Маріуполіт

Маріуполіт

Маріуполіт у Вікісховищі

Маріуполіт (англ. mariupolite, нім. Mariupolit m) — гірська порода, представлена комплексом різновидів нефелінових сієнітів, розповсюджена у Приазов'ї.

Загальна характеристика

Маріуполіти — це різновид нефелінових сієнітів. За зовнішнім виглядом вони досить різноманітні. Це світлі, сірі, рожево-сірі, блакитно–сірі або зеленувато-сірі дрібно–, середньо– та крупнозернисті породи масивної, іноді смугастої текстури. Досить часто вони є нерівномірно зернистими. У мінеральному складі маріуполітів головні компоненти — лужні польові шпати, нефелін, темнокольорові мінерали. Лужні мінерали представлені в основному альбітом, меншою мірою — мікрокліном. Темноколірні мінерали представлені егірином та біотитом. Другорядні мінерали — амфіболом, кальцитом, канкринітом, содалітом, цеолітами. Акцесорні мінерали представлені пірохлором, цирконом, бритолітом, магнетитом, гематитом, гідроксидами заліза, сульфідами заліза.

Маріуполіти Приазов'я (Україна)

Мінеральний склад з Жовтневого лужного масиву: альбіт, нефелін, егірин, лепідомелан, циркон, содаліт. Відношення K₂O:Na₂O = 1:24. Забарвлення породи плямисте («ситцеве»).

За даними К. Шпильового маріуполіт містить Nb₂O₅ — 0,104; Та₂О₅ — 0,006; ZrO₂ — 0,45 (в частках одиниці).

Польський геолог і мінеролог Ю. А. Морозевич, який працював у регіоні Півдня України, виділив 8 різновидів маріуполітів:

• 1. Лейкократовий тип — стрічковий або смугастий маріуполіт.
• 2. Ґнейсовидний маріуполіт з цирконом.
• 3. Дрібнозернистий — з содалітом і канкринітом.
• 4. Порфіритовий — з лепідомеланом.
• 5. Порфіритовий — з бекелітом.
• 6. Грубозернистий — нормальний М.
• 7. Меланократовий — з мікропертитом.
• 8. Компактний — щільний фонолітовий.

Маріуполіти найбільш розповсюдженні серед руд, в яких альбіт різко переважає над калієвим польовим шпатом (КПШ). До складу маріуполітів входять альбіт, мікроклін, нефелін, егірин, біотит, амфібол; із другорядних — кальцит, канкриніт, цеоліти, флюорит. Акцесорні мінерали представлені цирконом, пірохлором, бритолітом, магнетитом, сульфідами.

Маріуполіт використовується у художніх каменерізних виробах.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Разработка технологии извлечения редких металлов из отходов обогащения мариуполитов / К. Л. Шпилевой, В. С. Белецкий, Р. Л. Попов, Л. А. Маклакова // Благородные и редкие металлы: тр. IV Междунар. конф. «БРМ–2003», Донецк, 22–26 сент. 2003 г. — Донецк, 2003. — С. 257—259.
• Маріуполіт \ ЕСУ [Архівовано 13 червня 2022 у Wayback Machine.]