Марчелло Де Донно
| Марчелло Де Донно | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||
| Народження | 7 лютого 1941 (83 роки) Лечче, Апулія, Італія | ||||||||||||
| Країна |  Італія | ||||||||||||
| Звання | Адмірал ескадриd | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Марчелло Де Донно (італ. Marcello De Donno, нар. 7 лютого 1941, Лечче) - італійський адмірал, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 2001-2004 років.
Марчелло Де Донно народився 7 лютого 1941 року у Лечче. У 1959 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив 1963 році у звання гардемарина. Також здобув вищу освіту у галузі математики і закінчив Інститут військово-морської війни за спеціалізацією «Служба бойової оперативної інформації» (італ. Servizio Informazioni Operative di Combattimento (SIOC)).
Ніс службу на різних кораблях, зокрема командував корветом «Аквіла», був помічником командира крейсера-вертольотоносця «Вітторіо Венето», командував фрегатом «Саджиттаріо». Після отримання звання капітана I рангу командував крейсером-вертольотоносцем «Андреа Доріа».
Отримавши звання контрадмірала, командував Військово-морською академією. Після отримання звання дивізійного адмірала командував 3-ю морською дивізією, потім - інспектором військово-морських шкіл. Надалі був начальником загального відділу генерального штабу збройних сил Італії, потім - керівником відділу загального планування та фінансування генерального штабу військово-морських сил.
5 липня 1997 року отримав звання ескадреного адмірала. З 21 жовтня 1997 року по 11 жовтня 1999 року був заступником начальника генерального штабу ВМС Італії, з 21 жовтня 1999 року по 8 лютого 2001 року командував оперативними силами флоту.
З 16 лютого 2001 року по 7 лютого 2004 року Марчелло Де Донно був начальником генерального штабу ВМС Італії, після чого вийшов у відставку у зв'язку з досягненням граничного віку служби.
З липня 2004 року - президент компанії AgustaWestland. Протягом 2005-2011 років був президентом Італійської військово-морської ліги (італ. Lega navale italiana).
У 2005 році заснував неприбуткову організацію «Nyumbani Italia», яка підтримує проєкти організації «Fondazione Nyumbani Kenya di Nairobi», що надає допомогу дітям-сиротам та хворим на СНІД. У 2010 році став президентом організації «Presidente dell'Istituto Italiano di Studi Strategici "Niccolò Machiavelli"».
Кавалер Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Маврикіанська медаль заслуг за 10 п'ятиліть бездоганної військової кар'єри
Срібна медаль за довголітнє судноводіння (15 років)
Срібна медаль заслуг за довголітнє командування в армії (15 років)
Золотий хрест за вислугу років (40 років)
Бронзова медаль за військово-морські заслуги
Командор Ордена «За заслуги» (Франція)
Золотий почесний хрест бундесверу (Німеччина)
Великий хрест Ордена військово-морських заслуг (Перу)
Лицар-командор із зіркою Ордена святого Григорія Великого (Ватикан)
Командор Легіону Заслуг (США)- Орден заслуг збройних сил Туреччини
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |