Очікує на перевірку

Маркович Йонатан Бін'ямін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йонатан Беньямін Маркович
Jonathan Markovitch
Головний Рабин Києва
Народився21 жовтня 1967(1967-10-21) (57 років)
Ужгород, УРСР
ГромадянствоІзраїль Ізраїль
Україна Україна
НаціональністьУкраїнський єврей
Діяльністьрабин, релігійний лідер
Відомий завдякиголовний рабин Києва, головний рабин Державної Пеніцітарної Служби України
Військове званняпідполковник ВПС
НагородиОрден за Заслуги перед Народом України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркович.

Рав Йонатан Бін'ямін Маркович (нар. 21 жовтня 1967 року, Ужгород, УРСР) — головний рабин Києва[1], головний рабин Державної пенітенціарної служби України,[2] офіційний представник Любавичівського ребе Менахема Менделя Шнеерсона.[3][4][5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1967 році в Ужгороді (Україна), в рабинськой сім'ї. Його дід по материнській лінії служив в місті рабином і шохетом.

Коли йому було 3 роки його родина репатриювалася до Ізраїлю.[6]

В дитинстві навчався в хедері і в єшиві ХаБаДу в місті Кір'ят-Ґат.[джерело?]

Потім продовжив навчання в єшиві Кфар-Ґанім у рабина Цукера.[джерело?]

У 1986 році вступив на військову службу, після 12 років[6] регулярної служби був звільнений в запас у званні підполковника ПВС[7].

Дипломи

[ред. | ред. код]

Рав Маркович має свідоцтво про статус рабина від Головного рабинату Ізраїлю[джерело?].

Він також був сертифікований і отримав дозвіл на статус рабина від членів рабинату (неповний список): рабин Еліягу Абарджіль; рабин Цфату рав Леві Бистрицький; член рабинського суду ХаБаДу рав Іцхак Ієгуда Ярославський.[джерело?]

Рав Маркович має ступінь бакалавра в галузі обладнання і управління і також — ступінь магістра в галузі освіти (від Єврейського університету в Єрусалимі).[6]

Удостоєний звання диплома Європейського парламенту.[6]

Удостоєний почесної нагороди за 2018 рік у Асоціації правників України.[джерело?]

У 2023 році удостоєний нагороди та подяки від Спілки Ветеранів Києва.[8]

Має нагороду від Верховної Ради України[9] та Президента України Володимира Зеленського за заслуги перед Народом України[10]

Головний Рабин Києва

[ред. | ред. код]

У 2000 році Рав Маркович прибув з сім'єю до Києва.[3] У тому ж році, на зборах Федерації Єврейських Громад в Столиці України, його обрали Головним Рабином Києва та з того моменту він з дружиною почали створювати освітні установи і проводити заходи з єврейською громадою.[11][12][13][14][15][16]

Сьогодні Рав Маркович є головним рабином Києва, релігійним лідером юдеїв та емісаром руху ХаБаД в Києві.[17][18]

В березні 2020 року Йонатан Маркович підримав заходи карантину, запроваджені в Україні в зв'язку з пандемією Covid-19.[17], а у березні 2021-го публічно вакцинувався разом з іншими релігійними лідерами України та підтримав вакцинацію в Україні.[18]

У 2023 році він став першим Головним Рабином над 171 в'язницею в Україні на прохання Офісу Президента України та Державної пенітенціарної служби України[19]

Також молоді представник єврейської громади залучені в суспільну діяльність.[20]

Рабин Йонатан Маркович — відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США та Ізраїлю.[6]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений на пані Елці Інні Маркович, котра є директором мережі установ Ор Авнер[21], заснованої паном Леві Лєваєвим[22]. До мережі входять дитячі сади і школи. Крім того, для дітей з аутизмом в неробочий час організований дитячий сад, і проводяться масові заходи, призначені для єврейського населення і населення міста.[6]

У рабина Йонатана і його дружини Інни Маркович є семеро дітей[22]: Аріель (Рабин молодіжної Єврейської громади м. Києва)[23], Малка[24], Хана, Рахель, Йехезкель, Дов-Бер, Мендель.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 'From Here We Can Do a Lot More': Kyiv Chief Rabbi Lands in Israel to Lobby for Ukraine Aid. Haaretz (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  2. ↑ Ukraine appoints official rabbi for Jewish inmates in its 171 prisons. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  3. ↑ а б Раввин Йонатан Биньямин Маркович: Какой антисемитизм, если президент Украины – еврей?. Businessforecast (ru-RU) . 2 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  4. ↑ Chabad-Lubavitch of Kiev - Kiev, Ukraine. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  5. ↑ Главный Раввин Киева Маркович выразил благодарность министру Авакову за предотвращение катастрофы в Чернобыльской зоне. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  6. ↑ а б в г д е #НАШИЛЮДИ_2017. Issuu (англ.). Процитовано 1 серпня 2020.
  7. ↑ Йонатан Маркович: ​Главный раввин Киева Маркович обсудил c Нетаньяху важность развития еврейской общины Украины. site.ua (укр.). Процитовано 1 серпня 2020.
  8. ↑ WW2 veterans: “Jews are saving us". The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  9. ↑ Liphshiz, Cnaan. Kyiv rabbi makes history receiving Ukraine parliament Medal of Honor. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  10. ↑ Кого сьогодні нагородив Зеленський. Увесь список. Главком | Glavcom (укр.). 24 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2023.
  11. ↑ Festive Chanukah in Kiev. COLlive. 10 грудня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
  12. ↑ Purim Celebrated in Kiev, Ukraine's Capital. The Federation of Jewish Communties of the CIS. 25 березня 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  13. ↑ במעמד שלוחים ונציגי ממשל: בר מצווה לבן השליח בקייב - שטורעם.נט כל חב"ד יודעת. www.shturem.net. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 31 липня 2020.
  14. ↑ מהומות בקייב: החתונה החרדית עוברת לישראל. judaism.walla.co.il. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  15. ↑ Sukkos Joy Brought to Kiev Jews. CrownHeights.info - Chabad News, Crown Heights News, Lubavitch News (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  16. ↑ Kiev Rabbi Gains Honorary Diplomatic Title - Rabbi Jonathan Binyamin Markovitch lauded at Ukranian Parliament. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  17. ↑ а б «Потрібно сидіти вдома». Єврейська громада Києва йде на карантин. nv.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2020.
  18. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ i24NEWS. Ukraine appoints its first prison rabbi. I24news (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  20. ↑ Home. CYP Kiev (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  21. ↑ Kiev. The Federation of Jewish Communties of the CIS. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  22. ↑ а б Как быть счастливой мамой семи детей?. Ай.Да Новости .: Uucyc.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  23. ↑ В Киеве выпустят документальный фильм про семью молодого раввина. jewishnews.com.ua (рос.).
  24. ↑ Mikve Tahara - Casablanca, Morocco. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 31 липня 2020.
  25. ↑ Указ президента України №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 25 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркович_Йонатан_Бін%27ямін&oldid=40375546