Мартін Баколе
Мартін Баколе ![]() | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | ![]() |
Народження | 1 червня 1993 (31 рік) Кананга |
Вагова категорія | важка |
Стійка | ортодокс |
Зріст | 198 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 25 березня 2014 |
Останній бій | 22 лютого 2025 |
Боїв | 23 |
Перемог | 21 |
Перемог нокаутом | 16 |
Поразок | 2 |
Мартін Баколе Ілунга (англ. Martin Bakole Ilunga; нар. 1 червня 1993, Кананга, Заїр) — конголезький боксер-професіонал, який виступає у важкій ваговій категорії. Серед професіоналів володів титулом чемпіона за версією WBC International (2020) і титулом континентального чемпіона за версією IBO Continental (2017—2018), міжнародний чемпіон Польщі (2019—2020) у важкій вазі.
Найкраща позиція у рейтингу BoxRec — 11-та (вересень 2023). Він є 1-м[1] серед конголезьких боксерів важкої вагової категорії, а за рейтингами основних міжнародних боксерських організацій посів: 2-гу позицію у рейтингу WBA[2], 7-й рядок рейтингу WBC і 12-й рядок рейтингу IBF, входячи у ТОП-15 найкращих ваговиків всього світу.
Народився у сім'ї очільника провінції Катанга (Конго). Його старшим братом є колишній чемпіон світу у першій важкій вазі за версією WBC Ілунга Макабу.
25 березня 2014 року дебютував на професійному рингу, перемігши технічним нокаутом у 2-му раунді південноафриканського боксера Цицила Сміта[3].
11 листопада 2017 року у своєму 10-му професійному поєдинку нокаутував у першому раунді до того непереможного бельгійця Алі Багхуза (10-0-1) та виграв титул континентального чемпіона за версією IBO[4]. 23 червня 2018 року переміг технічним нокаутом у першому раунді британця Ді-Еля Джонса та захистив титул континентального чемпіона IBO[5].
Був спаринг-партнером таких чемпіонів світу як: Тайсон Ф'юрі[6], Ентоні Джошуа (готуючи його до поєдинків проти Карлоса Такама — 28 жовтня 2017 року і Олександра Повєткіна — 22 вересня 2018 року)[7], й Олександра Усика[8].
13 жовтня 2018 року у своєму дванадцятому професійному поєдинку за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією IBO зазнав першої поразки у професійній кар'єрі від американського боксера, колишнього претендента на титул чемпіона світу у першій важкій вазі за версією WBO Майкла Гантера[9][10].
6 квітня 2019 року переміг польського боксера, колишнього претендента на титули чемпіона світу за версіями WBA, IBF, WBO та IBO Маріуша Ваха (33-4)[11][12].
19 жовтня 2019 року достроково технічним нокаутом у 5-му раунді переміг американського ветерана Кевіна Джонсона (34-15-1), і Джонсон з 16 поразок зазнав лише третьої дострокової поразки[13][14].
12 грудня 2020 року зустрівся з Сергієм Кузьміним (15-1). Баколе добре діяв із дальньої дистанції джебом, а Кузьмін діяв краще на ближній дистанції і додав у другій половині бою. Баколе переміг одноголосним рішенням суддів: 98-92, 97-93 та 96-94[15].
14 травня у Парижі зустрівся з непереможеним олімпійським чемпіоном Тоні Йокой (11-0). Баколе відправив суперника у нокдаун вже в першому раунді, і потім впевнено володів перевагою. У п'ятому раунді француз отримав ще один нокдаун, і ці два нокдауни врятували Баколе від домашнього суддівства, оскільки рахунок суддівських записок становив 96-92, 95-93 і 94-94[16].
Спочатку бій планувалося провести в Ліверпулі, але відбувся він у Ряшеві (Польща) в андеркарді бою за титул WBC у вазі бриджервейт (до 101,6 кг) між Лукашем Рожанським та хорватом Аленом Бабичем (11-0).
29-річний Баколе, який проводив перший бій після перемоги над олімпійським чемпіоном Тоні Йокой, відправив українського боксера Ігоря Шевадзуцького (11-0) у нокдаун у другому раунді (комбінація правий знизу та лівий бічний). Шведзуцький хоч і продовжив бій, але до гонга виживав під ударами опонента. Після того, як Баколе захопив очевидну перевагу, у третьому раунді рефері був змушений зупинити поєдинок[17].
28 жовтня 2023 року в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) в андеркарді бою Тайсон Ф'юрі — Франсіс Нганну зустрівся з 42-річним гейткіпером Карлосом Такамом (40-7-1, 28 КО). З перших секунд першого раунду почав пресингувати вікового і поступаючого йому в габаритах опонента. Перші два раунди пройшли з великою перевагою Баколе завдяки точному джебу. У третьому раунді Баколе ще більше активізувався та мало не відправив Такама на канвас, але ветерана врятував гонг. Четвертий раунд став останнім. Після низки пропущених точних силових рефері зупинив бій[18].
У січні 2024 року в останньому рейтингу, опублікованому Всесвітньою боксерською асоціацією WBA, Мартін Баколе фігурує в ранзі номер один у важкій вазі світу[19].
3 серпня 2024 року в Лос-Анджелесі (США) в андеркарді бою Теренс Кроуфорд — Ісроїл Мадримов зустрівся з Джаредом Андерсоном (США). Поєдинок, в якому фаворитом був американець, завершився яскравою достроковою перемогою Баколе, який вже в п'ятому раунді зупинив до того непереможну головну надію США у важкій вазі, тричі по ходу бою надіславши Андерсона в нокдаун, після останнього з яких рефері зупинив бій.[20]
Спочатку 22 лютого 2025 року чемпіон світу за версією IBF у важкій вазі Денієл Дюбуа в черговому захисті мав зустрітися з новозеландцем Джозефом Паркером, але за два дні до бою чемпіон змушений був знятися через проблеми зі здоров'ям. Замінити Дюбуа в бою проти Паркера запропонували Баколе, і він погодився, але без належної підготовки не протримався проти Паркера і двох раундів[21].
23 поєдинка, 21 перемога (16 нокаутом, 5 за рішенням суддів), 2 поразки (1 нокаутом, 1 за рішенням суддів). | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
23 | 21-2 | 22 лютого 2025 | ![]() |
![]() |
Бій за титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі. | |
22 | 21-1 | 3 серпня 2024 | ![]() |
![]() |
Завоював титул WBO International та вакантний титул WBO-NABO у важкій вазі. | |
21 | 20-1 | 28 жовтня 2023 | ![]() |
![]() |
||
20 | 19-1 | 22 квітня 2023 | ![]() |
![]() |
||
19 | 18-1 | 14 травня 2022 | ![]() |
![]() |
Рахунок суддів: 96-92, 95-93, 94-94. | |
18 | 17-1 | 18 вересня 2021 | ![]() |
Flag of the United Arab Emirates.svg Sport Society, Дубай, ОАЕ | ||
17 | 16-1 | 12 грудня 2020 | ![]() |
![]() |
Рахунок суддів: 98-92, 97-93, 96-94. Завоював вакантний титул чемпіона за версією WBC International у важкій вазі. | |
16 | 15-1 | 2 листопада 2019 | ![]() |
![]() |
||
15 | 14-1 | 19 жовтня 2019 | ![]() |
![]() |
||
14 | 13-1 | 2 серпня 2019 | ![]() |
![]() |
||
13 | 12-1 | 6 квітня 2019 | ![]() |
![]() |
Завоював вакантний титул міжнародного чемпіона Польщі у важкій вазі. | |
12 | 11-1 | 13 жовтня 2018 | ![]() |
![]() |
Бій за вакантний титул чемпіона за версією IBO Inter-Continental у важкій вазі. | |
11 | 11-0 | 23 червня 2018 | ![]() |
![]() |
Захистив титул чемпіона за версією IBO Continental у важкій вазі. | |
10 | 10-0 | 11 листопада 2017 | ![]() |
![]() |
Завоював вакантний титул чемпіона за версією IBO Continental у важкій вазі. | |
9 | 9-0 | 7 жовтня 2017 | ![]() |
![]() |
Рахунок судді: 60-55. | |
8 | 8-0 | 29 липня 2017 | ![]() |
![]() |
- ↑ Boxing Ratings: Heavy — DR Of The Congo (англ.). BoxRec. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ World Boxing Association Ranking for July — 2021 (англ.). The World Boxing Association. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ BoxRec: Martin Bakole vs. Cecil Smith. boxrec.com. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ BoxRec: Martin Bakole vs. Ali Baghouz. boxrec.com. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ BoxRec: Martin Bakole vs. DL Jones. boxrec.com. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Фьюри побьёт Джошуа — спарринг-партнёр Тайсона и Энтони (rus) . vRINGe.com. 13 червня 2018. Процитовано 11 вересня 2019.
- ↑ Спарринг-партнер Джошуа: «Я стану чемпионом мира» (rus) . Sport.ua. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ «Я його розмазав і нокаутував»: зірка боксу шокував зізнанням про спаринг з Усиком. sport.nv.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2024.
- ↑ Williamson, Chris (13 жовтня 2018). Michael Hunter With a Dramatic Knockout of Martin Bakole. BoxingScene.com (амер.). Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Gray, Tom (13 жовтня 2018). Michael Hunter stops Martin Bakole in the closing seconds of heavyweight slugfest. The Ring. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Furman, Luke (6 квітня 2019). Martin Bakole Batters, Stops Mariusz Wach in The Eight. BoxingScene.com (амер.). Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Martin Bakole Ilunga stops Mariusz Wach - RESULTS ⋆ Boxing News 24. Boxing News 24 (амер.). 6 квітня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Foster, Elliot (19 жовтня 2019). Ritson-Davies LIVE Results - Martin Bakole Stops Kevin Johnson. BoxingScene.com (амер.). Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Damerell, Richard (19 жовтня 2019). Davies Jr vs Ritson: Martin Bakole stops Kevin Johnson in the fifth round in Newcastle. Sky Sports (англ.). Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Сергей Кузьмин спорно уступил Мартину Баколе (+ видео) (rus) . vRINGe.com. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Мартин Баколе победил Тони Йоку (rus) . AllBoxing.Ru. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Мартин Баколе нокаутировал Игоря Шевадзуцкого. AllBoxing.ru - все новости бокса, ММА (MMA), UFC (ЮФС), Bellator, ACA, бои без правил. Видео и фото, прямые трансляции (рос.). 23 квітня 2023. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Пузатенький Баколе уверенно забил Такама. vringe.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2023. Процитовано 1 листопада 2023.
- ↑ Anonym. Boxing: Congolese Martin Bakole new WBA heavyweight world number one. www.tellerreport.com (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ Суперник ледь не випав з рингу. Суперважковаговик, який нокаутував Усика, здобув впевнену перемогу у вогняному бою — відео. sport.nv.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Паркер у другому раунді ефектно нокаутував африканця, який обіцяв "вирубити" Усика (відео). ТСН.ua (укр.). 23 лютого 2025. Процитовано 24 лютого 2025.