Марфа Олексіївна

Марфа Олексіївна
Народилася	26 серпня 1652(1652-08-26)  Москва, Московське царство
Померла	19 червня 1707(1707-06-19) (54 роки)
Поховання	Alexandrov Kremlind
Діяльність	черниця
Знання мов	давньоруська
Конфесія	православ'я
Рід	Романови
Батько	Олексій Михайлович
Мати	Милославська Марія Іллівна
Брати, сестри	Петро I, Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Євдокія Олексіївнаd, Катерина Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Феодосія Олексіївна, Софія Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd
Медіафайли у Вікісховищі

Марфа Олексіївна (нар. 26 серпня 1652 — пом. 19 червня 1707) — московська царівна, дочка царя Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Іллівни, сестра царів Федора III та Івана V Олексійовичів і однокровна сестра царя Петра I.

Життєпис

Хрещена 4 вересня 1652 року в Чудівському монастирі. Ім'я «Марфа» було для Романових фамільним — так звали її прабабусю черницю Марфа і рано померлу тітку Марфу Михайлівна.

У дитинстві до неї була приставлена наставниця Авдотья Пипіна, яка навчала Марту грамоті, читанню по Часослову і Псалтирю.

У 1689 році її сестра царівна Софія під час конфлікту з братом Петром посилала її до царя. Так, Фуа де ла Невілль пише: «Царівна також підтримала цю заборону. Але стрільці не надали йому великого значення й з'явилися на Трійцю, щоб переконати Петра у своїй вірності. Розсудивши про це і дізнавшись, що велика частина бояр перейшла на бік Петра, вона вирішила примиритися з ним. Зважаючи на це, вона послала до свого брата двох своїх тіток по батькові, царівен Ганну Михайлівну, Тетяну Михайлівну і одну з своїх сестер Марту Олексіївну».

В Олександровій слободі

У 1698 році за співчуття і допомогу своїй сестрі царівні Софії була пострижена в Успенському монастирі в Олександровій слободі під ім'ям «Маргарити». Живучи в монастирі, вона продовжувала листуватися з сестрами. У 1706 році проїздом до матері її таємно відвідав племінник, царевич Олексій Петрович.

У 1698 році за наказом царя Петра I до Расп'ятської церкви-дзвіниці були прилаштовані для неї палати, що збереглися донині. У палатах при Расп'ятській церкві-дзвіниці царівна жила до кінця своїх днів, і до нашого часу в покоях збереглися деякі її особисті речі: кахельна піч — зразок пічної майоліки кінця XVII століття, ікона «Страшний суд» 1696 року, настінні розписи тощо.

У 1707 році Марфа Олексіївна померла. Її поховали у спільній могилі на монастирському кладовищі, однак приїхали в 1712 році її сестри Марія і Феодосія розпорядилися перепоховати його в особливому склепі монастирської церкви Стрітення Господнього — невеликого одноглавого храму, збудованого на території кремля в XVII столітті (через кілька років Феодосію поховають там же). До наших днів ця усипальниця не збереглася.

Сучасна їй «Книга, глаголемий опис про московських святих» згадує Марту Олексіївну в числі неканонізованих церквою святих.

Джерела

• Марфа Алексеевна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Стромилов Н. С. Царевна Марфа, сестра Петра Великого: Историческая биография // Владимирские Губернские ведомости. Часть неофициальная. № 3. 1883. С. 1.