трьох площ, які утворюють західне крило так званої «Зеленої підкови» (хорв. Zelena potkova), або «підкови Ленуці» (хорв. Lenucijeva potkova), що охоплює сім площ загребського Нижнього міста і обрамлює історичне ядро столиці. Західне крило цього підковоподібного поясу майданів і парків, спроєктованого наприкінці XIX століття інженером Міланом Ленуці, утворюють площі Республіки Хорватія, Мажуранича і Марулича, а східне крило — площі короля Томислава, Штросмаєра і Ніколи Шубича Зринського; обидва крила поєднує Ботанічний сад.
Центральна будівля площі — Хорватський національний театр. На площі розташовані кілька культурних та освітніх закладів і містяться кілька визначних скульптур.
Сучасна площа утворилася у проміжку від 1856 року (коли на її північній стороні було збудовано колишню лікарню Дочок милосердя) до 1964 року (коли на західній стороні звели будівлю «Ферімпорту»). Однак більшість будинків, які виходять на площу, було споруджено наприкінці XIX ст. в архітектурному стилі «історизм». Серед них — одні з найкрасивіших і найбільших громадських будівель Загреба.
З огляду на те, що це одна з найвизначніших площ Загреба, її назву часто змінювали, іноді на догоду політичним обставинам відповідного часу. Остання зміна сталася 2017 року, коли групи громадян лобіювали чергове перейменування на тій підставі, що Йосип Броз Тіто — негативна історична постать через його причетність до багатьох смертей під час правління його комуністичного режиму.[2]
Нижче наведено повний список назв, які мала площа упродовж своєї історії.[3]
- 1878–1888: Sajmišni trg (Ярмарковищна [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] площа)
- 1888–1919: Sveučilišni trg (Університетська площа)
- 1919–1927: Wilsonov trg (Площа Вудро Вілсона)
- 1927–1941: Trg kralja Aleksandra I. (Площа короля Олександра I)
- 1941–1945: Trg I. (Площа № 1)
- 1945–1946: Kazališni trg (Театральна площа)
- 1946–2017: Trg maršala Tita (Площа Маршала Тіто)
- З 2017: Trg Republike Hrvatske (Площа Республіки Хорватія)
Попередня назва площі роками була предметом публічних дискусій, а головний аргумент за зміну назви полягав у тому, що Йосип Броз Тіто як комуністичний диктатор відповідав за смерть десятків тисяч людей, що не погодилися з тоталітарним режимом, який він очолював. До того ж під командуванням Тіто партизанські підрозділи під назвою «Лайбек міліціонери» після закінчення Другої світової війни скоїли в Загребі злочини (Грачани, Подслєме тощо).
У лютому 2008 близько 2000 протестувальників, одягнутих у червоні фартухи, зібралися на площі Маршала Тіто, вимагаючи перейменування площі на Театральну. В цей час близько 200 прибічників маршала Тіто скупчилися на протилежному кінці площі. Поліція завадила цим двом групам зіштовхнутися одна з одною, а мер Загреба Мілан Бандич відзначив, що для зміни назви площі немає історичних підстав.[4][5] Однак у червні 2017 року той самий мер, підбадьорений ініціативою деяких правих депутатів Загребської міської скупщини щодо зміни назви, заявив, що він би радив перейменувати площу і що нова назва буде «площа Республіки Хорватія».[6][7][8] Площу офіційно перейменувала міська скупщина Загреба 31 серпня/1 вересня 2017.[9] Це рішення підтримали 29 із 51 депутата — серед них представники партії Бруни Есіх і Златка Гасанбеговича «Незалежні за Хорватію», партії «Бандич Мілан 365 — Партія праці та солідарності», ХДС і ХСЛП.[10]
- ↑ Tresmontant, Emmanuel (6 жовтня 2008). Zagreb, the beautiful Croatian city. ViaMichelin.co.uk. ViaMichelin. Процитовано 6 березня 2010.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Inicijativa Krug za trg na Trgu maršala Tita: "Ni jedno mjesto se ne smije zvati njegovim imenom" (хорватською) . Index.hr. 6 червня 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 6 березня 2010.
- ↑ Knežević, Snješka (1996). Zagrebačka zelena potkova (хорватською) . Zagreb: Školska knjiga. ISBN 953-0-60524-2.
- ↑ New Europe Brussels team. Marshal Tito Square brings Controversy. neurope. Процитовано 28 червня 2015.[недоступне посилання]
- ↑ AFP. Thousands of Croatians rally against Tito Square. b92. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
- ↑ http://dnevnik.hr/vijesti/hrvatska/ipak-preimenovanje-bandic-ima-novo-ime-za-trg-marsala-tita---480965.html [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ https://www.vecernji.hr/zagreb/milan-bandic-trg-marsala-tita-1178838 [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Odlučeno je Trg se više ne zove po maršalu Titu. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Kosor: Nema sreće u koaliciji Bandića i Hasanbegovića, ona je drveno željezo [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
| Історія, райони, місцевості | Історія Загреба • Землетрус 1880 • Мірогой • Брезовиця • Чрномерець • Дубрава • Максимир • Медведград • Нижнє місто • Новий Загреб • Сесвете • Стенєвець • Трешнєвка • Трнє • Ярун • Загребський зоопарк |  |
|---|---|---|
| Архітектура, площі і вулиці | ||
| Храми | ||
| Театри і музична культура | ||
| Музеї | ||
| Освіта і наука | ||
| Спортивні споруди | ||
| Транспорт | ||