Маркем (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркем
Знімок НАСА річки Маркем в нижній течії
Річка Маркем на мапі Папуа Нової Гвінеї.
6°44′20.000000100039″ пд. ш. 146°58′5.000000115998″ сх. д. / 6.73889° пд. ш. 146.96806° сх. д. / -6.73889; 146.96806
Витікхребет Фіністерре
• координати6°6′30″ пд. ш. 146°11′30″ сх. д. / 6.10833° пд. ш. 146.19167° сх. д. / -6.10833; 146.19167
висота, м475 м [1]
Гирлозатока Гуон[en]
• координати6.744864° пд. ш. 146.971357° сх. д. / 7° пд. ш. 147° сх. д. / -7; 147
висота, м0
Похил, м/км2,6 м/км
БасейнСоломонове море
Країни: ПНГ
Довжина180 км
Середньорічний стік546 м³/с [2]
Притоки:ліві: Лерон, Ерап
права: Ватут
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Маркем, Маркгем (англ. Markham) — річка на острові Нова Гвінея, протікає територією провінцій Моробе Папуа Новій Гвінеї. Впадає в затоку Гуон, Соломонового моря. Має довжину близько 180 км.

Географія

[ред. | ред. код]

Річка починає свій витік біля підніжжя гірського хребта Фіністерре,[1] на висоті 475 м, в місці злиття двох невеликих річок Уфін (21 км) і Гусап (20 км) у північно-західній частині провінції Моробе. Тече в південно-східному напрямку широкою рівнинною малозаселеною долиною (5-15 км) і впадає у затоку Гуон, на південно-східній околиці міста Лае. Річка має багато невеликих приток. Найбільші з яких: ліві — Лерон, Ерап; права — Ватут. Річка має швидкоплинну течію в широкому несудноплавному руслі, з численними перекатами, мілинами та острівцям.

Незважаючи на відносно невелику довжину, завдячуючи великій кількості опадів по всій довжині русла, Маркем є доволі багатоводною річкою Папуа Нової Гвінеї (546 м³/с),[2] що складає третю частину від стоку річки Дніпра.

Історія

[ред. | ред. код]

Назву річці в 1873 році дав капітан Джон Морсбі в честь сера Клемента Маркема, секретаря Королівського географічного товариства.[3] Найбільшу, праву притоку Ватуф було виявлено між 1912 і 1913 роками.[4] Сьогодні вона називається притока Ватут.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б «Topographic Maps». Витік річки Маркем[недоступне посилання з липня 2019]
  2. а б Fragmentation and Flow Regulation of the World's Major River Systems [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.]. (англ.)
  3. Souter, Gavin (1963). New Guinea: The Last Unknown. Angus & Robertson. с. p. 77. ISBN 0-207-94627-2. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (англ.)
  4. Nebenfluss des Markham im Deutschen Koloniallexikon (1920). [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 18-07-2012. (нім.)

Джерела

[ред. | ред. код]