Малаков Георгій Васильович
Малаков Георгій Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 10 лютого 1928 Київ, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 14 червня 1979[1] (51 рік) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Берковецьке кладовище | |||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1949) і Київський державний художній інститут (1955) | |||
Діяльність | графік, ілюстратор | |||
Вчитель | Хворостецький Іван Федорович, Бондаренко Володимир Іванович, Жаров Петро Васильович, Плещинський Іларіон Миколайович, Красний Іван Миколайович, Касіян Василь Ілліч, Єлева Костянтин Миколайович і Пащенко Олександр Софонович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Батько | Малаков Василь Федорович | |||
Діти | Малакова Олена Георгіївна | |||
Брати, сестри | Малаков Дмитро Васильович | |||
Роботи в колекції | Національний художній музей України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України і Національний музей Тараса Шевченка | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Гео́ргій Васи́льович Мала́ков (10 лютого 1928, Київ — 14 червня 1979, Київ) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений художник УРСР з 1974 року. Син драматурга Василя Малакова, брат краєзнавця Дмитра Малакова, батько графіка Олени Малакової.
Народився 10 лютого 1928 року в місті Києві (нині Україна). Пережив німецьку окупацію Києва, під час якої працював помічником у Виробничо-художніх майстернях, паралельно малюючи листівки для продажу та різноманітні малюнки, зокрема й карикатури. Восени 1943 року мешкав у Ворзелі, куди окупанти перевели дитячий будинок (вихователем працювала його мати).
У 1944—1949 роках навчався в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка у Івана Хворостецького, Володимира Бондаренка, Петра Жарова[2]. Протягом 1949—1955 років продовжив здобувати мистецьку освіту на графічному факультеті Київського художнього інституту, де його педагогами були Іларіон Плещинський, Василь Касіян, Костянтин Єлева, Олександр Пащенко, Іван Красний.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 38[3]. Помер у Києві 14 червня 1979 року. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.
Працював у галузях станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Серед робіт:
- акварельні цикли: «Полісся» (1950—1953), «Букринський плацдарм» (1951), «Немирів» (1951—1957), «Старий Львів» (1958);
- серії ліногравюр: «Чорноморці» (1960), «Бенілюкс» (1960—1962), «Навколо Європи» (1961—1963), «Київ у грізний час» (1961—1967), «Київ. 1941–45» (1961—1975), «Середньовічні сюжети» (1962—1967), «Завойовники морів» (1963—1975);
- ліногравюри: «Знову в Києві» (1961, Національний музей Тараса Шевченка), «Учітеся брати мої...» (1961), «Поверненняна Волзі» (1961)[2], триптих «Їхні шляхи» (1965), «Володимир Ленін за кордоном» (1969—1970);
- серії екслібрисів (1961—1978);
- Автор ілюстрацій до книг
- «Тарасова доля» Янки Купали (1954);
- «Сильні духом» Дмитра Медведєва (1963);
- «Небо війни» Олександра Покришкіна (1965);
- «Декамерон» Джованні Боккаччо (1966);
- «Легенда про Уленшпігеля та Ламме Гудзака» Шарля де Костера (1966—1971);
- «Квентін Дорвард» Вальтера Скотта (1972);
- казок Шарля Перро (1967) і братів Ґрімм (1974—1975);
- поезій Лесі Українки (1971).
На творчості Г. Малакова позначилася його надзвичайна художницька пам'ять. Він міг детально відтворити в малюнку лише раз бачене, чим завжди вражав викладачів. А спостережуване ним іще підлітком у страшні роки війни стало багатющим матеріалом для творів, виконаних десятиріччями потому. Працював в галузі журнальної та газетної ілюстрації у журналах «Україна», «Знання та праця», «Старт», «Піонерія», «Малятко», газеті «Зірка» та інших.
Брав участь у виставках з 1943 року[4], республіканських — з 1957 року, всесоюзних — з 1961 року, зарубіжних — з 1956 року[3]. Виставка українського мистецтва в Москві (1967 року). Міжнародна виставка в Парижі (1971 року) - де його роботи були високо оцінені критиками. Крім того, він брав участь у численних виставках у Києві, де його картини привертали увагу глядачів та колекціонерів.
Крім згаданого музею, роботи художника зберігаються в Національному художнотму музеї України у Києві, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, низці обласниї художніх музеїв[4].
Вивченням та популяризацією творчості митця багато десятиліть займався його молодший брат — український краєзнавець Дмитро Малаков, який присвятив творчості старшого брата близько 70 книг, альбомів, спогадів, статей, зокрема:
- Георгій Малаков: альбом / автор та упорядник Дмитро Малаков. — Київ, Мистецтво, 1984;
- Книжкові знаки Георгія Малакова / автор та упорядник Дмитро Малаков.-Київ, КИЙ, 1998;
- Дмитро Малаков. Немирів у малюнках Георгія Малакова.-Київ: Майстерня книги; Оранта, 2008;
- Наталія Белічко, Дмитро Малаков. Георгій Малаков. Життя і творчість. К., 2016;
- «Георгій Малаков. Життя в малюнках і спогадах» / Автор-упорядник Дмитро Малакова. — К.: Чудермайстер; Мистецтво, 2016 (серія «Георгій Малакова відомий і невідомий»);
- «Георгій Малакова: Мальовано для своїх» /Автор-упорядник Дмитро Малакова. — К.: Чудермайстер; Мистецтво, 2018 (серія «Георгій Малакова відомий і невідомий»).
Багато робіт Георгія Малакова опубліковано у ряді спогадів Дмитра Малакова, здебільшого присвячених періоду війни та повоєнній добі.
Особисте життя та спадщина
Георгій Малаков жив і працював у Києві протягом усього свого життя. Він був відомий як людина з добрим серцем та відкритою душею, що відбивалося в його творчості. Його полотна й досі надихають нові покоління художників та митців. Малаков був не тільки художником, а й педагогом, навчаючи молодих художників у Київському художньому інституті. Його роботи були виставлені в кількох країнах, включно з Польщею, Німеччиною та Францією, що свідчить про міжнародне визнання його таланту. В останні роки свого життя він почав експериментувати з новими техніками і матеріалами, що призвело до створення низки унікальних робіт.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б Шевченківська енциклопедія, 2013.
- ↑ а б Українські радянські художники, 1972.
- ↑ а б Енциклопедія сучасної України, 2017.
- Малаков Георгій Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 287.;
- Малаков Георгій Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Малаков Георгій Васильович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 377;
- Малаков Георгій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
- Малаков Георгій Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 382 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Малаков Георгій Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 390 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Н. Ю. Белічко. Малаков Георгій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.;
- Олена Кашшай, Дмитро Малаков. Малаков Георгій Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 38.
- Народились 10 лютого
- Народились 1928
- Уродженці Києва
- Померли 14 червня
- Померли 1979
- Померли в Києві
- Поховані на Берковецькому кладовищі
- Випускники Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені художники УРСР
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Українські майстри екслібриса
- Акварелісти
- Художники Києва