Коронавірусна хвороба 2019 в Україні
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
 Плакат МОЗ, який пропагує дотримання карантину | |
 Мапа підтверджених випадків захворювання в Україні (оновлюється)[1] | |
| Хвороба | COVID-19 |
|---|---|
| Вірус | SARS-CoV-2 |
| Місце |  Україна |
| Перший випадок | людина, яка приїхала з Італії через Румунію до Чернівецької обл. |
| Поява | 3 березня 2020 (4 роки, 9 місяців, 25 днів) |
| Походження |  Ухань, Китай |
| Підтверджені випадки | 3 543 684[2] |
| Одужало | 3 158 426[2] |
Смертей | 90 343[2] |
| Офіційний сайт | |
| https://covid19.gov.ua | |
Поширення коронавірусної хвороби 2020 в Україні Початок поширення захворювання зафіксовано 3 березня 2020 року, коли підтвердився перший випадок хвороби в Чернівецькій області[3].
За даними МОЗ та РНБО станом на 25 серпня 2022 року в Україні підтверджено 5 315 613 випадків[2] зараження SARS-CoV-2, з них 116 555 осіб померли, 4 880 967 одужали.
Станом на 6 липня 2022 року Україна посідала 23 місце у світі (10-е в Європі) за кількістю зафіксованих випадків інфікування та 18-е у світі (8-е в Європі) — за кількістю померла кількістю видужалих 22-е місце в світі (9-е в Європі). Кількість інфікованих на 1 мільйон населення становить 51961 особа (77-е місці у світі і 38-е в Європі), а кількість померлих з COVID-19 на мільйон населення — 1221 особа (45-е місце у світі і 29-те в Європі)[4].
| Регіон | Всього | Смертельні | Видужали | Наразі | Летальність | Інцедентність |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вінницька | 87715 | 2161 | 75878 | 9676 | 2,5 % | 5,78 % |
| Волинська | 80794 | 1599 | 68273 | 10922 | 2,0 % | 7,89 % |
| Дніпропетровська | 197028 | 6115 | 154576 | 36337 | 3,1 % | 6,32 % |
| Донецька | 132502 | 3573 | 107659 | 21270 | 2,7 % | 3,25 % |
| Житомирська | 120658 | 2546 | 98526 | 19586 | 2,1 % | 10,17 % |
| Закарпатська | 70733 | 1795 | 62805 | 6133 | 2,5 % | 5,67 % |
| Запорізька | 148949 | 3500 | 111699 | 33750 | 2,3 % | 9,02 % |
| Івано-Франківська | 107321 | 2519 | 92296 | 12506 | 2,3 % | 7,92 % |
| Київська | 155165 | 3449 | 135511 | 16205 | 2,2 % | 8,65 % |
| Кіровоградська | 25513 | 1014 | 21465 | 3034 | 4,0 % | 2,80 % |
| Луганська | 50802 | 1652 | 36902 | 12248 | 3,3 % | 2,41 % |
| Львівська | 188624 | 4711 | 149816 | 34097 | 2,5 % | 7,59 % |
| Миколаївська | 89536 | 2444 | 77061 | 10031 | 2,7 % | 8,15 % |
| Одеська | 201434 | 4278 | 152629 | 44527 | 2,1 % | 8,54 % |
| Полтавська | 104072 | 2471 | 87122 | 14479 | 2,4 % | 7,65 % |
| Рівненська | 105840 | 1680 | 91579 | 12581 | 1,6 % | 9,24 % |
| Сумська | 111881 | 2019 | 91161 | 18701 | 1,8 % | 10,73 % |
| Тернопільська | 93311 | 1692 | 81187 | 10432 | 1,8 % | 9,10 % |
| Харківська | 213742 | 4817 | 174274 | 34651 | 2,3 % | 8,18 % |
| Херсонська | 68995 | 1866 | 44961 | 22168 | 2,7 % | 6,84 % |
| Хмельницька | 120708 | 2477 | 100816 | 17415 | 2,1 % | 9,77 % |
| Черкаська | 104620 | 1743 | 88892 | 13985 | 1,7 % | 8,96 % |
| Чернівецька | 109292 | 2516 | 89364 | 17412 | 2,3 % | 12,24 % |
| Чернігівська | 76549 | 1784 | 64726 | 10039 | 2,3 % | 7,92 % |
| м. Київ | 267167 | 6421 | 233241 | 27505 | 2,4 % | 9,05 % |
.gif)
27 січня Українська чартерна авіакомпанія SkyUp оголосила, що зупинила рейси до Саньї (Хайнань, КНР) до березня.[6].
4 лютого компанія МАУ зупинила чартерні послуги в аеропорту Санья Фенікс в Хайнані. Спочатку було оголошено про тимчасове зупинення рейсів до 24 лютого[6][7].
24 лютого за інформацією прем'єра О. Гончарука, з мало бути запроваджено температурну перевірку всіх пасажирів, що прибувають із країн, де зареєстровано випадки захворювання[8], аналогічне рішення 25 лютого прийнято на координаційній нараді під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова[9]. Проте в аеропортах «Бориспіль» та «Київ» такі перевірки не проводилися[10], а рішення про закупівлю обладнання температурного скринінгу для аеропорту «Бориспіль» було ухвалено Кабінетом міністрів 11 березня[11].
.jpg)
26 лютого в Україні було відновлено посаду головного санітарно-епідеміологічного лікаря і призначено на неї заступника міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка[12].
Станом на 28 лютого було зроблено 4 тести, усі вони були негативними.
3 березня Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби 2019 у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії до Румунії літаком, а потім дістався в Україну автомобілем. Його госпіталізували 29 лютого[13].
3 березня МОЗ України запустило інформаційний сайт [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] про коронавірус, зібравши на ньому інформацію для громадян, яка має допомагати розібратись у ситуації та зменшити ризик захворювання[14].
10 березня до Центру громадського здоров'я України надійшло 40 повідомлень про підозру на COVID-19. Дослідження 36 зразків було завершене, 35 із них були негативними, один — позитивний, 4 зразки ще досліджувалися[15]. Того ж дня надійшло повідомлення про підтвердження проби, яку раніше було направлено до Лондона на верифікацію[15].
11 березня Кабмін запровадив карантин в Україні терміном з 12 березня до 3 квітня[16].
12 березня в Україні було виявлено ще 2 випадки захворювання — у Чернівецькій і Житомирській областях[17]. У житомирському райцентрі Радомишлі, де у жінки пенсійного віку було виявлено коронавірусну хворобу, запроваджено надзвичайний стан[18].
Перша українка померла в Італії[19].
13 березня — першим в Україні летальним випадком коронавірусної хвороби 2019 стала смерть 71-річної жінки з Житомирської області, яку було шпиталізовано 12 березня після повернення з Польщі[20]. Згодом стало відомо, що напередодні, 8 березня, вона відвідувала літургію у місцевому храмі й цілувала ікону[21]. До лікарів жінка зверталася ще 1 березня зі скаргою на високий тиск[22].
16 березня Україна закрила кордони для іноземців на термін до двох тижнів[23]. Цього дня виявлено 4 нові випадки захворювання, 2 — у Київській і Чернівецькій областях і в Києві[24]. В цей день було тимчасово заборонено церковні служби й обряди[25],в Чернівецькій й Житомирській області розпорядженням КМУ встановлено режим надзвичайної ситуації[26].
17 березня виявлено 7 нових випадків захворювання: 6 у Чернівецькій області, 1 у Київській. Одна людина з Чернівецької області померла. Загальна кількість пацієнтів досягла 14 осіб[27].
Першим депутатом ВРУ, що захворів, став Сергій Шахов, який 11 березня повернувся з Італії і того ж дня був на засіданні екологічного комітету ВРУ разом з ще 11 нардепами[28]. Зафіксовано ще 2 випадки захворювання на COVID-19[29] (по одному випадку у Донецькій і Київській областях). Таким чином, загальна кількість випадків інфікування зросла до 16.
19 березня виявлені перші два випадки в Дніпропетровській області (у осіб, що повернулися з-за кордону)[30], один у Житомирі[31] і в Києві[32], п'ять у Чернівецькій. У Чернівецькій області кількість інфікованих сягнула 15 осіб[33]. Також померла жінка в Івано-Франківську, кількість померлих досягла 3 осіб[34]. Олександрійська лікарня, яка робить тести на коронавірус, охороняється Національною гвардією України[35]
20 березня в Україні зафіксовано 41 випадок і три летальні випадки[36]. Дніпропетровська область запровадила режим надзвичайної ситуації[37]. Андрій Садовий повідомив про першого хворого у Львові. Ним виявився лікар-стоматолог 1961 р.н., який повернувся з Німеччини, він не має симптомів і добре почувається[38]. Експрес-тести поступили на майданчик ProZorro[39] вартістю від 320 грн за тест партіями від 8000 грн. Тести можуть купувати бюджетні організації[40]. В Чернігові припинено роботу громадського транспорту[41]. Одужав перший хворий. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців[42].
22 березня за добу було зафіксовано найбільшу на той час кількість заражень за день — 26. Тодішній очільник МОЗ Ілля Ємець закликав владу ввести режим надзвичайного стану в Україні[43].
З 23 березня проїзд у київському громадському транспорті дозволено тільки за перепустками[44]. На цей день зареєстровано 47 інфікованих[45]. Фонд «Повернись живим» направив до території ООС тисячу тестів на коронавірус[46]. На вечір цього дня в Україні підтверджено 73 випадки та 705 підозр на вірус[47].
24 березня у Львівській, Донецькій, Тернопільській і Черкаській областях вводиться режим надзвичайної ситуації[48].
25 березня в Україні зафіксовано 113 випадків (з них 29 за добу) та 4 летальні випадки. Перші випадки інфікування виявлено у Волинській, Одеській, Луганській, Дніпропетровській[49], Сумській[50] і Запорізькій областях. Цього ж дня Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України терміном на 30 днів, до 24 квітня 2020 року[51].
29 березня інфікування коронавірусом виявлено у нардепа Володимира Ватраса[52]. Також 19 осіб заразились вірусом на Закарпатті під час відвідування церкви[53]. Всього 475 випадків зараження, з них 10 осіб померло і 6 одужали.
Широкого розголосу набула ситуація з експортом медичних масок з України. За січень-лютий 2020 року Україна експортувала 640 тонн масок до 48 країн[54] 233 тонни масок вартістю 4,3 млн $ — до Німеччини, 104 тонни (1,4 млн $) — до Румунії, 94 тонн (780 тис. $) — до Словаччини[55].
2 квітня кількість інфікованих зросла до 804 осіб, серед них 57 — діти[56]. Серед 20 померлих 15 — жінки і 5 — чоловік. Більшість осіб віком від 50-ти років.
4 квітня група українських лікарів та волонтерів вирушила до Італії допомогти лікувати хворих на коронавірусну хворобу й навчатися досвіду італійських лікарів[57], частина групи поїхала до міста Пезаро, інша до — Урбіно[58].
6 квітня в Україні було введено нові обмежувальні карантинні заходи: заборона на відвідування парків і зон відпочинку, у громадських місцях — обов'язкове носіння масок, особам, старшим 60 років рекомендують залишатися вдома[59]. В Україні стартувала телевізійна «Всеукраїнська школа онлайн». Викладаються наступні предмети: українська мова та література; історія України та всесвітня історія; англійська мова; фізика; алгебра; геометрія; географія; хімія і біологія[60].
8 квітня 15 осіб одразу захворіли у Першотравенську (Дніпропетровська обл.) у релігійному коледжі. Загалом у місті 21 підтверджений випадок інфекції[61]. Заборонено в'їзд до Дніпра транзитного транспорту й транспорту, що прибуває з інших регіонів України. Виняток лише для тих транспортних засобів, які залучаються до заходів із життєзабезпечення населення міста[62]. Через спалах коронавірусу у Першотравенську обмежили в'їзд і виїзд із міста[63].
22 квітня Кабмін продовжив карантин в Україні до 11 травня без пом'якшення[64]. Згодом Уряд представив 5-етапний план виходу країни з карантину[65].
6 травня в Україні різко зросла захворюваність на коронавірус, за добу зафіксовано 507 випадків, 13 летальних випадків та 299 одужань. На цей день зафіксовано 13.691 випадкок зараження, померли 340, одужали 2396[66].
11 травня Попри подальше зростання кількості інфікованих карантинні заходи послаблено — відкрили більшість магазинів у більшості областей України, в тому числі розміщені в ТРЦ[67].
14 травня вперше за добу було виявлено менше випадків інфікування, ніж вилікувалося. Тобто вилікувалося більше, ніж захворіло[68].
15 травня у Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат виявили 81 випадок інфікування[69]. Усього за добу у Києві було виявлено рекордне число заражень за день — 153.
20 травня Україна відкрила кордони з ЄС та Молдовою, тим часом КПП на кордоні з Росією та Білоруссю продовжили роботу в обмеженому режимі[70].
22 травня в Україні кількість інфікованих зросла до 20 тисяч осіб[71]. Чернівецька ОДА зняла обмеження в'їзду-виїзду з області[72].
26 травня в Україні вдруге кількість тих, хто вилікувався, виявилася більшою, ніж тих, хто інфікувався. Вилікувалася 341 людина, інфікувалися 339, померло 21, кількість активних випадків зменшилася на 23, до 13,365[73]. Цього ж дня Укрзалізниця відкрила попередній продаж квитків на 5 поїздів Інтерсіті+ з 1 червня на 50 % кількості місць[74], а загалом було відновлено рух потягів за 14 напрямками. Пасажири зобов'язані носити маску або респіратор. При посадці мають вимірювати температуру, після кожного рейсу має здійснюватися санобробка вагонів[75].
28 травня НАНУ оголосила про те, що Україна пройшла фазу «плато», а хвороба розвивається за оптимістичним сценарієм, хоч і існує ймовірність другої хвилі епідемії[76].
З 1 червня в Україні почався третій етап ослаблення карантину: дозволено роботу спортивних та фітнес-залів, басейнів, відновлено міжобласне транспортне сполучення[77].
10 червня у 18 регіонах України з найменшими епідеміологічними показниками дозволили культурно-мистецькі акції з певними обмеженнями, зокрема відвідування у масках (респіраторах) і відстань між стільцями — 1,5 метра[78]. Ключовим показником для послаблення було проголошено «інцидентність» (кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 000 населення), яка не повинна була перевищувати 12. Пізніше цей показник було скасовано. Станом на цей день було зафіксовано 28,831 випадок інфікування і 525 випадків за останню добу[79].
12 червня Кабмін заборонив проведення в аудиторіях пробного ЗНО та відкриття кінотеатрів через різке зростання захворюваності на covid-19. Також з'явилась інформація, що Уряд планує скасувати основне ЗНО 2020 року взагалі, що викликало негативну реакцію суспільства. Згодом Віктор Ляшко та Максим Степанов надали інформацію про три сценарії проведення ЗНО в 2020 році: проведення у попередньо встановлені терміни з 25 червня до 17 липня, зміна дат проведення, повне його скасування[80].
Також Максим Степанов на брифінгу заявив, що в Україні стрімко зростає кількість нових хворих через те, що українці почали забувати про дотримання обмежень і переплутали пом'якшення карантину з його скасуванням[81].
17 червня Кабмін продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 липня 2020 року. Також у випадку, якщо в регіоні завантаженість лікарняних ліжок перевищує 50 % кількість тестувань ПЛР та ІФА-методами становить менше ніж 24 на 100 тис. населення або інцидентність перевищує допустиме значення на 8 і більше пунктів, то такий регіон є регіоном зі значним поширенням хвороби і місцева комісія ТЕБ та НС повинна посилити карантинні заходи[82]. Кабмін виділив МВС 2,7 млрд грн на доплати причетним до протидії коронавірусу співробітникам.[83]
18 червня Україна зняла обмеження на авіаперевезення[84]. За добу інфікувалася 921 особа, що найбільше із початку епідемії.[85]
19 червня загальна кількість інфікованих працівників МВС зросла до 700 осіб. Співробітники системи МВС — другі за ступенем ризику і за фактом зараження COVID-19 після лікарів[83].
24 червня було зафіксовано рекорд захворюваності, коли за добу виявили 940 нових інфікованих. Найбільш зараженими регіонами були Київ, Чернівецька та Львівська області[86]. Наприкінці червня Україна почала поступове відновлення авіарейсів[87].
26 червня вперше за весь час зафіксували понад тисячу осіб (1109)[88].
27 червня в Україні було госпіталізовано 237 хворих з коронавірусом, це найбільше значення за весь час пандемії. Цього дня 18 пацієнтів померли та 233 людей одужали. Загалом проведено 641,911 ПЛР-тестів[89].
З 1 липня Україна відновила авіасполучення з Туреччиною, за перший день з України вилетіло шість літаків з туристами: в Анкару, Стамбул, Анталію і Бодрум[90].
8 липня головний санітарний лікар України Віктор Ляшко офіційно заявив, що реальна кількість хворих на вірус в Україні може сягати 150 тисяч замість 50 тисяч офіційно заявлених[91].
22 липня Кабінет Міністрів України продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 серпня 2020 року, змінивши методику послаблення/посилення карантинних обмежень[92].
З 1 серпня в Україні було змінено правила карантину: всі регіони було поділено на зелену, жовту, помаранчеву і червону зони. В зеленій зоні передбачено роботу громадських закладів (1 людина на 5 м2), кінотеатри, заповнені на 50 %, перевезення пасажирів лише на сидячих місцях. Жовта зона: заборона відвідування закладів соцзахисту, де є люди похилого віку. Помаранчева зона: заборонено роботу закладів розміщення (хостели, турбази тощо), окрім готелів, розважальних закладів та ресторанів вночі, планових госпіталізацій в лікарнях, спортзал, приймання нових змін до дитячих таборів, обмеження масових заходів (1 людина на 20 м2, не більше 100 людей). Червона зона: заборона громадського транспорту, закладів освіти, ТРЦ, кафе та ресторанів[93]. Окрім того, потяги в червоній зоні будуть зупиняти тільки для висадки пасажирів[94].
До червоної зони з 3 серпня включено Луцьк, Тернопіль та Кіцманський район Чернівецької області. До помаранчевої — Івано-Франківськ, Львів, Бережани, Тисменицький район Івано-Франківської області, Миколаївський, Перемишлянський та Пустомитівський район Львівської області і Бучацький район Тернопільської області. До жовтої зони: міста та райони Закарпаття, Буковини, Прикарпаття, Тернопільщини, Житомирщини, Львівщини, Волині та Вінниччини[95]. Місцеві органи влади Луцька та Тернополя відмовились посилювати обмеження і назвали потрапляння своїх міст до червоної зони «дивним», а мер Тернополя Сергій Надал звернувся до очільника Мінінфраструктури Криклія з вимогою скасувати рішення Укрзалізниці про тимчасову заборону зупинки пасажирських поїздів у місті[96].
7 серпня був оновлений рекорд за кількістю нових випадків за попередню добу — 1 453 та за кількістю добових летальних випадків — 33[97]. Міністр охорони здоров'я Степанов зазначив, що збільшилась кількість госпіталізацій та кількість виявлених випадків коронавірусу у дітей[98].
26 серпня в Україні було посилено карантин, в рамках якого у регіонах «зеленої» зони заборонили роботу розважальних закладів (дискотек, клубів), заборонено роботу з 24:00 до 7:00 закладів харчування тих, що проводять доставку замовлень та працюють на винос, заборонено концерти, окрім тих, що проводяться закладами культури[99]. Адаптивний карантин продовжено до 31 жовтня, а кордон для іноземців для несуттєвих поїздок знову стане закритим з 29 серпня до 28 вересня 2020 року[100].
31 серпня два медики із Житомирської області захворіли повторно[101].
4 вересня в Україні зафіксовано 2723 нові випадки зараження коронавірусом — рекорд кількості нових хворих за добу.
24 вересня міністр охорони здоров'я України Максим Степанов повідомив про смерть другої дитини від COVID-19[102].
2 жовтня від COVID-19 померла ще одна дитина[103]. 13-річний хлопчик із Рівненської області мав онкологічне захворювання.
3 жовтня за кількістю нових інфікованих Україна посіла 11-те місце у світі із 4633-ма інфікованими за добу. Загальна кількість інфікованих у цей день склала 217 661 осіб[104].
8 жовтня в Україні був встановлений новий рекорд — 5397 нових підтверджених випадків інфікування. 93 людей померли. Загальна кількість випадків становила 244 734, із них — 4690 летальних, 108 233 людей одужали.
На наступний день, 9 жовтня, показники нових випадків інфікування знову збільшилися — до 5804 осіб. Цього дня рекорд добової захворюваності було зафіксовано і у світі — близько 353 тисяч нових випадків[105].
До кінця місяця рекорд кількості нових хворих за добу кілька разів оновлювався: 17 жовтня — 6410 нових випадків, 21 жовтня — 6719 нових випадків, 22 жовтня — 7053, 23 жовтня — 7517, 30 жовтня — 8312, 31 жовтня — 8752.
3 листопада за добу інфікувалися 404 правоохоронці МВС. Найбільше в Києві (60), Сумській області (29) і Рівненській області (22)[106]. Всього від початку пандемії захворіло 13 607 працівників МВС. Одужало — 12 678 осіб, а померло — 35. Завантаженність ліжок також різко зросла. Найбільше у таких областях: Полтавська — 91,7 %; Житомирська — 85,8 % та Івано-Франківська — 81,4 %. В середньому показник по Україні склав 68 %[107].
6 листопада ВРУ прийняла закон про штраф за неносіння маски у громадських спорудах і транспорті без масок. Штраф буде від 170 до 255 гривень[108].
7 листопада вперше зафіксували понад 10 тис. хворих[109].
З понеділка, 9 листопада, на території України буде діяти нове епідемічне зонування. Два міста та вісім районів Рівненської області потрапили до червоної зони[110].
13 листопада Кабінет міністрів запровадив карантин вихідного дня[111].
17 листопада на пленарному засіданні Верховна Рада розглядала проєкт стосовно пом'якшення карантинних обмежень у вихідні дні. Проєкт не набрав достатньої кількості голосів, «за» були лише 149 нардепів[112].
23 листопада Національна академія наук України опублікувала дані щодо прогнозу розвитку епідемії та аналіз смертності. У публікації говориться про надлишкову смертність в Україні, яка перевищує офіційну статистику померлих від COVID-19 у 3—4 рази[113].
2 грудня Кабінет міністрів скасував «карантин вихідного дня»[114].
На позачерговому засіданні 9 грудня Кабінет міністрів України підтримав постанову про запровадження жорсткого карантину для боротьби з COVID-19 на період із 8 до 24 січня включно[115].
19 грудня в Україні було введено нові обмежувальні карантинні заходи. Забороняється: проведення масових заходів більше одного класу. Проведення святкових заходів, бенкетів, публічних подій. Відвідувачів в музеях, галереях, виставці більше одної людини на 10 кв. метрів. Робота закладів громадського харчування в нічний час (з 23:00 по 7:00). Релігійні заходи (таке саме стосується галереї, виставки і музея) більше одної людини на 5 м2[116].
8 січня Кабінет міністрів України ввів жорсткий карантин[117]. Наприкінці січня було повідомлено, що з лютого в Україні мала початися масова вакцинація вакцинами BioNTech/Pfizer, і до кінця 2021 року буде безкоштовно вакциновано не менше 50 % населення[118].
З 5 лютого скасували готовності областей до послаблення карантину[119].
З 15 лютого в Україні було заплановано початок масової вакцинації, на початку місяця було оголошено про отримання перших 117 тис. доз вакцини Pfizer[120]. Щеплення запланували робити згідно з планом у кілька етапів, першими щеплення мали отримати медпрацівники відділень з COVID-хворими, мобільні бригади з вакцинації, співробітники лабораторій з дослідження коронавірусу, бригади екстреної допомоги, жителі й персонал закладів тривалого догляду (інтернати, будинки для людей похилого віку)[121].
з 18 лютого було заплановано повернення поділу країни на епідемічні зони: зелену, жовту, помаранчеву і червону[122]. Того ж дня на НСК «Олімпійський» відбувся матч, на який вперше за довгий час було допущено глядачів, заповненість трибун була обмежена 50 %[123].
23 лютого Україною було отримано першу партію з 500 тис. доз вакцини AstraZeneca з Індії[124]. 24 лютого препарат мали отримати Житомирська, Київська, Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Вінницька області та Київ, решта регіонів — 25 лютого[125].
З 24 лютого в Україні почав діяти адаптивний карантин із зонуванням, більшу частину країни було віднесено до «жовтої» зони. Винятками були Івано-Франківська та Чернівецька області, де обмеження було посилено через спалах захворюваності[126].
25 лютого в Україні розпочалася масова вакцинація. На Чернігівщині, Черкащині та Київщині вакцинування розпочалося ще 24 лютого, коли було вакциновано 80 медиків. Частина медиків відмовилася робити щеплення через вік або стан здоров'я[127].
2 березня Президент Зеленський заявив, що зробив щеплення вакциною AstraZeneca[128].
4 березня знову зафіксували понад 10 тисяч випадків (антирекорд 2021 року)[129]. Протягом березня перший укол вакцини отримали майже 250 тис. осіб. Кабінет міністрів запланував до кінця 2021 року провести вакцинацію всіх охочих[130].
21 березня померла жінка-військовослужбовець (43-років) в Одеській області. За дві доби до того вона отримала щеплення від коронавірусу. Експертиза встановила, що вона мала хвороби серця і померла від серцевої недостатності[131].
23 березня Київ потрапив до «червоної зони». За офіційними даними МОЗ, у лікарнях Києва заповненість ліжок майже 80 %. За добу інфікується близько 1000 осіб і 30-40 помирає.[132] Станом на цей день в Україні вакцинувалося вакциною AstraZeneca 137 тис. осіб, записалося на вакцинування через додаток Дія 300 тис.[133].
25 березня до Борисполя прибула перша партія китайської вакцини CoronaVac (200 тисяч доз) із 1,8 млн замовлених[134].
27 березня МОЗ оголосило, що до червоної зони віднесено 13 регіонів України — це Київ та всі західні області[135].
30 березня за добу інфікувалося 11 226 нових хворих і госпіталізували 5 558 людей — це рекорд з госпіталізацій на той момент. За добу померло 407 хворих — це так само найбільший показник за весь час пандемії.[132]
На більшій частині України посилено карантинні обмеження через зростання захворюванності.[135]
У Києві із 5 по 16 квітня транспорт буде працювати лише за перепустками, закрили школи, дитсадки. Заклади громадського харчування зможуть продовжувати працювати тільки на винос чи доставку[132].
2 квітня за добу інфікувалося 19 898 нових хворих і госпіталізували більше 5 тис. людей — це черговий рекорд на той момент. За добу померло 433 хворих — це так само найбільший показник за весь час пандемії (у 2020 році було до 16 тис. інфікованих в день)[136]. Найбільше нових випадків виявили у Львівській (1668), Одеській (1608), Харківській (1494), Хмельницькій (1351) та Дніпропетровській (1178) областях. У двох областях зафіксували новий штам вірус — південноафриканський, британський штам виявили в Україні на початку березня 2021[137]. У Києві зайняті 84 % ліжок із киснем[138].
7 травня за добу в Україні підтвердили 8 710 нових випадків коронавіруса[139].
8 травня виявили 5372 нових заражень коронавірусом[140].
Станом на 9 травня, зафіксовано спад захворюваності — виявлено 2 817 нових випадків коронавіруса. Жодна область не перебуває у «червоній» зоні[141].
24 травня зафіксовано найменшу кількість випадків з початку року — 1334[142].
7 червня зафіксовано найменший показник приросту захворілих на коронавірус з початку 2021 року — 535 осіб[143].
9 червня вся територія України перейшла до «зеленої» зони карантину[144].
16 червня уряд продовжив карантин в Україні до 31 серпня та встановив нові карантинні норми[145].
23 червня В Україні вперше виявили штам «дельта»[146]
2 липня помер вакцинований Pfizer українець[147]. 47-річний чоловік із Вінниці помер через 4 години після вакцинації. До цього помирали люди, щеплені вакциною CoviShield. Як правило, такі люди мали супутні хвороби[148].
З'явився новий штам Дельта.
10 серпня 2021 р. в Україні інфікувалися 781 осіб, з них дітей — 37. Найбільше у Києві (167), госпіталізовано — 335 осіб; летальних випадків — 24; одужало — 1 390 осіб. За добу протестували: методом ПЛР — 21 705 осіб, методом ІФА — 7 698 осіб, експрес-тестами — 15 150 осіб. За весь час пандемії в Україні: захворіло — 2 260 232 особи; одужало — 2 192 592 особи; зафіксовано летальних випадків — 53 124. Всього проведено ПЛР-тестувань — 11 559 179.[149]
11 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про подовження адаптивного карантину до 1 жовтня 2021 року[150].
28 серпня помер перший інфікований штамом «дельта»[151]
9 вересня в Україні виявили 3663 нових випадки коронавірусу. оспіталізували 2 175 осіб; померли 105 осіб і одужали — 2 095. За останню добу найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано в Харківській (774), Дніпропетровській (556), Донецькій (460), Києві (456), Львівській (449) та Одеській (442) областях.[152][153]
23 вересня 2021 року за добу в Україні зафіксували 9 058 нових підтверджених випадків коронавірусу. Востаннє понад 9 тисяч хворих за добу виявляли наприкінці квітня. Україна переходить в «жовту» зону адаптивного карантину.[154][155][156][157]
У вересні було утилізовано понад 34 тисячі доз вакцини Pfizer, оскільки були порушені умови транспортування та зберігання.[158]
Із середини жовтня в Україні почали вводити карантин. Спочатку в Дніпровські області, на кінець місяця в червоній зоні було 15 областей.
23 жовтня в Україні «червоними» були 6 областей — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Сумська, Херсонська.[159]
26 жовтня «червоними» також стали Рівненська та Миколаївська області.[159]
30 жовтня «червоними» були 15 областей.[159]
Наприкінці жовтня було утилізовано 500 тисяч доз вакцини від коронавірусу AstraZeneca, через те, що закінчився термін придатності.[158]
1 листопада Київ віднесли до «червоної» зони.[159]
8 листопада в Україні інфікувалися 18 988 осіб. За цим показником Україна четверта в Європі і шоста в світі (в США — 72 358 нових випадків, в Росії — 39 160, в Британії — 33 117, в Німеччині — 28 986 хворих, в Туреччині — 28 662).[160] За добу померло 833 особи.[161]
15 листопада відсоток щеплених українців досяг 40 %. Двома дозами було щеплено 28 % населення. Перше місце утримує Київ із 61 %, у Київській області — майже 50 % і 46 % у Полтавській області. Найменше — Закарпатська, Чернівецька, Донецька та Кіровоградська області. За останній тиждень кількість нових підтверджених випадків інфікування зменшилась на 6 %, а кількість госпіталізацій — на 13 %. До лікарень госпіталізують у середньому на 7 % менше пацієнтів, ніж виписують.[162]
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що держава буде із грудня доплачувати за вакцинацію 1000 гривень.[163]
За добу 28 січня в Україні зафіксовано[164] 37 351 новий випадок Covid, що є третім добовим антирекордом поспіль.
За добу 29 січня в країні виявили[165] 24,5 тисячі нових хворих на коронавірус, померли 94 людини.
27 травня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 630 продовжив карантин до 31 серпня 2022 року.[166]
19 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 928 продовжив карантин до 31 грудня 2022 року[167].
23 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 1423 продовжив карантин до 30 квітня 2023 року[168].
25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 383 продовжив режим надзвичайної ситуації і карантин, пов'язані з короновірусною хворобою 2019, до 30 червня 2023 року.[169]
27 червня 2023 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 651 скасував з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.[170]
Ситуація в ОРДЛО достеменно невідома. За словами міністра МВС Авакова, 12 березня в тимчасово окупованій Росією Горлівці на Донеччині було 12 інфікованих[171]. Терористи «ДНР» оголосили про тимчасову заборону в'їзду громадянам, що не мають паспортів «ДНР»[172], а також оголосили про введення з 19 березня дистанційного режиму роботи для усіх шкіл і вишів[173]. Терористи з т. зв. «ЛНР» оголосили про введення режиму підвищеної готовності[174].
Згідно з даними Росспоживнагляду, 21 березня перший випадок інфікування зафіксовано в тимчасово окупованому РФ Криму[175].
Перший випадок зараження вірусом на окупованих територіях Донеччини був визнаний окупаційною владою 31 березня 2020 року. Його було виявлено у місті Донецьку у мешканки, яка прибула з Москви 19 березня[176]. Про наступні випадки повідомлялос 1 квітня[177], 5 квітня[178] а до. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України на початку квітня 2020 року заявили, що ситуація із захворюванням на коронавірус на окупованих Росією територіях Донеччини й Луганщини гіршає, однак підконтрольні Росії бойовики продовжують приховувати інформацію[179], а 10 квітня 2020 року окупаційною владою визнано 18 випадків зараження коронавірусом[180]. 22 квітня окупаційна влада на Донеччині визнала перший летальний випадок від зараження вірусом[181]. 100-й випадок зараження вірусом визнано 30 квітня[182]. На 9 травня визнано 180 випадків зараження[183]. Протягом травня 2020 року кількість хворих на окупованій Донеччині зростала швидшими темпами, ніж в іншій частині області, досягнувши на 5 червня 2020 року кількості 642 хворих, з яких на цей день 459 перебували на лікуванні, 159 було виписано, 24 летальних випадки[184].
За оцінками правозахисних організацій на окупованих територіях Донецької та Луганської областей станом на жовтень 2020 року було не менше 14 тисяч захворювань.[185] Станом на 29 листопада 2020 окупаційна адміністрація ОРЛО повідомляла про 1782 випадки захворювання, 144 з яких смертельні.[186]
Станом на вересень 2021 року лікарні в Донецьку завантажені на 100 %, швидкі не приїжджають на виклики, тестів немає, лікарі, отримавши російські паспорти, масово звільняються та їдуть до Росії, бракує кисневих концентраторів.[187]
Точної статистики наразі не існує, але за приблизними експертними оцінками за кордоном працюють 3-4 мільйони українських заробітчан. З них за кількістю на першому місці — у Польщі (40 %), на другому — в Росії (25 %), на третьому — в Італії (11 %)[188][189]. Частина з них під час пандемії Covid-19 повертається додому. Станом на 27 березня 2020 року в Україну повернулося понад 100 тис. українців[190]. Проте очікується ще друга хвиля повернення українців на Батьківщину (тільки у Польщі понад 1 млн заробітчан).
З 13 березня до 1 квітня повернулися 650 000 людей[191]. До 22 квітня в Україну повернулись вже майже 2 мільйони заробітчан[192]. Натомість транскордонний рух в обидва боки (в Україну та з України) не припинявся протягом пандемії[193]. Частина заробітчан, які повернулись, знову виїжджає за кордон за власною ініціативою[194][195] або в рамках міжурядових домовленостей після карантинних послаблень в Європі[196][197].
18 лютого МОЗ України розпочав евакуацію 49 українців з Уханя[198]. Після евакуації їх помістили до 14-денного карантину до двох об'єктів, назви яких МОЗ не розголошувало[199]. Також українським літаком були вивезені громадяни Аргентини, на борт не брали людей із симптомами ГРВІ[200]. В посадці було відмовлено чотирьом пасажирам, що мали ознаки захворювання та одному — з собакою. У кількох місцевостях України відбулися протести проти розміщення евакуйованих на обсервацію[K 1].
20 лютого прибулих із Уханя помістили на обсервацію у Нових Санжарах на Полтавщині[201].
5 березня евакуйованих із Уханя випустили з обсервації, де вони перебували 14 днів[202].
27 березня на кордоні Польщі й України скупчилася значна кількість українців, які пішки поверталися до України. Було пропущено 10 000 осіб[203].
18 березня авіакомпанія «SkyUp» запровадила низку нерегулярних комерційних рейсів з ЄС до України, які покликані евакуювати українців. Рейси за пільговими цінами мають курсувати з Парижа, Аліканте, Берліна, Відня, Варшави, Праги, Тбілісі, Лісабона, Мюнхена, Неаполя, Франкфурта, Таллінна, Цюриха, Стамбула, Барселони й Лондона[204].
Протягом 18-19 березня з Єгипту після закриття авіасполучення через пандемію повернулося понад 40 тис. українців[205].
20 березня три потяги Інтерсіті сполученням Перемишль — Київ евакуювали з Польщі понад 1150 громадян України та трьох іноземців[206].
29 березня евакуйовані з В'єтнаму 238 громадян України намагалися втекти з-під обсервації з Бориспільського летовища[207].
25 українців були також членами екіпажу на лайнері «Diamond Princess», який затримали на карантин у Японії. Двоє з них отримали лікування у госпіталі[208] і повернулись в Україну 12 березня 2020[209].
49 громадян України перебулвали на лайнері Grand Princess (з них 46 — члени екіпажу), який 5 березня 2020 року розвернули з круїзу в Сан-Франциско внаслідок смерті одного з пасажирів[210]. 16 березня вони повернулися в Київ[211].
Основні причини, які спричинили високий рівень інфікування медичних працівників коронавірусом Covid-19 — це нестача або неправильне використання засобів індивідуального захисту; контакти з хворими в палатах, що не мають спеціального обладнання для перебування хворих з респіраторною інфекцією; недостатня гігієна рук; тривалий час роботи з великою кількістю хворих на Covid-19 пацієнтів; відсутність перерви на відпочинок під час роботи й надмірна втома; недостатнє навчання медичних працівників принципам протиепідемічного контролю в медичних закладах[212].
24 березня 2020 р. 2 медсестри інфікувалися в Івано-Франківській області[213].
27 березня 2020 р. у Вінниці 5 працівниць пологового будинку були інфіковані коронавірусом SARS-CoV-2 (із загальної кількості заражених 7 осіб у Вінниці)[214].
28 березня 2020 р. в Тернопільській області в Монастириському районі 21 медичний працівник був інфікований SARS-CoV-2 (із загальної кількості заражених в 43 особи по області)[215].
29 березня 2020 р. інфікувалися 5 медпрацівників в Кам'янці[216].
31 березня 2020 р. в Києві медпрацівниця була інфікована коронавірусом SARS-CoV-2[217].
2 квітня 2020 р. виявили інфікування коронавірусом у лікарки Хмельницького військового госпіталю, її госпіталізували із температурою і пневмонією 1 квітня[218].
3 квітня 2020 р. помер водій швидкої Старовижівської ЦРЛ[219]. Зачинили на ізоляцію Почаївську лікарню у Кременецькому районі Тернопільської області, оскільки в 4 медсестер виявили вірус. У лікарні було всього 4 місця, де планували лікувати інфікованих, два з них зайняли інфіковані медпрацівники. З двох апаратів ШВЛ працює лише один[220].
6 квітня 2020 р. інфікувалися 2 медичні працівники в Києві.[221]
8 квітня 2020 р. кількість інфікованих медичних працівників тільки на Буковині зросла до 51 осіб[222]. З них 40 осіб безсимптомні, а 11 мають симптоми захворювання. Шестеро медпрацівників заразились під час виконання професійних обов'язків.
9 квітня 2020 р. виявлено 2 нових випадки у Миргороді, у медичних працівників:[223] 73-річна лікарка й 46-річна медсестра Миргородської ЦРЛ, контактували з чоловіком, у якого згодом підтвердили коронавірус.
10 квітня 2020 р. в Закарпатській області помер лікар[224].
12 квітня 2020 р. із 30 нових випадків в Калинівському районі Вінницької області — 26 медпрацівники. 5 медичних працівників інфікувалися в Яремче[225]. Кількість медпрацівників, що вилікувалися, зросла до 7. На цей день від початку пандемії зробили 30 314 ПЛР-тестів, кількість хворих зросла до 2 777 осіб[226].
13 квітня 2020 р. в Кіровоградській області серед числа хворих — 54 медичні працівники. Із них переважна більшість інфікованих із Обласного клінічного госпіталю ветеранів війни[227].
17 квітня 2020 р. кількість інфікованих медичних працівників в Україні зросла до 879 осіб із загальної кількості в 4662.[228] За добу: встановлено хворих — 501, серед них 91 медпрацівник; одужали — 60, серед них 19 медпрацівників і 3 дітей; госпіталізували — 156 людей, з них 11 дітей і 12 медпрацівників.
19 квітня 2020 р. помер 60-річний лікар із Подільська Одеської області, є підозра, що він інфікував інших[229].
22 квітня 2020 р. у Полтавській області кількість інфікованих медичних працівників зросла до 39 осіб (із загальної кількості 116 інфікованих): Кременчук — 30, Миргород — 5, Полтава — 1 і Зіньків — 1[230].
25 квітня 2020 р. стало відомо, що лікар з Подільська перед смертю заразив 32 медпрацівників районної лікарні станом на 25 квітня. Всього на цей день на Одещині було 219 випадків захворювання[231].
26 квітня 2020 р. у Харківській обласній психіатричній лікарні виявлено 11 випадків захворювання на коронавірусну хворобу 2019[232]. Троє медичних працівників теж були заражені[233]. У селі поставили КПП.
28 квітня 2020 р. у Чернігові інфікувалася медсестра лікарні № 1, що брала кров на тестування у хворого[234]. Обстежено експрес-тестами — 263 мешканці Чернігова, ПЛР-тестами — 257 осіб.
29 квітня 2020 р. кількість інфікованих медиків в Україні зросла до 1 976, повідомив Центр громадського здоров'я МОЗ України. Найбільше — 264 людини у Чернівецькій області. Найменше у Донецькій, Сумській та Чернігівській: по 7 людей у кожній з областей. У співвідношенні до загальної кількості хворих в області лідирує Кіровоградська (36 %), Вінницька (33 %) та Волинська з Полтавською (по 28 %) області[235].
6 травня 2020 р. в Києві інфікувалися троє медичних працівників (із 68 нових інфікованих у Києві)[236].
10 серпня 2021 р. в Україні інфікувалися 28 медичних працівників (із 781 нових інфікованих в Україні)[149].
Потягом квітня-травня випадки інфікування були предметом спеціальної уваги ЗМІ, і мали наслідком закриття відповідних закладів.
Зокрема, в Києво-Печерській лаврі, де ведуть службу РПЦвУ, було закрито з 5 квітня[237] до 25 травня[238]. Про інфікування працівників лаври повідомляли 6 квітня[221] (4), 8 квітня (30 священнослужителів)[239], в тому числі настоятель Лаври митрополит РПЦвУ Павло Лебідь[240], станом на 14 квітня в Лаврі загалом було виявлено 100 випадків зараження і два летальних випадки[241]. Станом на 6 травня збільшилася на 17 осіб,[236] після чого ЗМІ припинили публікувати інформацію про інфікованих у Печерській Лаврі.
В липні міністр охорони здоров'я Степанов назвав богослужіння однією з основних причин росту інфікованих[242], проте вже 6 серпня уточнив, що не звинувачував церкви і закривати церкви на карантин не планує[243].
В Україні коронавірусне інфікування виявляли трьома видами тестів — лабораторними (полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) і імуноферментний аналіз (ІФА)) і «швидким» (експрес-тестом), що може проводиться за межами лабораторії[244].
«Швидкі тести» базовані на реакції імуногістохімії, що визначає антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 у крові за 15 хвилин. Ці тести можуть давати хибно негативний результат, коли людина щойно захворіла, оскільки для формування антитіл у крові потрібен час, принаймні декілька діб. Попри негативний результат тесту, людина може переносити коронавірусну хворобу і бути джерелом зараження для інших[244].
ІФА також виявляє антитіла до SARS-CoV-2 в крові. Метод здійснюється в лабораторних умовах. Дає точніші результати, ніж швидкі тести. Тест виявляє не вірус, а антитіла до нього, тобто визначає, чи хворіла людина на COVID-2019[245].
Єдиний наразі підтверджуючий тест — це ПЛР. Для його визначення робиться забір слизу з дихальних шляхів і передача його до спеціалізованої лабораторії. Такий тест виявляє генетичний матеріал вірусу (РНК)[244]. Здебільшого на український ринок постачали системи німецької розробки. Втім, у січні-лютому 2020 року за розробку власних тестових систем взялися три українські організації: державний Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБГ НАНУ), який діяв за дорученням РНБО, та приватні компанії «Укргентех» (Українські генетичні технології) і «Діаген»[246].
Перша тест-система для виявлення РНК коронавірусу надійшла до України 5 лютого 2020 року[247]. Це була система німецької розробки[246]. Обсяг реагентів отриманої тест-системи було розраховано на проведення близько тридцяти досліджень[248]. Цієї невеликої кількості мало вистачити на випадки перших підозр захворювання[246].
12 лютого компанія Діаген зареєструвала в МОЗ тест-систему власної розробки. Компанія заявила, що може виробляти системи для тестування близько тисячі людей на тиждень. Невелику кількість таких систем закупила Харківська дитяча інфекційна лікарня та приватні лабораторії в трьох областях України[246].
24 лютого ВООЗ передала вірусологічній референс-лабораторії Центру громадського здоров'я 30 наборів реагентів для тестування, які містили приблизно 3000 реакцій і були розраховані на обстеження 960 осіб[249].
Потреба у тестуванні різко збільшилася на початку березня, після виявлення в Україні захворілих[244].
12 березня за результатами засідання РНБО Володимир Зеленський підписав указ про замовлення 200 тисяч тестів в ІМБГ НАНУ. Перший транш фінансування було перераховано інституту 23 березня. До того часу українські дослідники зареєстрували систему, виготовили близько 600 тестів і передали їх в лабораторію ЦГЗ та в Житомирський обласний лабораторний центр[246]. Інститут готовий був виробляти тести, але потребував попереднього фінансування для закупівлі реагентів та витратних матеріалів[250].
17 березня зареєструвала свою тест-систему компанія «Українські генетичні технології» (Укргентех). Компанія повідомила, що готова виробляти тести у великих обсягах[246].
Станом на 18 березня 2020 року лабораторія Центру громадського здоров'я дослідила близько 640 зразків і була основною лабораторією, що здійснювала такі дослідження. Висловлювалося занепокоєння, що рівень тестування у країні дуже низький. Станом на 20 березня ПЛР-тести почали робити ще в одинадцяти обласних лабораторіях. МОЗ обговорювало з приватними лабораторіями можливість діагностики в них, щоб зменшити навантаження на державні вірусологічні лабораторії[244].
Експерти відзначали, що запас тестів дуже обмежений. Лікарі й хворі повідомляли, що в деяких державних лікарнях тести були фактично недоступними[244].
| Країна | Тестів на 1 тис. населення на 8 травня 2020 |
|---|---|
| Литва | 63,25
|
| Естонія, 7 травня | 46,56
|
| Латвія | 38,71
|
| Росія | 34,18
|
| Чехія, 7 травня | 27,45
|
| Білорусь, 7 травня | 24,28
|
| Словаччина | 20,96
|
| Румунія | 12,33
|
| Польща | 11,72
|
| Угорщина | 10,25
|
| Болгарія | 7,82
|
| Україна | 3,64
|
23 березня надійшла партія тестів із Китаю, яку оплатив Джек Ма. У вантажі були здебільшого експрес-тести та 521 система ПЛР-діагностики, якої мало вистачити на тестування близько 50 тис. осіб[246]. Ці системи розподілили по всіх областях України[244].
Перші великі партії постачань по 100—200 тисяч вітчизняних ПЛР-тестів почалися 24 квітня від «Укргентеху». Протягом першого тижня очікувались поставки 600 тисяч тестів[252]. У травні поновились переговори з Інститутом молекулярної біології і генетики НАН України щодо закупівлі ПЛР-систем[253].
з урахуванням гуманітарних постачань тестів з-за кордону, новою проблемою стала недостатня потужність лабораторій, які здатні робити ПЛР-тестування[254][255]. У квітні державні лабораторії виконували не більше 6 тисяч тестів на добу[256], що в розрахунку на населення країни суттєво менше, ніж у сусідніх країнах[257] (див діаграму). Також Україна мала найнижчий показник лабораторного тестування із розрахунку кількості тестів на одного виявленого хворого на Covid-19 станом на 10 травня 2020[258].
12 травня 2020 року Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я забракував ПЛР-тести виробництва ТОВ «Укргентех». Тести не пройшли верифікацію Вірусологічної референслабораторії Центру та вірусологічної лабораторії ДУ «Київський міський лабораторний центр МОЗ України» у зв'язку з тим, що чутливість і специфічність тест-системи не відповідає значенню, заявленому виробником. Дана тест-система не може використовуватися медичними установами для діагностики COVID-19[259].
23 травня 2020 року на щоденному брифінгу очільник МОЗ Максим Степанов повідомив, що за попередню добу в Україні було зроблено найбільшу на той час кількість ПЛР-тестувань — 10248[260].
В кінці травня запроваджено тестування на наявність у людини антитіл до коронавірусу методом ІФА. Для встановлення діагнозу рекомендовано суто результат ПЛР. Станом на 27 травня 2020 в Україні було зроблено 312 532 ПЛР-тестувань та 1 355 ІФА-тестів[261].
10 серпня 2020 року ТОВ «Біокор Текнолоджі ЛТД» — український виробник тест-систем заявив про розробку ПЛР-тестів для діагностування COVID-19[262]. Діагностичні набори для виявлення SARS-CoV-2 від ТОВ «Біокор Текнолоджі ЛТД» пройшли Державну реєстрацію на початку липня 2020 року та вже використовуються в лабораторіях[263].
2 вересня 2020 року головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив про те, що МОЗ планує збільшити кількість тестувань на COVID-19 шляхом використання швидких тестів на антиген. Для цього МОЗ веде переговори з представниками ВООЗ щодо оновлення протоколу тестування та включення до нього цих тестів[264].
18 вересня МОЗ оновило національний протокол надання медичної допомоги при COVID-19. Згідно з протоколом оновлюється алгоритм тестування на наявність коронавірусу, розширюється схема використання лікарських засобів, а також змінюються критерії припинення самоізоляції та завершення лікування[265].
25 лютого на координаційній нараді під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова прийнято про рішення проводити температурний скринінг усіх громадян, які прибувають на територію України з будь-якої країни світу, як через авіасполучення, так і через автомобільні й залізничні пункти пропуску[9].
Після перших випадків особливі заходи почали здійснювати в конкретних регіонах. Після смерті жінки 14 березня в Радомишлі ввели надзвичайний стан, було зупинено рух транспорту, закрито ринки, людям на в'їзді та виїзді з міста міряли температуру. Тут було дезінфіковано церкву й автовокзал[266].
В Чернівцях 18 березня почали дезінфекцію вулиць, миття проводиться тричі на день[267].
11 березня 2020 р. Кабінет міністрів прийняв постанову Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19[268], якою на території України встановлено карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. і заборонено:
- відвідування закладів освіти її здобувачами;
- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Було заборонено масові заходи (понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для роботи органів влади й місцевого самоврядування), закриті дитсадки, заклади освіти[269]. Спортивні заходи дозволено проводити без участі глядачів[270]. Карантин запроваджено у всіх областях, окрім того, з 219 контрольно-пропускних пунктів відкритими залишили 49[271].
Того ж дня Міністерство освіти і науки опублікувало лист, в якому йшлося про необхідність дотримання правил карантину і у зв'язку з цим — проведення занять за допомогою дистанційних технологій або відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідемічної ситуації[272].
Услід за навчальними закладами карантин було проголошено і в більшості концертних закладів. Одними з перших про перенесення концертів оголосили Національна філармонія[273], Національна опера[274], Палац «Україна»[275], муніципальні театри тощо[276]. Деякі, серед них — Львівська, Харківська[277] філармонії оголосили повний карантин пізніше[278].
З 16 березня 2020 р. Україна закрила кордон для в'їзду іноземців. З опівночі 17 березня на 14 днів (до 3 квітня 2020 року) закрите міжнародне авіаційне, залізничне й автобусне сполучення. Громадяни України, що подорожують власним транспортом, можуть перетинати пункти пропуску[279]. Також до України можуть в'їхати іноземці, що мають місцеву посвідку на проживання. Пункти пропуску працюють для вантажних перевезень, медичні вантажі мають перевірятися митницею за одну добу[23].
З 18 березня 2020 р. в Україні призупинене залізничне, авіа- й автобусне сполучення, міжміські і міжобласні пасажирські перевезення, у Харкові, Дніпрі та Києві було закрито метрополітен[61][280]. Для міських перевезень встановлено обмеження до 10 осіб у маршрутках і до 20 — автобусах, трамваях і тролейбусах[281]. 25 березня були змінені обмеження при поїздках громадським транспортом: пасажири мають бути у засобах індивідуального захисту і не можуть перевищувати 50 % кількості місць для сидіння[282].
25 березня 2020 року Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України, початково терміном на 30 днів[51], але термін продовужвався і на даний час датою закінчення дії постанови є 1 жовтня 2021 року[283].
2 квітня 2020 року Кабмін постановою № 255 виклав в новій редакції постанову № 211 КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», чим жорсткіше обмежив свободу громадян, зокрема було заборонено відвідувати зони відпочинку, пересуватись групами тощо[284]. За порушення карантину передбачені покарання у вигляді штрафу від 17 тисяч грн або ув'язнення терміном до 8 років[285]. Багато юристів і правозахисників заявило, що деякі обмеження можуть бути неконституційними без запровадження військового чи надзвичайного стану. Згодом Заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко визнав, що заборону на прогулянки парками запровадили задля психологічного ефекту[286].
11 травня 2020 р. відбулося послаблення карантину — відкриті парки та сквери, стоматології, непродовольчі магазини, перукарні тощо[287].
22 травня 2020 р. відбулося послаблення карантину — відновлено роботу громадського транспорту[288].
16 березня 2020 р. поліціянти з медичними працівниками почали чергування на в'їзді до Радомишля, перевіряючи у тих, хто перетинає кордон міста, температуру[289], з огляду на те, що 13 березня тут стався перший летальний випадок через хворобу COVID-19[290].
У Кривому Розі з 16 березня 2020 р. посилено карантин, в місті працюють лише аптеки, продуктові магазини й АЗС[291]. У Черкасах того ж дня закрито всі ТРЦ і заклади громадського харчування[292].
18 березня 2020 р. було встановлено блокпости у Бочківцях, Грозинцях і Колінківцях Хотинського району Чернівецької області[293].
27 березня 2020 р. карантинні блокпости встановлено по периметру Волинської області[294].
28 березня 2020 р. з 20:00 обмежено в'їзд до Вінниці трьома напрямками, 30 березня кількість в'їздів-виїздів збільшено до п'яти[295].
31 березня 2020 р. у Вінницькій області та по її периметру створено санітарно-карантинні пункти, на яких проводиться температурний скринінг, зовнішній огляд й опитування осіб[296].
На вихідні дні, починаючи із суботи 4 квітня 2020 р. 13 години до 6 ранку понеділка 6 квітня вводили особливий режим в Чернівецькій області[297]. В цей час рекомендували всім залишатися вдома. Навіть продуктові магазини в цей час не працювали, як і АЗС. Заправлятися зможуть лише «швидкі», поліцейські машини та автівки служб порятунку.[297]
Мер Харкова Геннадій Кернес 13 березня 2020 р. виступив з критикою карантину, вважаючи, що місцева влада краще знайома з епідобстановкою[298].
16 березня 2020 р. мати померлої від COVID-19 мешканки Чернівців звинуватили лікарів у ненаданні вчасної допомоги[299]. Відкрите кримінальне провадження[300][301].
18—19 березня 2020 р. в Києві через закриття метро на зупинках транспорту утворювалися численні черги. Дотримання обмеження у 10 пасажирів у мікроавтобусах перевірялося поліцейськими, через що виникали конфлікти[302].
Попри карантинні обмеження фіксувалися випадки порушення режимів самоізоляції хворими на COVID-19 і контактування з іншими людьми після виявлення в них цієї хвороби, зокрема, в Одесі[303]. Через запровадження карантину поліція зафіксувала зменшення кількості розбоїв і крадіжок на 35 % у всіх регіонах країни, про це повідомив заступник голови НПУ Максим Цуцкірідзе[304], натомість фіксується збільшення крадіжок у порожніх приміщеннях, зазвичай літніх резиденціях і туристичних об'єктах[305]. Експерти прогнозують, що карантин та складна економічна ситуація викличуть ріст бандитизму після закінчення карантину. Для контролю карантину МВС вивело на вулиці до 18 тис. поліцейських і нацгвардійців[306].
Деяка кількість інфікованих (або тих, хто контактував із інфікованими) самовільно залишила місця ізоляції. Такі випадки були в Харківській[307] та Одеській.[308] області в березні 2020 р.
8 квітня 2020 р. 17 осіб, які повертались із окупованого Криму додому втекли із Херсонського центру обсервації[309].
16 квітня 2020 р. з обласної інфекційної лікарні у Харкові втік душевнохворий пацієнт, доставлений туди з обласної психлікарні у селі Стрілеча. Після цього у психлікарні 26 квітня повідомили про 11 інфікованих[310].
За прикладом десятків інших країн [Архівовано 7 травня 2020 у Wayback Machine.] у квітні 2020 року Україна розробила власний мобільний додаток для контролю осіб, яким призначений режим обов'язковій самоізоляції або обсервації. 7 квітня міністерство цифрової трансформації України анонсувало запуск додатку до смартфона, що отримав назву «Дій вдома». Він має надсилати декілька пуш-повідомлень на день на мобільний телефон користувача із випадковим інтервалом у часі. У цих повідомленнях міститься запит вислати селфі. Потім один алгоритм розпізнаватиме обличчя на фотографії, а інший — нотуватиме місце, де зробили знімок[311]. Всі дані, включно з особистими, надсилаються для аналізу урядовим моніторинговим службам. При цьому у Кабінеті Міністрів України наголосили, що встановлення «Дій вдома» є добровільним[312]. Користувачі додатку на початку травня 2020 року повідомили про наявність численних технічних проблем, похибки геолокації, помилок щодо терміну перебування на самоізоляції, відсутність служби технічної підтримки та інших проблем, які вимагають доопрацювання мобільного додатку[313].
- Нова пошта з мережею магазинів АТБ та онлайн-магазином Розетка запровадили доставку харчових продуктів, спочатку як пілотний проєкт на Дніпровщині. Покупці матимуть на вибір три набори заздалегідь визначених продавцем товарів[314].
- Ajax Systems, один з найбільших в Європі виробників систем безпеки, перевів частину працівників на віддалену роботу й посилив заходи безпеки на виробництві, залишивши його в попередньому об'ємі[315].
- Укрзалізниця організувала кілька поїздів Інтерсіті+ для вивозу громадян України з польського Перемишля[316].
- Туроператор Join UP! і авіакомпанія МАУ організували кілька спецрейсів для повернення українців з-за кордону[317].
- 14 квітня 2020 р. мережа АТБ передала для медзакладів Львівщини систему експрес-діагностики COVID-19. Обладнання дозволяє проводити до 400 аналізів зразків на добу[318].
Соціологічні опитування свідчать, що станом на кінець березня 2020 р. більшість українців підтримували жорсткі заходи щодо боротьби з коронавірусом[319]. Водночас серед підприємців ставлення до продовження карантину у квітні є більш негативним, а 29 % підприємців станом на 2 квітня 2020 р. припинили діяльність[320].
3 квітня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов підприємця з Одещини до Кабміну. Позивач просить визнати протиправними встановлені Урядом до 24 квітня 2020 року обмеження щодо роботи закладів харчування та розважальних центрів[321][322].
7 квітня 2020 року Харківська правозахисна група опублікувала свій висновок, в якому йдеться про те, що у Постанові № 255 від 2 квітня 2020 року (що нею Кабінет Міністрів обмежив право на свободу й особисту недоторканність (ст. 29 Конституції), право на свободу пересування (ст. 33 Конституції), право на свободу совісті (ст. 35 Конституції), право на мирні зібрання (ст. 39 Конституції) тощо) не відповідає нормам Конституції України (статті 3, 6, 64, 92) та є незаконною[323].
28 серпня 2020 року Конституційний Суд України виніс рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“», яким визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX та Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“» від 13 квітня 2020 року № 553-IX, що стосувалися карантинних заходів[324].
МОЗ України усно повідомило про критерії послаблення карантинних та інших обмежень, що пов'язані з протиепідемічними заходами проти коронавірусу[325][326]. Показники готовності переходу областей до 2 етапу карантину, що передбачає послаблення карантинних обмежень[327]:
- Інцидентність (кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 тисяч населення) має бути менше ніж 12.
- Завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, має бути не більше 50 %.
- Кількість тестувань (ПЛР-тестування разом з IFA-тестуванням) за 7 днів на 100 тисяч населення має бути не менше показника інцидентності — тобто понад 12.
- R-показник (Reproduction indicator) має бути на рівні 0,9-1,0 — розраховується на підставі кількості нових випадків за останні 7 днів до попередніх 7-ми днів[328]. Характеризує кількість нових інфікувань від одного хворого. Якщо «R» більше одиниці — це означає, що інфікування в популяції зростає, якщо менше одиниці — згасає.
Ці критерії в цілому відповідали загальним критеріям послаблення карантинних заходів, що раніше розробив Європейський союз[329].
23 травня 2020 р. Міністерство охорони здоров'я опублікувало на сайті таблицю готовності до другого етапу послаблень карантину за областями. Готовність областей визначалася за трьома показниками[330]:
- Інцидентність: прийнятною вважалася величина до 12 в розрахунку на 100 тис. мешканців;
- Завантаженість лікарняних ліжок: прийнятно — до 50 %;
- Охоплення тестуванням: прийнятно — понад 12 в розрахунку на 100 тис. мешканців.
18 червня 2020 р. Міністерство охорони здоров'я змінило критерії послаблення або посилення карантину з 22 червня. Рішення про послаблення чи посилення карантинних обмежень регіональні комісії ТЕБ та НС повинні ухвалювати на основі наступних показників[331]:
- Завантаженість лікарняних ліжок: прийнятно — до 50 %;
- Середня кількість тестувань методами ПЛР та ІФА-аналізу протягом останніх семи днів: прийнятно — 24 в розрахунку на 100 тис. мешканців;
- Коефіцієнт виявлення коронавірусної інфекції: прийнятно 11 % (розраховується як частка виявлених хворих серед протестованих методом ПЛР осіб за останні 7 днів);
- Динаміка зростання випадків інфікування: прийнятно не більше 10 % (сума випадків за минулий та сума випадків за теперішній тиждень).
- Формула МОЗ України для розрахунку показника динаміки зростання випадків інфікування COVID-19:
Вже 30 квітня 2020 р. Черкаська міська рада, не чекаючи рішення Кабміну, послабила карантин, дозволивши роботу перукарень, об'єктів спортивної інфраструктури, літніх майданчиків закладів ресторанного господарювання, магазинів з продажу непродовольчих товарів, електротоварів, меблів, книжкової продукції, ринків та ярмарків з продажу сільськогосподарської продукції, а також міських парків та скверів і розташованих на їхній території атракціонів. На даний час це рішення зупинене судом[332].
З 11 травня 2020 р. Кабмін послабив карантин: за умов дотримання протиепідемічних заходів дозволяється відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, дитячі та спортивні майданчики на вулиці. Ресторани і кафе можуть продавати замовлення на винос або обслуговувати відвідувачів на літніх майданчиках просто неба. Відкрились магазини непродовольчих товарів, салони краси та перукарні, побутові та стоматологічні заклади. Дозволені діяльність музеїв та історико-культурних заповідників просто неба, тренування спортсменів, діяльність ЗМІ, нотаріусів, адвокатів, аудиторів, психологів. Театрам, циркам, художнім колективам і концертним організаціям дозволили проводити репетиції та здійснювати відео та кіно знімання за двох умов: обмеження кількості учасників до 50, відсутність глядачів[333].
За владою регіонів залишається право окремо приймати рішення щодо поступового відкриття об'єктів залежно від епідеміологічної ситуації в регіонах. Зокрема, мер Києва Віталій Кличко не відкрив у місті ТРЦ попри дозвіл на це з боку Кабміну з 11 травня 2020 р.[334].
На 22 травня 2020 р. Кабмін запланував другий етап виходу з карантину, було дозволено: проведення спортивних подій до 50 осіб без глядачів, проведення релігійних заходів з обмеженням 1 людина на 10 м2, відновлення роботи міського та приміського наземного транспорту у звичайному режимі, відновлення роботи готелів (хостели лишаються зачиненими). Проте 8 областей (Чернівецька, Волинська, Луганська, Донецька, Рівненська, Полтавська, Київська та Закарпатська) і місто Київ були не готовими до послаблення обмежень[330][335].
25 травня 2020 р. дозволено роботу метрополітену без спецперепусток та закладів дошкільної освіти[336]. Карантин продовжено до 22 червня із застосуванням моделі адаптивного карантину.
25 травня 2020 р. запустили метро у всіх трьох містах України[337][338][339].
З 1 червня 2020 р. в Україні було частково відновлено міжобласне залізничне та автотранспортне сполучення. Почали курсувати 42 поїзди, але лише у тих регіонах, де обласні комісії ТЕБ та НС це дозволили. Також було частково відновлено і приміське залізничне сполучення. Було відновлено роботу фітнес-центрів, спортивних зал, басейнів, закладів освіти (для проведення ЗНО та атестацій). Також обов'язкову самоізоляцію було скасовано для осіб старше 60 років, що є представниками клубів та тренерського персоналу, а також для тих, хто в'їжджає з ОРДЛО, Криму та інших країн для участі у ЗНО[340].
Обласні комісії певних регіонів дозволили пасажирські перевезення за винятком Чернівецької та Закарпатської областей.
Станом на 1 червня 2020 р., до 3-го етапу послаблень були не готовими: Рівненська, Чернівецька, Львівська, Волинська та Донецька області, а також місто Київ[341].
З 5 червня 2020 р. заплановано відновлення внутрішнього, а з 15 червня — зовнішнього авіасполучення[342]. Також з 5 червня заплановано відновлення роботи ресторанів та кафе у повному режимі, відновлення богослужінь біля та у храмах з обмеженням 1 людина на 5 м2, припинення дії обов'язкової самоізоляції для осіб, що досягли 60 років, проведення акредитацій освітніх програм у віддаленому режимі. Також обласні комісії ТЕБ та НС у випадку невідповідності регіону критеріям для послаблення карантину протягом 3-х днів поспіль зобов'язані скасовувати послаблення окремих обмежень[343].
Станом на ранок 5 червня 2020 р., 7 областей (Львівська, Чернівецька, Луганська, Донецька, Житомирська, Рівненська та Волинська), а також Київ виявились неготовими до послаблення обмежень[344].
З 10 червня 2020 р. в Україні дозволяється відкривати заклади культури та проводити культурні заходи. Робота кінотеатрів та функціонування фан-зон на концертах наразі залишається під забороною. Також відновлюється робота закладів з оздоровлення та відпочинку (крім дитячих таборів). Місто Київ та 6 областей (Львівська, Волинська, Чернівецька, Рівненська, Закарпатська та Житомирська) станом на ранок 10 червня не мають права послаблювати карантинні обмеження через невідповідність критеріїв[345].
З 10 червня 2020 р. відновили часткову роботу КПВВ «Мар'їнка» та «Станиця Луганська», однак бойовики «ЛДНР» вирішили не відновлювати пропуск пішоходів та автотранспорту з цієї дати[346].
З 15 червня 2020 р. частково відновлено міжнародне авіасполучення, однак до країн ЄС та Шенгену дозволено в'їзд лише на роботу, навчання та лікування (в'їзд із туристичною метою не дозволено). За інформацією МЗС та Мінінфраструктури України, громадяни України можуть летіти до Албанії та США без обмежень, до Туреччини — з тестуванням на коронавірус по прибуттю, до Великої Британії — з обов'язковою 14-денною обсервацією після прибуття[347].
22 липня Кабінет Міністрів України продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 серпня 2020 року, ввівши з 1 серпня поділ України на 4 «зони»[348]:
- Зелена зона — діють обмеження щодо кількості пасажирів у транспорті, 50 % заповненість кінотеатрів, обов'язкове носіння маски/респіратора в громадських будівлях, масові заходи дозволені за умови перебування 1 людини на 5 м2.;
- Жовта зона — усі обмеження зеленої зони + заборона відвідування установ соціального захисту, де перебувають люди похилого віку;
- Помаранчева зона — усі обмеження жовтої зони + заборона діяльності закладів розміщення (крім готелів), діяльності розважальних закладів і ресторанів у нічний час, планової госпіталізації пацієнтів, діяльності фітнес-залів, спортивних клубів, проведення культурних заходів, приймання нових змін в дитячі табори, а для масових заходів встановлено обмеження 1 людина на 20 м2 та не більше 100 людей.
- Червона зона — усі попередні обмеження + заборона роботи громадського транспорту у звичайному режимі, діяльності закладів харчування та ТРЦ, відвідування закладів освіти.
Окремі населені пункти одного регіону можуть перебувати у різних зонах залежно від епідеміологічної ситуації. Критерії для послаблення/посилення окремих обмежень залишаються незмінними: завантаженість ліжок, охоплення тестуванням, динаміка зростання випадків інфікування та коефіцієнт виявлення.
13 листопада 2020 р. Кабінет міністрів ухвалив рішення запровадити карантин вихідного дня[111]. Вже наступного дня — 14 листопада, у Верховній раді було здіснено спробу скасувати рішення Кабміну, проте невдалу[349]. Мери кількох міст — Львова[350], Тернополя, Рівного, Житомира, Черкас[351] та Одеси[352] відмовились виконувати розпорядження Кабміну[353], проте поліцейські блокували роботу закладів господарювання[354]. В ряді міст відбулися акції протесту проти карантину вихідного дня[355], а також склали відповідну петицію до Президента[356], на що Кабмін відреагував обіцянками щодо підтримки бізнесу.
- Черга на вакцинацію в МВЦ у Києві, листопад 2021
-
-
Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року вакциною AstraZeneca[357]. Згодом почали застосовувати інші вакцини — CoronaVac (з 13 квітня)[358], Pfizer (з 19 квітня)[359], Moderna (з 20 липня)[360]
Станом на 21 вересня 2021 в Україні було зафіксовано 95 випадків смерті після вакцинації, проте 77 з них були визнані МОЗ такими, що не мали зв'язку з вакцинацію, а решта 18 лишались нерозслідуваними[361]
Згідно з наказом від МОЗ України, вакцинація проти коронавірусу є обов'язковою для працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також закладів освіти усіх рівнів та форм власності. Працівники закладів освіти та органів виконавчої влади, які не щепляться проти COVID-19 до 8 листопада 2021 підлягають відстороненню від роботи без збереження заробітної плати.[362][363][364]. Постанова спричинила до інтенсифікації процесу вакцинації до 300 тисяч вакцинацій на добу станом на кінець жовтня[365] та відсторонення від роботи майже 3,5 тисяч вчителів станом на середину листопада[366].
16 березня 2020 року в соціальних мережах розповсюдили дезінформацію про нічну дезінфекцію за допомогою вертольотів. 17 березня 2020 р. СБУ прокоментувала цей випадок і порадила перевіряти інформацію в надійних джерелах[367].
30 березня 2020 р. СБУ повідомила, що виявила 79 осіб, що поширювали фейк. Частина із них працювали за вказівкою з Росії. 28 осіб притягнуті до адміністративної відповідальності. Частина «кіберактивістів» діяли з Одеси, Дніпра, Львова й Херсона[368].
Українські проєкти «VoxUkraine» та «StopFake» з кінця березня 2020 року співпрацюють з модераторами Facebook задля виявлення й спростування неправдивої інформації про пандемію[369].
В українському сегменті соцмереж популярні користувачі, серед яких блогери, громадські діячі та політики, поширюють неправдиві відомості. Так у квітні-травні 2020 року поширювалися неправдиві заяви щодо інспірованості пандемії світовими лідерами та бізнесом[370][371], шкоду від ще нестворених вакцин[372][373] тощо.
За даними СБУ, було виявлено масові замовчування і викривлення інформації про поширення коронавірусу терористами з ОРДЛО фактів захворювання людей на тимчасово окупованій території, зокрема, про 13 померлих з усіма симптомами COVID-19 у Луганську та Кадіївці. Дані факти були кваліфіковані прокураторою за статтею 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України[374].
18 травня 2020 р. СБУ заявила про викриття 370 агітаторів щодо фейків про коронавірус в інтернеті, також було заблоковано майже 2,5 тис. спільнот із мільйонною аудиторією та відкрито кримінальні провадження щодо 17 агітаторів[375][376].
В квітні 2020 року Урядом був створений Фонд боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19, на який виділено 66 млрд грн.
В липні Уряд 35 млрд з вказаного фонду виділив на ремонт доріг[377][378].
16 листопада 2020 р. прем'єр-міністр в якості головної мети назвав недопущення колапсу медичної системи[379]. Разом з тим ЗМІ повідомляють про смерті людей від коронавірусу внаслідок неотримання медичної допомоги. Зокрема йдеться про нестачу у лікарнях кисневих концентраторів[380][381][382][383][384][385], відмову лікарень госпіталізувати людей з важкими симптомами через нестачу місць[386] і навіть про померлих, які годинами лежать у палатах тощо[385]. За даними системи Prozorro, станом на 16 листопада 2020 від січня було придбано 9 тисяч кисневих концентраторів на 503 млн грн[387].
29 листопада 2020 р. міністр охорони здоров'я Степанов виявив випадок некоректного ведення статистики в обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського:
|
Виявилося, що в статистику потрапляють начебто “вільні” кисневі точки, однак вони розташовані у відділеннях, які не відведені під лікування COVID-19, наприклад, реанімаційних, де лікуються хворі з інфарктами або інсультами[388]. | 
|
- ↑ Евакуйованих людей розміщували не на карантин, а на обсервацію. Обсерватор — заклад, в якому здорові люди перебувають під час інкубаційного періоду, що характерний для хвороби. Вважається, що для COVID-19 такий період становить 14 днів.
- ↑ Не вносяться випадки захворювання на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя, ОРДЛО, у зв'язку з неможливістю їх підтвердження офіційною українською владою.
- ↑ а б в г дані РНБО [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ В Україні є перший хворий на коронавірус. BBC News Україна. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ Coronavirus Update (Live): 24,953,101 Cases and 842,166 Deaths from COVID-19 Virus Pandemic - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні — Статистика [05.11.2021] — Карта заражень, графіки [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.], index.minfin.com.ua (Перевірено 5 листопада 2021)
- ↑ а б Pallini, Thomas (30 січня 2020). At least 73 airlines have cancelled flights to China amid coronavirus fears — here's the full list. Business Insider Australia. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Ukraine's last planned plane from China to arrive in Kiev. 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Марія Думанська (25.02.2020). Запобігання коронавірусу: на кордонах України мірятимуть температуру пасажирів. DW. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ а б Карина Бондаренко (25.02.2020 20:44). Ситуація з коронавірусом в Україні: РНБО провів термінову нараду. OBOZREVATEL. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ У "Борисполі" не перевіряють пасажирів з Італії, де лютує коронавірус. Depo.ua. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 February 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- ↑ Для контролю стану здоров’я пасажирів аеропорт «Бориспіль» закупить оптичні системи оцінки інфрачервоного випромінювання, – Владислав Криклій. Міністерство інфраструктури України. 11 березня 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2020.
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» закупить оптичні системи оцінки інфрачервоного випромінювання для попереднього контролю стану здоров’я пасажирів, які прилітають з країн, де зареєстровані випадки захворювання коронавірусом. Про це повідомив Міністр інфраструктури України Владислав Криклій за результатами засідання Уряду України сьогодні, 11 березня 2020 року
- ↑ Анжеліка Вінніченко (26 лютого 2020). Уряд відновив посаду головного санітарного лікаря України. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Ukraine reports first coronavirus case, in man who traveled from Italy. Reuters. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 3 March 2020. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ В Україні запустили сайт про коронавірус. РБК-Україна. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ а б Віктор Ляшко: Ми розробили алгоритми, за якими зараз працює система охорони здоров’я щодо недопущення поширенню коронавірусної інфекції та наданню всієї необхідної допомоги. Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України. 10 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
З початку спалаху у світі COVID-19 до Центру громадського здоров’я України надійшло 40 повідомлень про підозру на це захворювання. 36 зразків вже досліджено, із них 35 негативні та 1 лабораторно підтверджений випадок
- ↑ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ МОЗ повідомляє про два нових підтверджених випадки коронавірусу в Україні. МОЗ. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ В місті Радомишль Житомирської області, де в лікарні перебуває пацієнтка з коронавірусом, вводять надзвичайний стан. zhitomir.info. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Українка померла від коронавірусу в Італії – МЗС. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні: що відомо на даний момент. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Віталій Червоненко (13 березня 2020). Радомишль: померла від коронавірусу цілувала ікону, на службі в церкві було 25 людей. Бі-Бі-Сі Україна. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ У Радомишлі захворіли парафіяни церкви, яку відвідувала померла українка [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], 24, 13 березня 2020.
- ↑ а б Коронавірус: Україна закриває кордон для іноземців [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.], Бібісі Україна, 13 березня 2020.
- ↑ 4 людини «знайшли» коронавірус на території України — головний санлікар [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 17 березня 2020.
- ↑ Влада тимчасово забороняє церковні служби і обряди. 24 канал. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про встановлення режиму надзвичайної ситуації в Житомирській та Чернівецькій областях. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ В Україні зафіксовано 7 нових випадків інфікування на коронавірус. МОЗ України, 17 березня 2020 [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Нардеп Шахов захворів на коронавірус [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 18 березня 2020.
- ↑ В Україні станом на вечір 18.03.2020 лабораторно підтверджено 16 випадків захворювання на COVID-19 // Міністерство охорони здоров'я України : офіційний сайт. — 18.03.2020.
- ↑ У Дніпропетровській області підтвердили перші випадки коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ В Житомирі є перший підтверджений випадок коронавірусу, - мер. zhitomir.info. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Віталій Кличко: «У Києві зафіксований третій випадок захворювання на коронавірус». Офіційний портал КМДА - Головна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ У Чернівецькій області зросла кількість заражених коронавірусом. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Третя людина померла від коронавірусу в Україні. НВ, 19 березня [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ У Києві Нацгвардія взяла під охорону інфекційне відділення лікарні, де перебувають пацієнти з підозрою на COVID-19 [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], lb.ua, 20 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні і світі: що відомо на 20 березня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Дніпропетровська область запровадила режим надзвичайної ситуації. Новинарня. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Хворий на коронавірус у Львові — лікар-стоматолог [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, Настя Коріновська, 20 березня 2020.
- ↑ Експрес-тести для діагностики коронавірусу [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН, 20.03.2020
- ↑ Експрес-тести на коронавірус можна закупити через Prozorro [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], mind.ua, 20 березня 2020.
- ↑ Протести на зупинках, скасування пільг та "втеча" з лікарні: як реагують на карантин в Україні. РБК-Україна. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні: видужав перший хворий [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.], БіБіСі Україна, 20 березня 2020.
- ↑ Глава МОЗ виступає за введення надзвичайного стану. Українська правда. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Поліція в транспорті і проїзд за перепустками: як Київ посилює карантин. РБК-Україна. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні: кількість зафіксованих випадків на 22 березня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Фонд “Повернись живим” направив в ООС тисячу ПЛР-тестів на коронавірус. Новинарня. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Кількість підозр на коронавірус в Україні зростає: ситуація в областях. РБК-Україна. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020..
- ↑ У Львівській області схвалили введення надзвичайної ситуації. РБК-Україна. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ У Дніпропетровській області підтвердили новий випадок коронавіруса. РБК-Україна. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ У Сумській області зафіксували перший випадок коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації по всій території України. Кабінет Міністрів України. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ У ще одного нардепа підтвердили коронавірус. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ У Закарпатській області під час церковної служби коронавірусом заразилися майже 20 осіб. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Україна експортувала близько 640 тонн медичних масок з початку 2020 року. РБК-Україна. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Україна експортувала близько 640 тонн медичних масок на початку 2020 року – митниця. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні підхопили 57 дітей [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 2 квітня 2020.
- ↑ За Україну страшно. Лікар, який поїхав в Італію, розповів про ситуацію з лікуванням коронавірусу в країні [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], НВ, 9 квітня 2020.
- ↑ «З СОБОЮ ПРИВЕЗЛИ ТЕ, ЩО НАМ ВИДІЛИЛО МВС»: УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР В ІТАЛІЇ РОЗПОВІВ ПРО УМОВИ ВІДРЯДЖЕННЯ [Архівовано 22 квітня 2020 у Wayback Machine.], 5-тий, 11 квітня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні та світі: що відомо на 6 квітня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ Телевізійна школа онлайн. Розклад уроків [Архівовано 2 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 31 березня 2020.
- ↑ а б Коронавірус в Україні і світі: головні новини 17 березня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ Із 8 квітня до Дніпра заборонено в’їзд транспорту з інших регіонів України, окрім того, який залучено до життєзабезпечення міста, – спецкомісія - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Через спалах коронавірусу на Дніпропетровщині в'їзд і виїзд із Першотравенська обмежать. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Уряд продовжив карантин до 11 травня. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Прем'єр показав етапи виходу країни з карантину: метро запустять на третьому – інфографіка. 5 канал. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні: кількість зафіксованих випадків на 7 травня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Після анабіозу: як змінилися продажі рітейлу в перший тиждень роботи [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.], Асоціація Рітейлерів України, 20 травня 2020.
- ↑ COVID-19: в Україні за добу вперше одужало більше людей, ніж захворіло [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 14 травня 2020.
- ↑ Віталій Кличко: «У Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат виявили вогнище захворювання на коронавірус. Інфікована 81 особа». Офіційний портал КМДА - Головна. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Україна відкриває кордон з країнами ЄС і Молдовою. РБК-Україна. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ В Україні зафіксували понад 20 тисяч випадків інфікування COVID-19. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ В'їзд у Чернівецьку область відкрили. 24 канал. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ За добу в Україні 341 людина одужала від коронавірусу [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.], Прямий, 26 травня 2020.
- ↑ Укрзалізниця відкрила продаж квитків на перші потяги: як купити і куди можна поїхати. DT.ua. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ "Укрзалізниця" відновлює рух: коли та куди поїдуть потяги. РБК-Україна. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Експерти НАНУ дали прогноз щодо епідемії в Україні на наступні тижні. Українська правда. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ МОЗ анонсував новий етап ослаблення карантину: що дозволять з 1 червня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Показники для послаблення протиепідемічних заходів станом на 10.06.2020. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 2 вересня 2020.
- ↑ В Україні зафіксували 525 нових випадків COVID-19. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ МОЗ остаточно визначиться щодо проведення ЗНО до 20 червня. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Зростання числа хворих на COVID-19 не залежить від збільшення кількості тестів - Степанов. www.unian.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Уряд продовжив карантин до 31 липня. Українська правда. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ а б Понад 700 співробітників МВС заразилися коронавірусом [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], Лівий берег, 19 червня 2020.
- ↑ Україна відновлює регулярні авіарейси: куди можна полетіти. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ В Україні за добу коронавірус діагностували у 841 людини, Лівий берег, 20 червня 2020.
- ↑ В Україні новий антирекорд по коронавірусу: за добу заразились 940 людей. РБК-Україна. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Україна відновлює регулярні авіарейси: куди можна полетіти. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Новий антирекорд: в Україні виявлено 1 109 випадків коронавірусу за добу. Слово і Діло. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ В Україні ще один антирекорд по коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
- ↑ Україна відновила авіасполучення з Туреччиною. РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ Реальна кількість випадків COVID-19 в Україні може сягати 150 тисяч, - МОЗ. РБК-Україна. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Уряд продовжив карантин до кінця літа. Українська правда. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- ↑ В Україні з 1 серпня вводять нові правила карантину: що зміниться. РБК-Україна. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ Потяги в червоній зоні будуть зупиняти тільки для висадки пасажирів. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- ↑ Україну поділили на 4 зони карантину: Київ виявився у "зеленій" — з найменшою кількістю обмежень - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Мер Тернополя – владі про зупинку транспорту: Ви вирішили, що ви господарі? Ви – слуги. Українська правда. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ Одразу два антирекорди COVID в Україні: 1 453 хворих і 33 померлих за добу. Українська правда. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ На COVID захворіли ще 103 дитини і стало багато складних випадків – Степанов. Українська правда. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ В Україні посилили карантин: що змінилось. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ Уряд продовжив карантин ще на 2 місяці і посилив обмеження. Українська правда. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ На Житомирщині двоє медиків інфікувалися COVID-19 повторно [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.], УП, 31 серпня 2020.
- ↑ Друга дитина померла від COVID-19 в Україні [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.], УП, 24 вересня 2020.
- ↑ Ще одна дитина померла від COVID-19 в Україні [Архівовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine.], УП, 2 жовтня 2020.
- ↑ Пандемія: Україна вже 12-та у світі за кількістю нових хворих за добу [Архівовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine.], УП, 3 жовтня 2020.
- ↑ Пандемія: у світі новий антирекорд захворюваності. Українська правда. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.
- ↑ За добу коронавірус підхопили ще 404 правоохоронці МВС [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.], Depo.ua, 3 листопада 2020.
- ↑ В Україні побільшало завантажених ліжок для COVID-хворих: В яких областях ситуація найгірша [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.], Depo.ua, 3 листопада 2020.
- ↑ Відтепер за неносіння масок у громадських місцях штрафуватимуть [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.], УП, 6 листопада 2020.
- ↑ В Україні рекордні 10,7 тисяч випадків коронавірусу за добу. Українська правда. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Рівненщина кольорова: два міста та вісім районів стали "червоними" - irivnyanyn.com. irivnyanyn.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- ↑ а б Кабінет Міністрів України - Уряд запровадив карантин вихідного дня (оновлено). www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Пом'якшення «карантину вихідного дня» в Житомирі не буде: Верховна рада не підтримала проєкт. yes-zhytomyr.com.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Прогноз розвитку епідемії COVID-19 в Україні на 23 листопада – 7 грудня 2020 року («Прогноз РГ-29»). Національна академія наук України. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ "Карантин вихідного дня" скасовується: що це означає для рівнян - rivne-city.com. rivne-city.com. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Уряд підтримав постанову про жорсткий карантин із 8 січня. Список обмежень. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
- ↑ Україна на карантині: які обмеження діятимуть із 19 грудня. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Новий локдаун з 8 січня: перелік заборон, які придумав уряд. Інтернет-видання «Полтавщина». Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Вакцина для України. Коли і яким препаратом почнуть робити щеплення. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Останній день готовності областей до послаблення карантину. Unn.com.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
- ↑ Два тижні до COVID-вакцинації в Україні. Відповіді на головні питання. РБК-Україна. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ Україна за крок від старту COVID-вакцинації: що потрібно знати. РБК-Україна. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
- ↑ Адаптивний карантин 2.0. Україну поділять на зони, але по-новому: як. РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
- ↑ Новий карантин і очікування вакцинації. Як Україна протистоїть коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Україна отримала першу вакцину проти коронавірусу. Що про неї відомо. РБК-Україна. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ COVID-вакцинація в Україні: все, що потрібно знати. РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ Україна повертається до адаптивного карантину: що зміниться вже завтра. РБК-Україна. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ «Почуваємося добре»: українські медики про перші щеплення від COVID-19 [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.], Дойче Вель, 25 лютого 2021.
- ↑ «Вдарив по Путіну». В мережі кепкують з «оголеної» вакцинації Зеленського [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 2 березня 2021.
- ↑ COVID-статистика гіршає: в Україні 10 057 нових заражень. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Гід з вакцин від COVID в Україні. Все, що вам потрібно знати. РБК-Україна. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Смерть військової за 2 доби після вакцинації. Експертиза встановила причину [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 24 березня 2021.
- ↑ а б в Київ йде на повний локдаун, закривають транспорт, школи і садки [Архівовано 31 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 31 березня 2021.
- ↑ Китайська вакцина Sinovac прибула до України. Що про неї відомо [Архівовано 31 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 25 березня 2021.
- ↑ В Україну прибула перша партія вакцини CoronaVac [Архівовано 25 березня 2021 у Wayback Machine.], Укрінформ, 25.03.2021.
- ↑ а б МОЗ зробило «червоними» вже 13 регіонів [Архівовано 29 березня 2021 у Wayback Machine.], УП, 27 березня 2021.
- ↑ Майже 20 тисяч нових хворих і багато померлих. Україна стрімко б'є рекорди Covid [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 2 квітня 2021.
- ↑ У двох областях зафіксували «південноафриканський» штам коронавірусу — Степанов [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 квітня 2021.
- ↑ У Києві найгірша ситуація з вільними місцями для хворих на COVID [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 квітня 2021.
- ↑ В Україні 8 710 нових випадків коронавіруса за добу. Найбільше - в Києві. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ В Україні 5372 нових випадки коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ Україна без "червоних зон" карантину. Які обмеження діють по всій країні (повний список). РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ Мінімум від початку року. В Україні 1334 нових випадки коронавірусу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ В Україні за добу - 535 випадків коронавірусу. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Вся Україна опинилася у “зеленій” зоні. Українська правда. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ МОЗ: В Україні встановили нові карантинні норми // Урядовий портал. — 2021. — 16 червня.
- ↑ В Україні вперше виявили штам COVID-19 "Дельта". suspilne.media. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
- ↑ Помер вакцинований Pfizer українець: через 4 години після щеплення. Українська правда. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ В Україні зафіксували першу смерть після вакцинації Pfizer/BioNTech. Зв'язку між смертю та щепленням не встановлено [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 2 липня 2021.
- ↑ а б За добу в Україні — 781 новий хворий на COVID-19 [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], Українська правда, 10 серпня 2021.
- ↑ Уряд продовжив карантин до 1 жовтня 2021 року. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Штам Дельта. В Україні зафіксували смерть першого хворого - BBC News Україна. bbc.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
- ↑ В Україні виявили понад 6 тисяч нових випадків COVID. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ МОЗ України. Telegram. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Вперше з квітня в Україні понад 9 тисяч нових COVID-випадків за добу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ МОЗ України. Telegram. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - З 23 вересня в усіх регіонах України буде встановлено «жовтий» рівень епіднебезпеки, — рішення Державної комісії ТЕБ та НС. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Україна переходить у "жовту" зону карантину з 23 вересня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ а б В Україні прострочили і знищили пів мільйона доз AstraZeneca [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 9 листопада 2021
- ↑ а б в г У «червону зону» планують віднести 18-й регіон України [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 9 листопада 2021
- ↑ Понад 7 тисяч людей померли від коронавірусу за добу [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 10 листопада 2021
- ↑ 833 людини померли від Covid за добу в Україні — знову антирекорд [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 10 листопада 2021
- ↑ Щеплення від коронавірусу зробили вже 40 % українців — Ляшко [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 15 листопада 2021
- ↑ Зеленський пообіцяв по тисячі гривень усім щепленим [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 15 листопада 2021
- ↑ За добу 28 січня в Україні / Міністерство охорони здоров'я України. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Оперативна інформація про поширення та профілактику COVID-19. moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Постанова КМУ від 27 травня 2022 р. № 630 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» // zakon.rada.gov.ua. — Дата звернення: 23.06.2022.
- ↑ Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Уряд продовжив дію карантину через COVID-19 до 30 квітня 2023 року // Видавництво «Професійні видання»
- ↑ Постанова КМУ від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- ↑ Аваков: В окупованій Горлівці є 12 хворих на коронавірус [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Сообщение МГБ ДНР о новом порядке пересечения границы в связи с напряженной эпидемиологической обстановкой. dnr-news.com (рос.). 19 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Минобрнауки ДНР выпустило приказ о переходе школ и вузов на дистанционное обучение с 19 марта (російською) . 18 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Глава ЛНР ввел в Республике режим повышенной готовности из-за угрозы коронавируса. lug-info.com (російською) . 14 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ О подтвержденных случаях новой коронавирусной инфекции COVID-2019 в России. rospotrebnadzor.ru (рос.). 21 березня 2020. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ В «ДНР» признали первый случай коронавируса: заразу привезли из России. https://www.62.ua 62.ua - Сайт города Донецка. CitySites. 31.03.2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (рос.)
- ↑ «ДНР» подтвердила второй случай коронавируса в ОРДО. https://novosti.dn.ua Новости Донбасса. «Новости Донбасса». 1.04.2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (рос.)
- ↑ «ДНР» обещает госпитализировать коллег третьего заболевшего COVID-19. https://novosti.dn.ua Новости Донбасса. «Новости Донбасса». 5.04.2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. (рос.)
- ↑ У розвідці назвали імовірного "експортера" коронавірусу в ОРДЛО. https://www.dt.ua. «Дзеркало тижня. Україна». 7.04.2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Донецк и Луганск во время пандемии. Живой блог. https://www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 10.04.2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В «ДНР» за сутки удвоилось количество заболевших COVID-19: зарегистрирована первая смерть от коронавируса. 62.ua - Сайт города Донецка. CitySites. 22.04.2020. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В «ДНР» заявили о сотом случае коронавируса. 62.ua - Сайт города Донецка. CitySites. 30.04.2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. (рос.)
- ↑ В «ДНР» заявили о 180 случаях коронавируса. 62.ua - Сайт города Донецка. CitySites. 9.05.2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020. (рос.)
- ↑ В «ДНР» за сутки выявили еще 31 случай коронавируса. 62.ua - Сайт города Донецка. CitySites. 5.06.2020. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 травня 2020. (рос.)
- ↑ http://www.golos.com.ua/article/337293
- ↑ http://lug-info.com/news/one/mediki-zaregistrirovali-v-lnr-1782-sluchaya-zarazheniya-covid-19-minzdrav-62320
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Europe, Emerging (22 квітня 2020). Emerging Europe braces for sharp drop in remittances from foreign workers. Emerging Europe | Intelligence, Community, News. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ Мінсоцполітики: понад 3 млн українців працює за кордоном на постійній основі. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ ЕВАКУАЦІЯ ЧЕРЕЗ КОРОНАВІРУС: ДО УКРАЇНИ ПОВЕРНУЛИСЯ ПОНАД 109 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.], ТСН, 28 березня 2020.
- ↑ Під час карантину з Польщі виїхали 143 тисячі українців [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 9 квітня 2020.
- ↑ Денис Шмигаль: Треба навчитися жити в нових умовах щонайменше два роки. РБК-Україна. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ За добу з-за кордону повернулось майже п'ять тисяч українців - ДПСУ. www.unian.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ На Одещині затримали киянина, який порушив самоізоляцію: намагався виїхати до Молдови - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ Виїзд українців за кордон обмежений лише літаками – МЗС. Українська правда. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ У Фінляндії розраховують залучити на сезонні роботи 15 тисяч українців. www.unian.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ В Австрію відправилися 200 українських сезонних працівників - Пристайко. www.unian.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ У МОЗ повідомили скільки людей евакуюють з Уханя. РБК-Україна. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ МОЗ визначився з об'єктом для розміщення евакуйованих з Уханя. РБК-Україна. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ Український літак вивезе з Уханя громадян Аргентини. РБК-Україна. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ Биті вікна і барикади з вогнем: на Полтавщині відтіснили протест і завезли людей з Уханю [Архівовано 9 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 20 лютого 2020.
- ↑ Кінець обсервації: людей з «Нових Санжар» випускали Зеленський з Аваковим [Архівовано 6 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда. 5 березня 2020.
- ↑ На кордоні з Польщею тисячі українців. Масово повертаються додому [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], БіБіСі, 27 березня 2020.
- ↑ Українська авіакомпанія відкрила продаж квитків на нерегулярні рейси з ЄС. РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Майже 22 тис. українців повернулися з Єгипту, - МЗС. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Евакуаційними поїздами з Польщі повернулися понад 1150 українців. hromadske.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ У аеропорту "Бориспіль" евакуйовані з В'єтнаму українці намагалися втекти з-під обсервації. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Сьогодні зі шпиталю випишуть українця з лайнера Diamond Princess [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.], РБК-Україна, 18.02.2020.
- ↑ В Україну повернулися громадяни, які були на лайнері Diamond Princess. LB.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ На борту лайнера Grand Princess, де виявили коронавірус, перебуває 49 громадян України. Mind.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ В Україну після карантину повернувся екіпаж лайнера Grand Princess. Українська правда. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ ВООЗ назвала основні причини зараження COVID-19 серед медпрацівників. УНІАН. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Коронавірус виявили у двох медсестер в Івано-Франківську [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 24 березня 2020.
- ↑ У Вінниці 7 інфікованих коронавірусом, 5 з них працівниці пологового будинку [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 27 березня 2020.
- ↑ В одному районі Тернопільщини коронавірус виявили у 21 медика [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 28 березня 2020.
- ↑ Названо місце головного вогнища Covid-19 на Черкащині, де за день кількість інфікованих підстрибнула з 3 до 46 [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.], Еспресо, 29 березня 2020.
- ↑ Кличко розповів про COVID-19 у Києві: захворіла медпрацівниця [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 31 березня 2020.
- ↑ Перший випадок коронавірусу виявили в Збройних силах [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 2 квітня 2020.
- ↑ Від COVID-19 помер водій «швидкої» на Волині [Архівовано 5 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 4 березня 2020.
- ↑ У ще одній лікарні на Тернопільщині зафіксовано спалах коронавірусу серед медиків [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], 0352.ua, 4 квітня 2020.
- ↑ а б У Києво-Печерській лаврі зафіксували 4 випадки інфікування коронавірусом — Кличко [Архівовано 14 квітня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, 6 квітня 2020.
- ↑ 51 медик заразився коронавірусом на Буковині [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 8 квітня 2020.
- ↑ У Миргороді коронавірусом заразилися двоє медиків [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ На Закарпатті від коронавірусу помер лікар [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 10 квітня 2020.
- ↑ У Яремче 5 медпрацівників захворіли на COVID-19 [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 12 квітня 2020.
- ↑ 12 квітня. No time to die: У США оголосили режим стихійного лиха, Москву закрили, Єрусалим розмежували [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 12 квітня 2020.
- ↑ За добу на Кіровоградщині виявили 20 нових випадків захворювання на коронавірус [Архівовано 22 серпня 2021 у Wayback Machine.], Кіровоградська ОДА, 13 квітня 2020.
- ↑ 17 квітня. No time to die: У Китаї рекорд падіння ВВП, у США похорон онлайн, у Білорусі суботник [Архівовано 20 квітня 2020 у Wayback Machine.], УП, 17 квітня 2020
- ↑ Лікар, що згодом помер, заразив коронавірусом 32 колег на Одещині [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ На Полтавщині зафіксували 15 нових випадків COVID-19, всього захворіли 116 людей. Новини Полтавщини – Обласне комунальне інформаційне агентство "Новини Полтавщини”. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Вспышка: в Подольске выявили сразу 32 новых случая COVID-19 — это медработники, контактировавшие с умершим семейным врачом [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ У психіатричній лікарні на Харківщині — 11 хворих на коронавірус [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.], Суспільне, 26 квітня 2020.
- ↑ На Харківщині запровадили карантин у селі, де в психлікарні виявили 11 випадків COVID-19 [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 26 квітня 2020.
- ↑ У Чернігів коронавірус могли привезти з Росії [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.], УП, 28 квітня 2020.
- ↑ ПІДТВЕРДЖЕНО COVID-19 У 1 976 МЕДИКІВ СТАНОМ НА 29 КВІТНЯ [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.], Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України, 30.04.2020.
- ↑ а б За добу в Києві — більше півсотні заражень COVID-19, знову спалах у Лаврі [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 6 травня 2020.
- ↑ Києво-Печерську лавру закрили для відвідувачів [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 5 квітня 2020.
- ↑ Києво-Печерську лавру відкрили після карантину. Українська правда. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
- ↑ У Києві коронавірусом інфікувалися 30 священників [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 8 квітня 2020.
- ↑ Настоятель Києво-Печерської лаври лікує коронавірус вдома [Архівовано 9 квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 6 квітня 2020.
- ↑ У Лаврі коронавірусом заразилися майже 100 осіб. РБК-Україна. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Степанов назвав причини росту кількості хворих на COVID-19 на заході України. portal.lviv.ua. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Спалах коронавірусу в Україні: у МОЗ роз'яснили, чи закриватимуть церкви. www.unian.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ а б в г д е ж Маргарита Тулуп (20 березня 2020). Коронавірус: що не так з тестуванням. Slidstvo.Info. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Максим Степанов: в Україні розпочали ІФА тестування, - зроблено майже 8 тис. тестів на антитіла до коронавірусу. moz.gov.ua. 30 травня 2020. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- ↑ а б в г д е ж Академія наук і дві українські фірми ще в січні розробили тести на коронавірус, але Україна їх майже не використовує. Пояснюємо чому. thebabel.com.ua. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Сьогодні Україна отримала тест-систему для виявлення нового коронавірусу. Міністерство охорони здоров'я України. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Україна очікує поставку ще однієї партії тест-систем для виявлення коронавірусу. Укрінформ. 11.02.2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ ВООЗ передала Україні реагенти для тестування на COVID-19. radiosvoboda.org. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Інститут молекулярної біології та генетики готовий виробляти ПЛР-тести на Covid-19, очікує фінансування. Інтерфакс-Україна. 01.04.2020. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Our World in Data [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Україна отримала перші 200 тисяч ПЛР-тестів вітчизняного виробництва. www.unian.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ МОЗ поновило переговори з українськими вченими щодо виготовлення ПЛР-тестів на коронавірус. www.unian.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ У Київраді заявили, що в столиці бракує тестів на коронавірус. www.unian.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Маргарита Тулуп, Анна Бабінець (31 березня 2020). Лабораторні секрети: скільки ПЛР-тестів здатна робити держава. Slidstvo.info. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ МОЗ планує проводити до 10 тисяч ПЛР-тестувань на добу. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Coronavirus Update (Live): 4,115,559 Cases and 280,594 Deaths from COVID-19 Virus Pandemic - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Number of COVID-19 tests per confirmed case. Our World in Data. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Центр громадського здоров'я забракував куплені Офісом президента тести на коронавірус. LB.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Максим Степанов: Вперше кількість ПЛР-тестів в Україні перевищила 10 тис. на добу. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ В Україні розпочали тестування методом ІФА | Центр громадського здоров'я. phc.org.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Український виробник тест-систем "Біокор Текнолоджі" заявив про розробку ПЛР-тестів для діагностики COVID-19. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Нові українські ПЛР-тести для діагностики COVID-19 від компанії «Біокор Текнолоджі» запущено в виробництво. Mind.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Zaxid.net. МОЗ почне використовувати ще один вид тестів на коронавірус. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ МОЗ оновило національний протокол надання медичної допомоги при COVID-19. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ У Радомишлі дезінфікували церкву, автовокзал, і заборонили автобусні перевезення: фото та відео. 24 канал. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ У Чернівцях почали регулярно дезінфікувати вулиці. РБК-Україна. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 13 березня 2020)
- ↑ В Україні запровадили карантин на три тижні. Українська правда. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ Карантин в Україні: опубліковано рішення Кабміну. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ В УКРАЇНІ ВВЕЛИ КАРАНТИН ЧЕРЕЗ КОРОНАВІРУС. РБК-Україна. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ заходи щодо проведення занять за допомогою дистанційних технологій та щодо відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідемічної ситуації. mon.gov.ua. Архів оригіналу за 12 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ УВАГА!!! ПЕРЕНЕСЕННЯ КОНЦЕРТІВ!!! — Національна Філармонія України. filarmonia.com.ua. Архів оригіналу за 13 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Новини. opera.com.ua. Національна опера України. Архів оригіналу за 13 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Інформація про перенесення заходів у Палаці «Україна» під час карантину. palace-ukraine.com. Палац Україна. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Київські театри перенесли вистави, але усі квитки є дійсними. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 13 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Нові дати перенесених концертів. filarmonia.kh.ua. Харківська філармонія. Архів оригіналу за 13 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Львівська національна філармонія і COVID-19 - Львівська національна філармонія. philharmonia.lviv.ua. Архів оригіналу за 19 May 2020. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Закритий кордон, карантин і скасування рейсів: як Україна буде жити з понеділка. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні і світі: що відомо на 16 березня. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ В Україні обмежать усі внутрішні пасажирські перевезення. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Постанова КМУ від 25 березня 2020 р. № 239. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Режим надзвичайної ситуації та адаптивний карантин продовжено до жовтня. www.golos.com.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ [1] [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 3 квітня 2020)
- ↑ Правила карантину в Україні: що потрібно знати про обмеження і штрафи. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Ляшко розповів, чому в Україні насправді закривали парки. 24tv.ua. 9 травня 2020. Архів оригіналу за 19 May 2020. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ В Україні послабили карантин: що дозволено. Главком. 11.05.2020. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 11.05.2020.
- ↑ Уряд ухвалив рішення про послаблення карантину з 22 травня. Урядовий портал. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Поліція і медики розпочали чергування на в'їздах до Радомишля. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ В Україні зафіксована перша смерть через коронавірус. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ У Кривому Розі посилять карантин. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ У Черкасах закривають усі ТРЦ і громадське харчування. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ На Житомирщині та Буковині встановили блок-пости через коронавірус. 24 канал. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ На Волині встановили карантинні пости та закликають до самоізоляції. Онлайн-брифінг 27 березня 2020 року. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Кількість в’їздів та виїздів у місто Вінницю збільшено: тепер їх п’ять замість трьох — Вінницька обласна державна адміністрація. www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Обласний оперативний штаб з надзвичайних ситуацій запровадив ряд першочергових карантинних заходів — Вінницька обласна державна адміністрація. www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ а б Особливий режим: на Буковині закривають усі магазини і АЗС [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 9 квітня 2020.
- ↑ Заява Геннадія Кернеса щодо ситуації з карантином у школах. city.kharkov.ua. Архів оригіналу за 13 March 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ не надали вчасно першу допомогу. 5.ua. Архів оригіналу за 18 March 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Проти лікарів відкрили справу через смерть хворої на коронавірус жінки на Буковині. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 19 March 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Поліція відкрила кримінальне провадження через смерть буковинки від COVID-19: розслідуватимуть лікарську недбалість - новини Еспресо TV. espreso.tv. Архів оригіналу за 18 March 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Транспортний колапс і посилений режим: ситуація в Україні за тиждень карантину. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Хворий на COVID-19 житель Одещини не самоізолювався – ЗМІ. Українська правда. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Кількість розбоїв та крадіжок зменшилася в середньому на 35% у час карантину – поліція. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Безпека під час карантину: захист будинку й офісу | Блог Ajax Systems. Ajax Systems. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Залягли на дно: як карантин впливає на злочинність в Україні. РБК-Україна. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Коронавірус в Харківській області: розшукують 10 людей, які втекли з самоізоляції [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.], РБК-Україна, 26 березня 2020.
- ↑ Хворий на COVID-19 житель Одещини не самоізолювався — ЗМІ [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 25 березня 2020.
- ↑ В Херсонській області 17 людей втекли з центру обсервації [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], gazeta.ua, 8 квітня 2020.
- ↑ У психлікарні на Харківщині спалах коронавірусу, встановили КПП [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 26 квітня 2020.
- ↑ Додаток, який стежитиме за українцями на самоізоляції. BBC News Україна. 8 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ В Україні запущено мобільний додаток для контролю самоізоляції. www.unian.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Украинцы жалуются на приложение для самоизоляции от Минцифры. Что с ним не так?. LIGA (рос.). 4 травня 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ “Нова пошта” разом із “АТБ” та Rozetka запускає послугу доставки продуктів харчування. Економічна правда. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Заходи реагування Ajax Systems на пандемію COVID-19. Ajax Systems. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Укрзалізниця вже призначила три поїзди класу «Інтерсіті+» у Пшемисль для вивозу українських громадян із Польщі. www.uz.gov.ua. Офіційний вебсайт Укрзалізниці. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ МАУ запускає спецрейси для повернення українців з-за кордону. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Львівські медики отримали від "АТБ" систему експрес-діагностики COVID-19. РБК-Україна. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Як українці оцінюють карантинні заходи. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Коронавірус VS бізнес: половина підприємців протримається на карантині не більше місяця. Економічна правда. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Судова влада України. adm.ki.court.gov.ua. Архів оригіналу за 7 April 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Закриття на карантин ресторанів і розважальних центрів оскаржують у суді. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Постанова уряду про посилення карантину є незаконною – правозахисники. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“, абзацу дев’ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“» : 28 серпня 2020 року : № 10-р/2020 : Справа № 1-14/2020(230/20).
- ↑ У МОЗ назвали критерії для ослаблення карантину. Дата публікації 14 травня 2020. РБК-Україна. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ У МОЗ назвали чотири критерії для пом’якшення карантину в областях. Дата публікації 16 травня 2020. Главком. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ ОБЛАСТЕЙ ДО ІІ ЕТАПУ КАРАНТИНУ. Центр громадського здоров'я МОЗ України. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ МОЗ озвучив критерії 4 етапів виходу з карантину – області можуть іти не в ногу. Українська правда. Дата публікації 14 травня 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ A European roadmap to lifting coronavirus containment measures. Official portal of European Commission (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ а б Показники для послаблення протиепідемічних заходів станом на 22.05.2020. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Якби Україна не запровадила в березні жорсткий карантин, то до кінця цього року, за неоптимістичним сценарієм, від коронавірусу в країні померли б 145 тисяч людей, - Віктор Ляшко. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ Суд зупинив рішення влади Черкас про послаблення карантину в місті. Укрінформ. 07.05.2020. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22.06.2020.
- ↑ Опубліковано постанову Уряду про послаблення карантинних обмежень. Дата публікації 7 травня 2020. Урядовий портал (КМ України). Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ ТРЦ, спортзали, кінотеатри: що ще залишається закритим у Києві після 12 травня. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Сім областей ще не готові до послаблення карантину – МОЗ. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ З 22 травня до 22 червня буде “адаптивний карантин” – Кабмін. Українська правда. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ У Києві запустили метро. Натовпів немає, люди роблять селфі [Архівовано 26 травня 2020 у Wayback Machine.], ВВС Україна, 25 травня 2020.
- ↑ У Києві та Харкові запустили метро — трансляці [Архівовано 25 травня 2020 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 25 травня 2020
- ↑ У Дніпрі запустили метро [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 25 травня 2020.
- ↑ Україна переходить до наступного етапу послаблення карантину. Українська правда. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Показники для послаблення протиепідемічних заходів станом на 1.06.2020. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Україна запускає внутрішнє і міжнародне авіасполучення: названі дати. РБК-Україна. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Із 5 червня – нові послаблення карантину: для ресторанів, храмів, літніх людей, літаків. Українська правда. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Показники для послаблення протиепідемічних заходів станом на 5.06.2020. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ В Україні нове пом’якшення карантину: можна культурні заходи, але не всім областям. Українська правда. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Бойовики зірвали відкриття КПВВ на Донбасі. Українська правда. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Україна готується до відновлення авіасполучення: куди та за яких умов зможуть літати українці (відео). www.unian.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ Про встановлення карантину та за... від 22.07.2020 № 641. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 08.12.2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ «Міська комісія ТЕБ і НС це рішення не акцептує», — А. Садовий про впровадження «карантину вихідного дня» — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ У Черкасах виконком не підтримав карантин вихідного дня. zmi.ck.ua. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Мерія Одеси відмовилася запроваджувати карантин вихідного дня. LB.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Які міста відмовляються вводити карантин вихідного дня. Список. BBC News Україна. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ У перший день «карантину на вихідні» поліція припинила роботу 1355 закладів. LB.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Перекриті дороги та пікети: українці протестують проти карантину вихідного дня – фото, відео. 24 канал. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Ні карантину вихідного дня! Ні обмеженням в здійсненні підприємницької діяльності! Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Ukraine starts its COVID-19 vaccination campaign. Reuters (англ.). 24 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
- ↑ В Україні сьогодні почнуть робити щеплення вакциною Sinovac. РБК-Україна. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ У Києві стартувала вакцинація препаратом Pfizer: у чому особливості щеплення. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- ↑ Четверта вакцина проти COVID-19 в Україні. Що варто знати про Moderna | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- ↑ Смерть серед щеплених від COVID. Скільки випадків було в Україні і чи причина у вакцині | Пояснення | ЛІГА.Life [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.], life.liga.net (Перевірено 12 жовтня 2021)
- ↑ МОЗ затвердив список професій для обов'язкової вакцинації: хто у ньому. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ МОЗ затвердило перелік професій, для яких щеплення проти COVID-19 є обов’язковим. moz.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Для кого щеплення проти COVID-19 є обов'язковим: МОЗ затвердило перелік професій. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Новий рекорд вакцинації: за добу зробили понад 300 тисяч щеплень. slovoidilo.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ В Україні усунули понад 3,4 тисячі невакцинованих вчителів. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ СБУ СПРОСТУВАЛА ФЕЙК ПРО НІЧНЕ РОЗПИЛЕННЯ «ХІМІКАТІВ ВІД КОРОНАВІРУСУ» НАД КИЄВОМ [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], 5.ua, 17.03.2020.
- ↑ СБУ викрила майже 80 осіб, які поширювали паніку щодо коронавірусу [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 30 березня 2020.
- ↑ VoxCheck і StopFake допомагатимуть Facebook боротися з фейками та дезінформацією (ДОПОВНЕНО) [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.]. Детектор Медіа, 27 Березня 2020.
- ↑ ФЕЙК: Львів'янка ділиться «достовірною» інформацією про справжні цілі коронавірусу [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]. VoxCheck, VoxUkraine, Червень 5, 2020.
- ↑ ФЕЙК: Кому вигідний штучний хаос і «пандемія» коронавірусу? [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.] VoxCheck, VoxUkraine, Травень 9, 2020.
- ↑ ФЕЙК: Вакцини від коронавірусу небезпечні, а мутація вірусу зробить їх неефективними [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]. VoxCheck, VoxUkraine, Травень 29, 2020.
- ↑ ФЕЙК: Вакцина від Covid-19 негативно впливатиме на генетичний код [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]. VoxCheck, VoxUkraine, Травень 31, 2020.
- ↑ За матеріалами СБУ прокуратура зареєструвала провадження про приховування ватажками так званої «ЛНР» фактів захворювання на Covid-19 [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ СБУ викрила 370 інтернет-агітаторів на фейках про коронавірус. РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ СБУ продовжує блокувати спроби проросійських інтернет-агітаторів використати період карантину для нагнітання панічних настроїв. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ 35 млрд грн з коронавірусного фонду витратять на ремонт доріг — уряд [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ З коронавірусного фонду 35 млрд грн витратять на ремонт доріг [Архівовано 18 серпня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Кабінет Міністрів України - Прем’єр-міністр: Головна мета сьогодні — не допустити колапсу медичної системи. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Хворі вмирають не дочекавшись тесту: в Одесі вже колапс медичної системи - Новини Здоров’я. 24 канал. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Коронавірус в Україні: нестача медичного кисню та як його покрити. Слово і Діло. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ В лікарнях другої та третьої хвилі Закарпаття бракує кисневих концентраторів. suspilne.media. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ У Павлограді в лікарнях бракує кисневих концентраторів. 34 телеканал. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Проблеми COVID-лікарні на 7-му місяці епідемії: кисень, кадри, умови. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ а б Скандал в Одесі: у лікарні пацієнти помирають без кисню, але із палат їхні тіла не поспішають забирати. ТСН.ua. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Відмова у госпіталізації з COVID-19: в чому причина і що робити. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Скільки коштує дихати. Як лікарні закуповують кисневі концентратори. dozorro.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Максим Степанов відвідав із незапланованою перевіркою COVID-лікарні на Житомирщині. moz.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2020.
- Коронавірус в Україні : сайт / Міністерство охорони здоров'я України.
- COVID-19 // Міністерство охорони здоров'я України : офіційний сайт.
- vaccination.covid19.gov.ua. (Все про вакцинацію від COVID-19 в Україні.)
- Ukraine Coronavirus // Worldometers.info
- Інтерактивна мапа роботи пунктів пропуску на час карантину
- Протоколи рішень Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій // Державна служба України з надзвичайних ситуацій : офіційний сайт.
- Постанова КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) // zakon.rada.gov.ua.
