Малаков Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малаков Василь Федорович
Народився5 (18) квітня 1902
Нижня Верея, Міський округ місто Викса, Нижньогородська область
Помер1 квітня 1988(1988-04-01) (85 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьжурналіст, драматург
ЗакладУкраїнське театральне товариство і Академія будівництва і архітектури Української РСР
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнястарший лейтенант
ДітиМалаков Георгій Васильович і Малаков Дмитро Васильович
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Федорович Мала́ков (18 квітня 1902, Нижня Верея — 1 квітня 1988, Київ) — український радянський журналіст, драматург. Батько Георгія та Дмитра, дід Олени Малакових.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 [18] квітня 1902(19020418) року в селі Нижній Вереї (нині Нижньогородська область, Російська Федерація). Протягом 1910—1918 років навчався у Гімназії Іліади в Одесі.

У 1919—1922 роках учителював на Поділлі; у 1923—1928 роках працював журналістом; у 1929—1941 роках обіймав інженерні посади на автотранспортних підприємствах, одночасно протягом 1930—1932 років навчався у Московському транспортно-економічному інституті.

Брав участь у німецько-радянській війні. Мав військове звання старшого лейтенанта. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985), медалями «За бойові заслуги» (4 вересня 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].

Після війни працював у Києві: упродовж 1946—1950 років завідував відділом в Українську театральному товаристві; у 1950—1957 роках — відділом технічної інформації Українського науково-дослідного інституту будівництва; у 1958—1962 роках працював на посаді вченого секретаря відділу технічної інформації Академії будівництва і архітектури Української РСР. Помер у Києві 1 квітня 1988 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

У творчому доробку кореспонденції, повісті, оповідання, нариси, п'єси, зокрема:

Також автор творів: «Красная гать» (1930), «Через межи» (1930), «Великий путь» (1940), «Хвилі» (1961), «Шквал» (1966). Написав спогади про громадянську війну та утвердження радянської влади на Поділлі у 1916–1922 роках[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]