Слободан Крчмаревич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Слободан Крчмаревич
Особисті дані
Народження 12 червня 1965(1965-06-12) (58 років)
  Белград, СФРЮ
Громадянство  Сербія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1986 Югославія «Партизан» 2 (0)
1985–1986 →  Югославія «Бор» 16 (4)
1986–1988 Швеція АІК  ? (?)
1988–1991 Югославія ОФК (Белград) 72 (33)
1991–1993 Югославія «Партизан» 54 (20)
1993–1995 Кіпр «Аполлон» 75 (48)
1995–1996 Кіпр «Еносіс» 23 (16)
1997–1999 Кіпр «Анортосіс» 39 (31)
1999 Греція ПАОК 15 (3)
1999–2000 Греція «Паніоніос» 31 (7)
2000–2001 Кіпр «Анортосіс» 22 (13)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2003 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія (U-19)
2003–2005 Сербія «Партизан» (мол.)
2005–2007 Сербія ОФК (Белград)
2007–2009 Сербія Сербія (мол.)
2010 Кіпр «Аполлон»
2010 Кіпр «Анортосіс»
2011–2012 Казахстан Казахстан (мол.)
2011–2012 Казахстан Казахстан (юн.) (в. о.)
2012–2013 Казахстан «Жетису»
2014–2015 Кіпр «Докса»
2016 Словенія «Рудар» (Веленє)
2018 Північна Македонія «Побєда»
2018 Боснія і Герцеговина «Желєзнічар»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Слободан Крчмаревич (серб. Slobodan Krčmarević / Слободан Крчмаревић, нар. 12 червня 1965, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — сербський тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду «Партизан», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату Югославії. На початку 1986 року він перейшов в оренду до клубу Другої ліги «Бор» і провів там наступні півтора роки, після чого недовго перебував в структурі шведського клубу АІК з Стокгольма. Влітку 1987 року Крчмаревич приєднався до клубу ОФК (Белград), забивши 33 голи в 72 матчах протягом наступних трьох сезонів у Другій лізі.

Влітку 1991 року Крчмаревич повернувся в рідний «Партизан»[1] і став основним гравцем команди під керівництвом Івиці Осима на наступні два сезони, створивши чудовий тандем на лівому фланзі з лівим захисником [[Небойша Гудель |Небойшею Гуделем]] і виграв з командою чемпіонат і кубок країни[2].

Влітку 1993 року Крчмаревич вдруге переїхав за кордон і приєднався до кіпрського клубу «Аполлон» з Лімасола. Він став найкращим бомбардиром команди в кожному з наступних трьох сезонів і виграв чемпіонат Кіпру у своєму дебютному сезоні. Згодом з 1995 по 1998 рік грав у складі інших кіпрських команд «Еносіс» і «Анортосіс» і з останнім 1998 року виграв «золотий дубль».

Протягом 1999—2000 років захищав кольори грецьких клубів ПАОК[3] та «Паніоніос»[4], але у Греції результативність югослава значно впала, тому він повернувся у «Анортосіс» влітку 2000 року і захищав його кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2001 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Крчмаревич був включений до заявки збірної Югославії на Євро-1992. Однак країна була дискваліфікована за кілька днів до турніру через югославські війни, і команда повернулася додому[5].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб юнацької збірної Сербії і Чорногорії (U-19), а наступного року став головним тренером молодіжної команди «Партизан», яку тренував два роки.

Згодом протягом 2005—2007 років очолював тренерський штаб клубу ОФК (Белград), після чого два роки очолював молодіжну збірну Сербії. Він залишив цю посаду після того, як команда вилетіла на груповому етапі чемпіонату Європи серед молодіжних команд 2009 року[6].

У лютому 2010 року прийняв пропозицію попрацювати у кіпрському клубі «Анортосіс», вигравши Кубок Кіпру 2009/10. Залишив кіпрську команду в жовтні 2010 року, після чого у листопаді-грудні недовго тренував інший місцевий клуб «Анортосіс»[7].

На початку 2011 року Крчмаревич очолив молодіжну збірну Казахстану, підписавши контракт до кінця 2012 року. У 2012 році він також обіймав посаду головного тренера клубу казахстанської Прем’єр-ліги «Жетису».

Згодом очолював кіпрську «Доксу» (Катокопія), словенський «Рудар» (Веленє) та македонську «Побєду», але ніде надовго не затримувався.

Останнім місцем тренерської роботи Крчмаревича став боснійський клуб «Желєзнічар», головним тренером команди якого Слободан Крчмаревич був з 4 червня по 30 липня 2018 року.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Партизан»: 1992/93
«Партизан»: 1991/92
«Аполлон»: 1993/94
«Анортосіс»: 1997/98
«Анортосіс»: 1997/98
«Анортосіс»: 1998

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Аполлон»: 2009/10

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Син Слободана, Никола Крчмаревич[en], також став футболістом[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Krčmarević: Partizan me ne bi vratio da me Džajić nije tražio (Serbian) . novosti.rs. 21 January 2018. Процитовано 26 July 2019.
  2. ↑ Tempo Almanah Yu Fudbal 91-92 (Serbian) . yumpu.com. Процитовано 26 July 2019.
  3. ↑ Greece 1998/99. www.rsssf.org. Процитовано 22 лютого 2023.
  4. ↑ Greece 1999/00. www.rsssf.org. Процитовано 22 лютого 2023.
  5. ↑ Yugoslavia barred from European Championships. upi.com. 31 May 1992. Процитовано 26 July 2019.
  6. ↑ Krčmarević: Očekivao sam polufinale! (Serbian) . novosti.rs. 25 June 2009. Процитовано 26 July 2019.
  7. ↑ Krčmarević ends one-month spell at Anorthosis. uefa.com. 20 December 2010. Процитовано 26 July 2019.
  8. ↑ Super-klinci jure Srbijom!. NOVOSTI (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Нормативний контроль
Сербія
«Анортосіс» – Тренери

Ауреднік (1963–1965) · Женгеллер (1968–1970) · Милованов (1970–1971) · Якову (1970–1972) · Гобот (1972–1973) · Петрітіс (1972–1974) · Каррас (1974–1977) · Пацацев (1977–1980) · Больні (1980–1981) · Дончевський (1981–1982) · Ілчев (1982–1984) · Кормак (1984–1986) · Затіна і Теохарус (1986–1987) · Якову і Теохарус (1987–1988) · Петрулос (1987–1990) · Зангілос і Фазлагич (1989–1990) · Йорденеску (1990–1992) · Гуцаєв (1992–1993) · Теохарус (1992–1993) · Седерберг (1992–1993) · Алефантос (1992–1993) · Мускалліс (1993–1995) · Йорданов (1994–1995) · Василев (1995) · Каруліас (1996) · Митошевич (1996–2001) · Вуйцик (2001–2002) · Манцуракіс (2001–2002) · Костов (2001–2002) · Лоренс (2003) · Міхаелідес (2002–2004) · Митошевич (2003–2004) · Кецбая (2003–2008) · Ніколау (2008–2009) · Міддендорп (2009–2010) · Муслин (2009–2010) · Ніколау (2009–2010) · Ойос (2010–2011) · Крчмаревич (2010–2011) · Стоїлов (2010–2011) · Леві (2011–2013) · Хрістодулу (2013) · Кассіанос (2013) · Кошта (2013–2014) · Костеноглу (2014–2007) · Паус (2014–2016) · Милинкович (2016) · Пуче (2016) · Леві (2016–2018) · Стреппел (2018–2019) · Кецбая (2019–2022) · Миланич (2022) · Хіско (2022–2023) · Михайлович (2023–)

«Жетису» – Тренери

Петров (1981) · Фокін (1982–1984) · Камінський (1984) · Мазманьян (1986–1987) · Нам (1987) · Міхайліді (1988–1989) · Нам (1989–1991) · Булибін (1993) · Подкоритов (1993–1996) · Аргімбаєв (1999) · Пєтушков (2000) · Бердалін (2001) · Лінчевський (2001) · Степанов (2001–2002) · Лінчевський (2003–2004) · Зайцев (2004) · Масудов (2004) · Подкоритов (2005) · Свєчников (2005) · Аргімбаєв (2006) · Лінчевський (2007) · Хван (2008) · Глазунов (2008) · Карп (2008) · Хван і Макаєв (2008) · Талгаєв (2009–2010) · Коньков (2010) · Абдуалієв (2011–2012) · Крчмаревич (2012) · Тетрадзе (2013–2014) · Кожабергенов (2014–2015) · Азовський (2015) · Кулшинбаєв (2016) · Огай (2017–2020) · Алюєтов (2021–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слободан_Крчмаревич&oldid=41668590