Карло Адзеліо Чампі
Карло Адзеліо Чампі | |
---|---|
італ. Carlo Azeglio Ciampi | |
10-й Президент Італійської республіки | |
18 травня 1999 — 15 травня 2006 | |
Попередник | Оскар Луїджі Скальфаро |
Наступник | Джорджо Наполітано |
Прем'єр-міністр Італійської республіки | |
28 квітня 1993 — 10 травня 1994 | |
Попередник | Джуліано Амато |
Наступник | Сільвіо Берлусконі |
Народився | 9 грудня 1920[1][2][…] Ліворно, Королівство Італія[1][4] |
Помер | 16 вересня 2016[5][3][6] (95 років) Рим, Італія[5] |
Похований | Cimitero della Misericordiad |
Відомий як | банкір, економіст, політик |
Країна | Італія і Королівство Італія |
Alma mater | Convitto Nazionale Cicogninid, Пізанський університет і Scuola Normale Superiore. Classe di Lettere e Filosofiad (1941)[4] |
Політична партія | Action Partyd (1947) |
У шлюбі з | Franca Pillad |
Нагороди | |
Підпис | |
carloazegliociampi.it | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ка́рло Адзе́ліо Ча́мпі (італ. Carlo Azeglio Ciampi; 9 грудня 1920, Ліворно — 16 вересня 2016) — італійський політик, президент Італії (1999—2006).
Карло Адзеліо Чампі народився 9 грудня 1920 року в Ліворно на тосканському узбережжі Тірренського моря (Італія), в сім'ї власника невеличкої фірми з виробництва оптичних приладів. Коли з'явися Карло, в сім'ї вже був трьохрічний син. В дитинстві був жвавим хлопчиком, у школі вчився на відмінно.
Освіта: Карло Адзеліо Чампі навчався в престижному італійському університеті, отримав там літературний ступінь, потім навчався в університеті «Піза», і отримав там ступінь з юриспруденції.
Відразу після навчання у 20-ти річному віці був мобілізований на фронт.
1944 року Чампі був звинувачений у шпигунстві, але його врятував манускрипт про соціалістичний лібералізм, який знаходився при ньому, і його відпустили. Вийшовши з війни у чині молодшого лейтенанта Карло повернувся у рідне Ліворно, де організував свою Партію дій.
Робота в Італійському банку: Після закінчення університету працював в Італійському банку:
- з 1960 року — в центральній адміністрації;
- з 1972 — став його генеральним секретарем;
- з 1976 року до 1978 — займав посаду віце-генерального директора;
- у жовтні 1979 року був призначений губернатором Італійського банку.
Державні посади:
- з 1979 до 1993 року — Президент Італійського офісу обміну;
- з 1993 до 1994 року — прем'єр-міністр;
- з 1994 до 1999 року — скарбник міністерства;
- 13 травня 1999 року — був вибраний на пост президента;
- травень 2005 року — отримав премію Карла Великого за вклад в європейську інтеграцію.
Сімейний стан: Одружений. Ім'я дружини — Франка. Має двоє дітей — дочку Габрієллу, сина Клаудіо та троє внуків.
Володіння мовами: італійська (рідна), німецька.
- ↑ а б Carlo Azeglio Ciampi — Senato della Repubblica.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Scuola Normale Superiore Elenco degli alunni della Scuola Normale Superiore di Pisa dal 1847 al 1970 — Pisa: Pacini Editore, 1973. — P. 22. — 104 с.
- ↑ а б Breda M. Morto Carlo Azeglio Ciampi, il presidente dell'orgoglio ritrovato — Corriere della Sera, 2016.
- ↑ Munzinger Personen
- Чіампі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Профіль на сайті Сенату Італії [Архівовано 20 травня 2012 у WebCite]
- Народились 9 грудня
- Народились 1920
- Уродженці Ліворно
- Померли 16 вересня
- Померли 2016
- Померли в Римі
- Випускники Пізанського університету
- Кавалери італійського ордена «За заслуги в праці»
- Кавалери ордена короля Томислава
- Кавалери ордена «На благо Республіки»
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Золотого ланцюга ордена Пія IX
- Прем'єр-міністри Італії
- Президенти Італії
- Італійські банкіри
- Члени Демократичної партії (Італія)
- Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого
- Почесні доктори Лейпцизького університету
- Довічні сенатори Італії
- Дворянство Святого Престолу