Мамакаєв Арбі Шамсуддинович

Мамакаєв Арбі Шамсуддинович
Народився	2 грудня 1918(1918-12-02) Надтеречне, Терська область, Російська СФРР
Помер	24 серпня 1958(1958-08-24) (39 років) Мескети, Ножай-Юртовський район, Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	поет, драматург, перекладач
Роки активності	з 1934
Членство	СП СРСР

Арбі Шамсуддинович Мамака́єв (нар. 2 грудня 1918, Нижній Наур — пом. 24 серпня 1958, Мескети) — чеченський радянський письменник, поет, драматург і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1938 року. Вважається одним з основоположників вайнаської літератури, класик чеченської літератури.

Біографія

Народився 2 грудня 1918 року в аулі Нижному Наурі (нині село Надтеречне, Чечня, Російська Федерація) в селянській родині. У семирічному віці осиротів, виховувався в дитбудинку в станиці Сірноводській. У 1936 році закінчив робітфак у Грозному і з того ж року став працювати у газеті «Ле­ни­нан некъ» («Ленінський шлях»). З 1938 року навчався на Вищих курсах драматургів у Грозному, одночасно працював диктором чечено-інгуського радіокомітету.

З 1940 року працював відповідальним секретарем Спілки письменників Чечено-Інгусської АРСР. 1941 року заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, однак через півроку звільнений. 1943 року по чечено-інгуському радіо передане помилкове повідомлення про винесений йому смертний вирок. У 1944 році, за осудження депортації народів Північного Кавказу, засланий до Магадану. На засланні літературною творчістю не займався.

Із заслання у 1956 році переїхав до Казахстану, де жила його сім'я. Став працювати в редакції чеченської газети «Знамя труда» в Алма-Аті. У 1957 році був реабілітований і повернувся на батьківщину. Працював літературним консультантом Спілки письменників Чечено-Інгуської АРСР. Деякий час утримувався у психіатричній лікарні. Помер 24 серпня 1958 в селі Мескетах, у будинку свого друга, письменника Абузара Айдамирова.

Творчість

Перший вірш «Рабфак» опублікував у 1934 році. Серед творів:

• поетична збірка «Хвилі Терека» (1940);
• повість «У рідний аул» (1941);

поеми

• «Аслага і Селіхат»;
• «У горах Чечні» (1940);
• «Незбережене щастя» (опубліковано у 1958 році);

Автор п'єс «Гнів» (1941), «Розвідка» (1942), присвячених німецько-радянській війні. П'єси поставлені на сцені Чечено-Інгуського драматичного театру.

Переклав на чеченську мову твори Михайла Лермонтова, Коста Хетагурова, Самуїла Маршака, Тараса Шевченка («Катерина», «Мар'яна-черниця», «Княжна», уривки з поеми «Гайдамаки» вміщені у виданні «Кобзаря» чеченською мовою, 1939). Присвятив українському поетові вірш «К Шевченку» (опублікований у збірці «Поеты Чечено-Ингушетии», 1939), українською мовою його надрукували під назвою «Невмирущий» у перекладі Степана Наливайка («Літературна Україна», 1964, 27 травня).

Вшанування

Анотаційна дошка в Грозному.

• У 1989 році, у рідному селі письменника Надтеречному, відкрито Літературно-меморіальний музей Арбі Мамакаєва;
• 2 грудня 2008 року в Надтеречному йому встановлено пам'ятник;
• Ім'ям Арбі Мамакаєва названо вулиці у Грозному та Автурах. У Грозному на будинку по вулиці імені Арбі Мамакаєва, № 1 встановлено анотаційну дошку.

Література

• Мамакаєв Арбі Шамсуддинович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., сторінка 378;
• Мамакаев Арби Шамсудович // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 644. (рос.);
• Б. В. Хоменко. Мамакаєв Арбі // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 55.;
• В. К. Чумаченко. Мамакаєв Арбі Шамсуддинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.