Перейти до вмісту

Марко Мишанья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марко Мишанья
Фото
Марко Мишанья (2011 p.)
Дата народження: 5 лютого 1984(1984-02-05) (40 років)
Місце народження: Барі, Італія Італія
Громадянство: Італія Італія
Національність Італієць
Професія скрипаль, альтист, аранжувальник
Інструмент(и) скрипка, Альт
Жанр класична музика
IMDb: ID 16422722
Нагороди

www.marcomisciagna.com
Марко Мишанья у Вікісховищі

Марко Мишанья (італ. Marco Misciagna італійська вимова: [ˈmarko miʃʃaɲɲa] ( прослухати); 5 лютого 1984) - італійський скрипаль і альтист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марко Мишанья народився в Барі (Апулія), Італія. У віці 15 років він закінчив Консерваторію Н.Піччинні в Барі за класом скрипки та альта, а потім закінчив Національна академія Санта-Чечілія в Римі. Він був запрошений колишнім президентом Італійської Республіки Карло Адзеліо Чампів у Палаццо дель Квірінале в Римі як найкращий студент консерваторії. Навчався у Коррадо Романо та Джорджі Тркулія (концертмейстер Загребського квартету). Потім він спеціалізувався з Сальваторе Аккардо в Академії Штауффера в Кремона, з Борисом Білкіним та Юрієм Башметом в музичній академії Кіджі в Сієна, де він отримав два Почесні дипломи і двічі премію 'Monte dei Paschi di Siena" як найкращий скрипаль та найкращий альтист музичноï школи (вперше в історіï Академії). У 1999 році став лауреатом Першої премії молодих талановитих музикантів М.Benvenuti Віторіо Венето[1].

Протягом багатьох років він був солістом Іспанського струнного оркестру Малаги і був гостем важливих залів і міжнародних установ, включаючи Берлінська філармонія, Філармонія Ессена, Laieszahalle в Гамбурзi, Розенгартен в Мангейлебергу, Мейстерзінгерхоллi, принц Театр Регент у Монако, Театр Арріага у Більбао, Віденська філармонія у Відні, Зал камерної музики Комітасу, Національна опера України, Дар Себастьян у Тунісі, Sala Sinopoli Auditorium Parco della Musica в Римі, Театр Бальбоа в Сан-Дієго в Каліфорнії, Театр Фокса Тусона, Аудиторія Святого Франциска в Санта-Фе в Нью-Мексико, CW Eisemann Center, Театр Руддера, Театр Імперії в Техасі, Американський театр у Хемптоні у Вірджинії, Леман-центр і Карнегі-хол в Нью-Йорк.

Він співпрацював з Уто Угі[2], Олександром Рудіним[3], Сергієм Стадлером[4], Олександром Марковим, Маріаною Сірбу, Джанлуїджі Джелметті, Раміном Бахрамі, Ентоні Паєм[5], Франко Петраккі, Хосе Серебрієром та Володимиром Зубіцьким[6].

Професор альта Консерваторії ім. Ніно Рота в Монополі (Апулія, Італія)[7] та почесний професор Тамбовської державної консерваторії імені С.Рахманінова[8], Далекосхідної державної академії мистецтв у Владивостоцi[1], Вищого інституту музики Суса (Університет Суса, Туніс)[1], Консерваторія Естабана Саласа в Сантьяго-де-Куба[1], Національна молодша академія музики ім. Петтмана (Окленд, Нова Зеландія), Державна консерваторія Комітас Єревана (Вірменія)[1].

У 2018 році отримав Золоту медаль від віце-прем'єр-міністра України за святкування 150-річчя Київської опери[9] та 2 золоті медалі на Global Music Нагороди (Ла-Хойя, Каліфорнія)[10].

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Christmas In Classic - скрипка і гітара - Марко Мішанья, Віто Віларді (Terramiamusic, 2010) [11]
  • Каруллі, Джуліані, Паганіні - скрипка і гітара - Марко Мішанья, Віто Віларді (Digressione Music - DCTT113, 2018[12]
  • Sette, Вітторіо Паскуале/Марко Мішанья (Digressione Music)[13]
  • The Curve Of A Day - скрипка і альт - Марко Мишанья[14]
  • Beautiful Melodies для альта та фортепіано - Марко Мішанья (IMD100, 2021)[15]
  • Камерні та фортепіанні сольні твори, Vol. 3 - Марко Мишанья[16]
  • The Greatest Movie Soundtracks для альта та фортепіано - Марко Мішанья (IMD200, 2022)[17]
  • Повне зібрання музики Моріс В'є для альта без акомпанементу (запис світової прем'єри) - Марко Мішанья (Digressione Music - DCTT129, 2022)[18]
  • Бартоломео Кампаньолі: 41 каприс для альта Op.22 в аранжуванні Карла Альберта Тоттмана для альта і фортепіано - Марко Мішанья (Brilliant Classics - 96551, 2022)[19]; З цим альбомом він виграв дві золоті медалі на Global Music Awards 2024 у Каліфорнії[10]
  • Федеріго Фіорілло: 36 каприси для скрипки соло Op.3 Аранжування для альта Марко Мишанья - Марко Мишанья (Brilliant Classics - 97018, 2023)[20]
  • Альбрехт Блюменстенгель: 24 етюди для скрипки соло Op.33 Аранжування для альта Марко Мишанья - Марко Мишанья, альта (M01, 2023)[21]
  • Ріхард Хофманн: 15 етюдів Op.87 для альта - Марко Мішанья, альта (M02, 2024)[22]
  • Франческо Паоло Супріані: 12 токкат для віолончелі, Аранжування для альта Марко Мишанья - Марко Мишанья, альта (M03, 2024)[23]
  • Bohemian Rhapsody, Аранжування для альта соло Марко Мишанья (Live) - Марко Мишанья, альта (M04, 2024)[24]
  • Tico Tico no Fuba, Аранжування для альта соло Марко Мишанья (Live) - Марко Мишанья, альта (M05, 2024)[25]
  • Samba для альта соло (Live) - Марко Мишанья, альта (M06, 2024)[26]
  • Еміль Пуайє: 20 етюдів та характеристик співу для скрипки, Аранжування для альта Марко Мишанья - Марко Мишанья, альта (M07, 2024)[27]
  • Генріх Ігнац Франц фон Бібер: Passacaglia для альта соло, Аранжування Марко Мишанья (M08, 2024)[28]

Композиції та аранжування

[ред. | ред. код]

Оригінальні композиції:

  • Два каприси фламенко для альта соло - El vito / Malagueña (також версія для скрипки соло)[29]
  • Інтродукція та варіації на тему Мер Айренік (Державний гімн Вірменії) для альта соло[30]
  • Morricone Film Suite для альта соло (Сюїта в 8 частинах, данина поваги Енніо Морріконе)[31]
  • Viola Blues для альта соло[32]
  • 6 Jazz Viola Preludes для альта соло (1-регтайм, 2-кафе-концерт, 3-регтайм-буги, 4-балада, 5-J.S.Bach Joke, 6-джаз-альтова прелюдія)[32]
  • Єрусалимська фантазія для альта соло (присвячення О.Віницькому)[33]
  • Samba для альта соло[34]
  • Star Wars Suite для альта соло (данина поваги Джону Вільямсу)[31]
  • Jazz Caprices для альта соло[31]
  • 3 п'єси, посвята Чарлі Берду для альта соло (1-Swing'59, 2-Blues for Felix, 3-Spanish Viola Blues)[31]
  • Фантазія на тему ірландської народної пісні «Постання троянда літа»: для скрипки та фортепіано / Ромоло Піо Міскіанья; (обробка та каденція скрипки Марко Мишанья)[35]

Аранжування :

  • Ісаак Альбеніс: Астурія (Asturias) для альта соло (з: Іспанської сюїти № 1, для фортепіано, соч. 47) / Rumores de la caleta для альта соло (з: Recuerdos de viaje, для фортепіано, тв. 71)[36]
  • Франсиско Таррега: Танго, Спогади про Альгамбре (Recuerdos de la Alhambra), арабська забаганка (Capricho árabe), для альта (оригінал для гітари)[36]
  • Фернандо Сміття: Анданте для альта (з: 24 leçons Progressives, для гітари, соч. 31)[36]
  • Мануель Де Фалья: Danza del Molinero aus El sombrero de tres picos для альта[37]
  • Хуліо Сальвадор Сагрерас: El colibrí - Imitación al vol del picaflor для альта
  • Жак Біттнер: Сюїта для альта[38]
  • Карл Філіп Еммануель Бах: Pedal Excercitium, для альта
  • Карл Філіп Еммануїл Бах: Соната мінор, для альта
  • Агустін Піо Барріос Мангоре: Собор (La Catedral) / Джулія Флорида (Julia Florida) для альта (оригінал для гітари[39]
  • Агустин Піо Барріос Мангоре: Собор (La Catedral) / Джулія Флорида (Julia Florida) для віолончелі (оригінал для гітари[40]

Нагороди

[ред. | ред. код]
Марко Мішанья під час концерту в Карнегі-хол в Нью-Йорк, 23 травня 2015 р.
  • 2017 - Премия «Arte, Sport e territorio» - Excellence from Puglia.
  • 2019 - Міжнародна премія "Fontane di Roma" (37-й випуск)[41]
  • 2019 - Премія Ельмо «Історії звичайної культури»[42]
  • 2019 - Міжнародна премія - Золота медаль Maison des Artistes (Римський університет ла Сап'єнца)[43]
  • 2019 - Міжнародна премія - Премія Костянтина Великого (Костянтинівський неметичний орден Святого Стефана)[44]
  • 2019 - Премія «Vigna d'Argento» (Палаццо Монтечиторіо, Палата депутатів Італії, Рим)[45]
  • 2019 - Міжнародна премія «Герцогиня Лукреція Борджія»[46]
  • 2019 - Міжнародна премія міста Неаполь в галузі мистецтва, культури та моди, 9-а церемонія вручення премії «Оскар»[47]
  • 2019 - «Премія Чічероне» (Фонд Марк Ту́ллій Цицеро́н)[48]
  • 2019 - «Премія Вінченцо Крочітті» («VINCE International», Рим)[49]
  • 2019 - Золота премія «Гістоній»[50]
  • 2019 - Премія Мона Ліза 2019[51]
  • 2020 - Премія Ubaldo Lay[51]
  • 2020 - Премія «Chimera d'Argento» 2020, Катанія[52]
  • 2021 - Національна премія «Срібний орел», Містерб'янко[53]
  • 2024 - 2 золоті медалі (Найкраща класика / Найкращий дует) за компакт-диск "Кампаньолі: 41 каприс для альта Op.22 в аранжуванні Карла Альберта Тоттмана для альта і фортепіано", Global Music Awards (Ла-Хойя, Каліфорнія)[10]
  • Срібна ювілейна медаль Священного військового ордена Святого Юрія, вручена 16.04.2016[54]
  • Срібна медаль «За заслуги у відзначенні 300-річчя булли “Militantis Ecclesiae”, проголошеної Папою Климент XI» Священного військового ордена Святого Юрія, вручена 27.05.2018[54]
  • Золота медаль - святкування 150-річчя Української національної опери (травень 2018)[55]
  • Почесне громадянство міста Айвалик - Туреччина (лютий 2018)[56]
  • Почесне громадянство Гуардія-П'ємонтезе - Італія
  • Медаль за співпрацю в Україні. № 988 - 2 листопада 2020 року[57]
  • Медаль ордена Святого Георгія Побідоносця України. № 1725 - 2 листопада 2020 року[58]
  • Почесний гість міста Сантьяго-де-Куба[59]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Alion Baltic Music Festival | Marco Misciagna. alionbalticfestival.com. Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 15 квітня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  2. ↑ https://www.vivoumbria.it/uto-ughi-in-quartetto-a-03-14
  3. ↑ da-basliyor/2905/ AIMA ustalık sınıfları 18 Haziran'da başlıyor (тур.). org/web/20230319123843/https://www.sanattanyansimalar.com/aima-ustalik-siniflari-18-haziran-da-basliyor/2905/ Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  4. ↑ Virtuoosid kinkisid publikule unustamatu kontserdiel. Raplamaa Sõnumid (ест.). 8 серпня 2018. 20230319123842/https://sonumid.ee/2018/08/08/virtuoosid-kinkisid-publikule-unustamatu-kontserdielamuse/ Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  5. ↑ https://ravellofestival.photoshelter.com/gallery-image/09-03-Quartetto-Prometeo-Antony-Pay/
  6. ↑ Vladimir Zubitsky: Omaggio ad Astor Piazzolla (Marco Misciagna, vl) Konzert Berliner Philharmonie. YouTube. Марко Мишанья. 28 липня 2016. Процитовано 23 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ https://conservatoriodimonopoli.org/marco-misciagna/.
  8. ↑ Марко Мишанья. rachmaninov.ru. [https: //web.archive.org/web/20230314222158/https://rachmaninov.ru/institut/personalii/pochyotnyie-professora/marko-mishanya Архів] оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  9. ↑ https://biz.nv.ua/finance/-50023972.html
  10. ↑ а б в https://globalmusicawards.com/
  11. ↑ Marco Misciagna, Vito Vilardi – Christmas In Classic (2010, 320 kbps, File) на Discogs (англ.)
  12. ↑ Carulli| Giuliani| Paganini - Marco Misciagna, Vito Vilardi – Carulli, Giuliani, Paganini (2018, CD) на Discogs (англ.)
  13. ↑ https://www.digressionemusic.it/portfolio-items/sette/
  14. ↑ L'ultima strada di Janusz Korczak. YouTube. Marco Misciagna - Topic. 15 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Marco Misciagna – Beautiful Melodies for Viola and Piano (2021, CD) на Discogs (англ.)
  16. ↑ https://www.qobuz.com/ar-es/album/chamber-and-piano-solo-works-vol-3-marco-ciannella/iqm11s7bedchc
  17. ↑ Marco Misciagna, Marco Ciannella – The Greatest Movie Soundtracks For Viola And Piano (2022, CD) на Discogs (англ.)
  18. ↑ https://www.digressionemusic.it/portfolio-items/maurice-vieux/
  19. ↑ https://www.brilliantclassics.com/articles/c/campagnoli-41-caprices-for-viola-op22-arranged-for-viola-piano-by-carl-albert-tottmann/%7Cdeadlink=no}}
  20. ↑ https://www.brilliantclassics.com/articles/f/fiorillo-36-caprices-op3-for-violin-transcribed-for-viola-by-marco-misciagna/
  21. ↑ Albrecht Blumenstengel, Marco Misciagna – 24 Etudes Op.33 For Violin (2023, 256 kbps, File) на Discogs (італ.)
  22. ↑ Richard Hofmann, Marco Misciagna – 15 Studies, Op. 87 For Viola (2024, 256 kbps, File) на Discogs (італ.)
  23. ↑ Francesco Paolo Supriani, Marco Misciagna – 12 Toccatas For Cello (2024, 256 kbps, File) на Discogs (італ.)
  24. ↑ Marco Misciagna – Bohemian Rhapsody, Arranged for Viola Solo by Marco Misciagna (Live) (2024, File) на Discogs (італ.)
  25. ↑ Marco Misciagna – Tico Tico No Fubá (Live) (2024, 256 kbps, File) на Discogs (італ.)
  26. ↑ Marco Misciagna – Samba for Viola Solo (Live) (2024, File) на Discogs (італ.)
  27. ↑ Émile Poilleux, Marco Misciagna – 20 Études chantantes et caractéristiques for Violin (2024, 256 kbps, File) на Discogs (італ.)
  28. ↑ https://www.discogs.com/it/release/31551832
  29. ↑ https://www.youtube.com/watch? v=6oOtmOd7hhc
  30. ↑ Marco Misciagna: Variations on National Anthem of Armenia for viola solo. YouTube. Марко Мишанья. 22 лютого 2019. Процитовано 23 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  31. ↑ а б в г https://www.marcomisciagna.com/list-arrangements/
  32. ↑ а б Marco Misciagna: VIOLA BLUES. YouTube. Марко Мишанья. 13 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  33. ↑ Marco Misciagna: "Jerusalem Fantasy" for viola solo. YouTube. Марко Мишанья. 13 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  34. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=0GpdZV1egoM
  35. ↑ http://www.bncs.beniculturali.it/opac_cosenza/opac/cosenza/scheda.jsp?bid=CSA0066190
  36. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 22 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  37. ↑ https://www.stretta-music.it/viola-virtuosa-2-nr-664339.html
  38. ↑ https://davinci-edition.com/editor/marco-misciagna/
  39. ↑ https://partitura-verlag.com/de/shop-de/product/augustin-barrios-mangore-1885-1944-la-caterdal-julia-floridafuer-viola/category_pathway-12
  40. ↑ https://partitura-verlag.com/de/shop-de/product/mangore/category_pathway-12
  41. ↑ 37° Premio Fontane di Roma, i vincitori e la cerimonia - Agenzia Comunica. www.agenziacomunica.net. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  42. ↑ NOMI DI ECCEZIONE PER IL PREMIO ELMO 2019 RIZZICONI (RC) 6 AGOSTO 2019 - ORE 21 » Eventspress. Eventspress (it-IT) . Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  43. ↑ Peintres, graphistes, sculpteurs? les artistes auteurs affiliés à la Maison des artistes en 2005. Culture chiffres. 6 (6): 1. 2007. doi:10.3917/culc.076.0001. ISSN 1959-6928.
  44. ↑ IL CONSOLE ONORARIO MARCO GINESI PRESENZIA ALLA VIII EDIZIONE DEL "CONSTATINUS MAGNUS". www.consolatorusan.it. Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  45. ↑ Da Lecce a Roma: il premio Vigna D'argento, edizione speciale in collaborazione con l'Associazione Pugliesi nel mondo. amp.romatoday.it. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  46. ↑ "IV Edizione del Premio Internazionale Duchessa Lucrezia Borgia" a Bisceglie (Ba). www.cronacacomune.it. Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  47. ↑ Meritato successo per la nona edizione del premio "Città di Napoli" al Maschio Angioino. Occhio all'Artista Magazine (it-IT) . 12 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  48. ↑ Castellucci, Pubblicato da Ciro. Cicero Award 2019 | Fondazione M.T. Cicerone (it-IT) . Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  49. ↑ Premiazioni 2019. Premio Vincenzo Crocitti International (it-IT) . 26 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  50. ↑ Premio nazionale Histonium, ecco le assegnazioni (італ.). Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 27 березня 2023.
  51. ↑ а б Pastore, Vitoronzo (30 липня 2020). BIENNALE INTERNAZIONALE D'ARTE CONTEMPORANEA "BAROCCO SALENTINO" - Vitoronzo Pastore ⋆ (it-IT) . Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 27 березня 2023.
  52. ↑ Il premio Chimera d’argento 2020 assegnato a medici e sanitari. amp.cataniatoday.it. Процитовано 19 березня 2023.
  53. ↑ Premio Nazionale "Aquila d'Argento" (XX Edizione - 2021). Misterbianco.COM (італ.). 22 травня 2021. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  54. ↑ а б https://www.marcomisciagna.com/premi-e-riconoscimenti-marco-misciagna/
  55. ↑ День Европы в Киеве: в Национальной опере Украины состоялся концерт Gala Europa. NV (рос.). 31 травня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 15 квітня 2023.
  56. ↑ Fahri Ayvalıklı Misciagna’dan çılgın İspanyol dansları. www.hurriyet.com.tr (тур.). Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 14 березня 2023.
  57. ↑ Medal for Cooperation in Ukraine. No. 988 (02/11/2020). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 липня 2023.
  58. ↑ Medal of the Order of St. George Ukraine. No.1725 – 2 November 2020;. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 4 липня 2023.
  59. ↑ PAGANINI. Sonata per la Grand Viola & Orchestra. MARCO MISCIAGNA (англ.), архів оригіналу за 23 квітня 2023, процитовано 14 квітня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марко Мишанья
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марко_Мишанья