Мао-спонтекс
| Ця стаття є частиною серії статей про |
| Маоїзм |
|---|
 |
| Портал:Комунізм · Портал:Китай |
Мао-спо́нтекс (фр. Mao-spontex) — це синкретична, маоїстська та лібертарно-марксистська, політична течія, яка виникла у Франції після масових протестів 1968 року і перебувала на піку популярності приблизно до 1972 року[1][2]. Термін «мао-спонтекс» є контамінацією слів «маоїзм» і «спонтанність»[3], а також натяком на бренд губок для прибирання Spontex. Відсилання до бренду губок було спробою реапропріювати глузування, спрямовані в бік доктрини[4].
Прибічники течії поділяли ідеї антиавторитарного та антиієрархічного бунту, протиставляючи прорадянській комуністичній партії «реальну» комуністичну партію. Дотримуючись тактики «ходіння в народ» і «занурення в маси», мао-спонтанеїсти вважали за потрібне відправляти студентів працювати некваліфікованими робітниками на заводах і фабриках, де їхнім обов'язком була б агітація робітничого класу[5].
Мао-спонтекс надихався як спонтанними діями Руху 22 березня у Франції так і Культурною революцією в Китаї[1]. Ця ідеологія просувала певні аспекти маоїзму та ленінізму, але відкидала концепцію марксизму-ленінізму як цілісної доктрини[6]. Особливо гострої критики піддавалася робота Леніна «Що робити?», оскільки мао-спонтекс відкидав ленінську критику спонтанності[7]. Ідея демократичного централізму підтримувалася як спосіб організації партії, але лише за умови постійного зв’язку з масовим робітничим рухом, для збереження революційності[1]. Основними політичними платформами мао-спонтексу були французька партія «Пролетарська лівиця» (фр. Gauche prolétarienne) та група «Хай живе революція!» (фр. Vive la révolution)[2].
Ця течія належить до ширшого напряму західного маоїзму[8][9][10], що виник після появи нових лівих.
- ↑ а б в Investigation into the Maoists in France, Benny Lévy 1971. www.marxists.org. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ а б Cahiers du cinéma’s Maoist Turn and the Front Culturel Révolutionnaire. Zapruder World. 12 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Fields, Belden (1984). French Maoism. Social Text. № 9/10. с. 148—177. doi:10.2307/466540. ISSN 0164-2472. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Bourg, Julian (28 листопада 2017). From Revolution to Ethics, Second Edition: May 1968 and Contemporary French Thought (англ.). McGill-Queen's University Press. doi:10.1515/9780773552463/html. ISBN 978-0-7735-5246-3.
- ↑ В. А. Писачкин. Субстанциальный подход и спонтанеизм в жизненном пространстве социума. Гуманитарий: актуальные проблемы науки и образования. 2016. № 4 (36). С. 35-50. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ LA LIGUE COMMUNISTE S'EN PREND AUX "MAO SPONTEX" (фр.). 21 травня 1969. Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Why has the ISO collapsed? | Workers' Liberty. www.workersliberty.org (англ.). Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Slobodian, Quinn (2018), The meanings of Western Maoism in the global 1960s, The Routledge Handbook of the Global Sixties, Routledge, с. 67—78, doi:10.4324/9781315150918-7, ISBN 978-1-315-15091-8, процитовано 7 грудня 2023
- ↑ 'Imperialism runs deep': Interview with Robert Biel on British Maoism and its afterlives. Ebb (брит.). Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Graber, Lauren; Spaulding, Daniel (18 листопада 2019), Galimberti, Jacopo; de Haro García, Noemi; Scott, Victoria H. F. (ред.), The Red Flag: The art and politics of West German Maoism, Art, Global Maoism and the Chinese Cultural Revolution, Manchester University Press, doi:10.7765/9781526117472.00011, ISBN 978-1-5261-1747-2, S2CID 209562552, процитовано 24 грудня 2023
|
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |