Марко Йованович (футболіст, 1988)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Йованович
Особисті дані
Народження 26 березня 1988(1988-03-26) (36 років)
  Арілє, СФРЮ
Зріст 189 см
Вага 77 кг
Громадянство  Сербія
 СФРЮ
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія «Железничар» (Панчево)
Номер 27
Юнацькі клуби
2001—2005
2001—2005 		Югославія «Будучност»[sr]
Югославія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2011 Сербія «Партизан» 60 (1)
2005–2007 →  Сербія «Телеоптик» 54 (1)
2011–2015 Польща «Вісла» (Краків) 48 (0)
2015 Сербія «Вождовац» 11 (0)
2016 Сербія «Партизан» 12 (1)
2016–2017 Ізраїль «Бней-Єгуда» 25 (2)
2017–2018 Греція «Лариса» 11 (0)
2018–2019 Сербія «Вождовац» 30 (1)
2019–2021 Боснія і Герцеговина «Борац» (Баня-Лука) 50 (3)
2022 Сербія «Пролетер» 8 (1)
2022– Сербія «Железничар» (Панчево) 14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
? Сербія Сербія U-18 5 (0)
2007–2010 Сербія Сербія U-21 23 (0)
2008 Сербія Сербія U-23 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 січня 2023.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Марко Йованович.

Марко Йованович (серб. Marko Jovanović / Марко Јовановић, нар. 26 березня 1988, Арілє) — сербський футболіст, захисник клубу «Целецнікар Панчево».

Виступав, зокрема, за клуби «Партизан» та «Вісла» (Краків) та «Борац» (Баня-Лука), а також молодіжну збірну Сербії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 26 березня 1988 року в місті Арілє. Йованович розпочав свою кар'єру в молодіжній команді клубу «Бодучност»[sr] з рідного міста, а у віці 13 років приєднався до молодіжного відділу столичного «Партизана»[1]. Влітку 2005 року він був відданий на два роки в оренду у клуб «Телеоптик» в рамках співпраці між двома групами, де провів 54 гри у Третій лізі Сербії.

Йованович підписав свій перший професійний контракт з «Партизаном» 23 липня 2007 року разом із одноклубником Браниславом Станичем[2]. 26 вересня 2007 року дебютував у «Партизані» в матчі Кубка Сербії, здобувши перемогу над «Радом» з рахунком 4:1. 23 жовтня 2008 року дебютував у єврокубках у матчі групового етапу Кубка УЄФА проти «Сампдорії»[3]. 27 березня 2010 року Забив свій дебютний гол за «Партизан» на 90-й хвилині у матчі проти клубу «Борча», принісши своїй команді перемогу 2:1[4]. Загалом провів у «Партизані» чотири сезони, і за цей час чотири рази поспіль вигравав сербську Суперлігу і тричі вигравав Кубок Сербії.

Марко Йованович під час виступів за «Віслу» (Краків). 2011 рік.

23 червня 2011 року Йованович приєднався до складу польської «Вісли» (Краків), яка перебувала на зборах у Нідерландах[5]. 12 липня серб підписав з краківським клубом п'ятирічний контракт. 9 вересня 2011 року він дебютував за «Віслу» в матчі проти «Леха» з Познані (1:2)[6]. 24 січня 2015 року за згодою сторін розірвав контракт з «Віслою», так і не ставши основним гравцем клубу[7].

24 серпня 2015 року Марко Йованович приєднався до команди «Вождовац», підписавши однорічний контракт[8]. Перший матч за «Вождовац» провів 13 вересня 2015 року проти «Явора» з Іваниці[9]. Протягом першої частини сезону 2015/16 Йованович зіграв 12 матчів у всіх турнірах.

23 грудня 2015 року підписав контракт із «Партизаном» на два з половиною роки, повернувшись до рідної команди[10][11][12]. 21 лютого 2016 року Йованович зіграв свій перший матч проти клубу «ОФК Белград»[13]. 11 травня 2016 року він забив гол у фіналі Кубка Сербії 2015/16 проти «Явора» з Іваниці і допоміг клубу здобути перемогу з рахунком 2:0 і здобути трофей[14].

Влітку 2016 року серб підписав контракт клубом «Бней-Єгуда» з Прем'єр-ліги Ізраїлю до кінця сезону. 10 вересня 2016 року дебютував у новій команді в матчі проти «Маккабі» з Хайфи (2:2). 1 жовтня 2016 року він забив свій дебютний гол в матчі проти «Ашдода» (2:2). Всього за сезон зіграв 29 ігор в усіх турнірах і забив 2 голи.

24 серпня 2017 року Йованович підписав дворічний контракт із клубом грецької Суперліги «Лариса»[15][16], але закріпитись в основі не зумів і залишив команду у червні 2018 року лише після одного сезону.

У сезоні сербської Суперліги 2018/19 Йованович знову виступав за «Вождовац» і був постійним гравцем клубу, зігравши 30 ігор у чемпіонаті та забивши 1 гол у чемпіонаті. Після цього 30 червня 2019 року Йованович підписав однорічний контракт з боснійським клубом «Борац» (Баня-Лука)[17]. Він офіційно дебютував за «Борац» 20 липня 2019 року в матчі проти «Железничара» на виїзді (0:0)[18]. 29 вересня 2019 року він забив свій перший гол за «Борац» у домашньому матчі проти «Вележа» (3:1)[19]. 29 листопада 2019 року Йованович продовжив свій контракт з «Борацем» до червня 2023 року[20]. Він виграв свій перший трофей з клубом 23 травня 2021 року, ставши чемпіоном боснійської Прем'єр-ліги за одну гру до кінця сезону 2020/21[21].

Після двох з половиною років у «Бораці» Йованович розірвав контракт із клубом у січні 2022 року[22]. Потім він приєднався до «Пролетера» з Нови-Саду, з яким за підсумками сезону 2021/22 вилетів із сербської Суперліги[23].

У червні 2022 року він підписав контракт з клубом «Железничар» (Панчево)[24], що грав у Першій лізі Сербії, другому дивізіоні країни. Станом на 30 січня 2023 року відіграв за команду 14 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

21 серпня 2007 року Йованович вперше дебютував на міжнародній арені, виступивши за команду молодіжної збірної Сербії у товариському матчі з молодіжною збірною Молдови. Згодом у її складі був участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2009 року в Швеції, де серби не вийшли з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах[25].

Влітку 2008 року Йованович був включений до сербської олімпійської збірної на Олімпіаду 2008 року, де зіграв у всіх трьох матчах у групі, проти збірних Австралії, Кот-д'Івуару та Аргентини, але його команда у підсумку посіла 4-е місце у своїй групі і не вийшла у наступний раунд.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Партизан»: 2007/08, 2008/09, 2009/10, 2010/11
«Партизан»: 2007/08, 2008/09, 2010/11, 2015/16
«Бней-Єгуда»: 2016/17
«Борац» (Баня-Лука): 2020/21

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Milivojević, Aleksandar (28 лютого 2017). MARKO JOVANOVIĆ: Partizan čine samo navijači,oni su najveća podrška klubu!. Volim Partizan (bs-BA) . Процитовано 21 лютого 2023.
  2. ↑ Jovanović i Stanić profesionalci! (Serbian) . partizan.rs. 23 July 2007. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 31 October 2018.
  3. ↑ Partizan-Sampdoria | UEFA Europa League 2008/09. UEFA.com (англ.). Процитовано 21 лютого 2023.
  4. ↑ Partizan u 92. minutu do pobede i prvog mesta (Serbian) . blic.rs. 31 January 2016. Процитовано 27 March 2010.
  5. ↑ Jovanović i Gervasio dołączyli do drużyny. wisla.krakow.pl. 27 серпня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 21 лютого 2023.
  6. ↑ Ekstraklasa, piłka nożna, relacje live, wyniki na żywo, liga polska - Gol24. gol24.pl (пол.). Процитовано 21 лютого 2023.
  7. ↑ Wisła rozwiązała umowę z Marko Jovanoviciem. wisla.krakow.pl. Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 9 березня 2016.
  8. ↑ Bivši kapiten Partizana u Voždovcu. mondo.rs. Процитовано 9 березня 2016.
  9. ↑ 9. kolo SLS: VOZDOVAC - JAVOR, izvestaj (VIDEO). soskanal.net. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
  10. ↑ Марко Јовановић поново у Партизану. fkvozdovac.rs. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
  11. ↑ Partizan potpisao Šaranova i Jovanovića. FK Partizan.rs. Процитовано 9 березня 2016.
  12. ↑ Pojačanja u Humskoj, Iliev najavljuje spektakl!. mondo.rs. Процитовано 9 березня 2016.
  13. ↑ Od vođstva do poraza za samo 6 minuta. FK Partizan.rs. Процитовано 9 березня 2016.
  14. ↑ Kup je naš!. FK Partizan.rs. Процитовано 12 травня 2016.
  15. ↑ O Marko Jovanovic στην ΑΕΛ. www.larissanet.gr. Процитовано 24 серпня 2017.
  16. ↑ AEL FC | Official Site | Larissa — Greece — Ανακοίνωση (el-gr) . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  17. ↑ Vico Zeljković potvrdio! Borac doveo kapitalno pojačanje (Bosnian) . Sport1.ba. 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
  18. ↑ M. Šljivak (20 липня 2019). Nula Želje i Borca na otvaranju sezone na Grbavici (Bosnian) . sportsport.ba. Процитовано 20 липня 2019.
  19. ↑ (FOTO/VIDEO) Borac u sjajnoj atmosferi nadigrao Velež uz vrhunsku partiju Vranješa (Bosnian) . Sport1.ba. 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  20. ↑ Borac napravio veliki posao: Pao novi potpis! (Bosnian) . Sport1.ba. 29 листопада 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  21. ↑ N.K. (23 травня 2021). Borac nakon 10 godina postao prvak Bosne i Hercegovine u nogometu (босн.). Klix.ba. Процитовано 23 травня 2021.
  22. ↑ Borac potvrdio odlazak iskusnog defanzivca. SPORTSPORT (hr-BA) . 22 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  23. ↑ Posle Kačara i Kaluđerovića, Kuzmanović u Proleter doveo i Marka Jovanovića | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 21 лютого 2023.
  24. ↑ doo, Open View (22 червня 2022). Dva nova pojačanja od danas u FK Železničaru. ePancevo. Процитовано 21 лютого 2023.
  25. ↑ FK Partizan Beograd. srbijafudbal. 6 червня 2011. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 21 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_Йованович_(футболіст,_1988)&oldid=43247274