Канкриніт
| Канкриніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ccn[2] |
| Хімічна формула | (Na,Ca,☐)₈(Al₆Si₆)O₂₄(CO₃,SO₄)₂·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FB.05[3] |
| Dana 8 | 76.2.5.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 173d[4] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Канкрін Єгор Францевич[5] |
| Типова місцевість | Miass Placer Zoned[4] |
 Канкриніт у Вікісховищі | |
Канкриніт (рос. канкринит; англ. cancrinite; нім. Cancrinit m) — мінерал класу силікатів групи фельдшпатоїдів, алюмосилікат натрію і кальцію каркасної будови.
Знайдений вперше на Уралі в 1839 році і названий Густавом Розе на честь рос. міністра фінансів графа Канкріна (1774—1845).
Хімічна формула: Na6 Ca[CO3|(AlSiO4)6]•2Н2O. Містить (%): Na2О — 17,8; CaO — 4,0; SiO2 — 38,7; Al2О3 — 29,3; СО3 — 6,3; Н2O — 3,9.
Кінцевий член безперервного ізоморфного ряду канкриніту, Na6Ca2[AlSiO4]6(CO3)2•(1-5)Н2O — вишневіт.
Проміжні члени: сульфат-канкриніт (80-50 % канкринітової компоненти), карбонат-вишневіт (50-20 %). Домішки К, Cl.
Сингонія гексагональна.
Колір білий, сірий, жовтий, червонуватий; вишневіт — ясно-блакитний до голубувато-синього. Блиск скляний, на зламі жирний. Спайність середня до довершеної. Крихкий. Тв. 5,5-6,5. Густина 2,5. П'єзоелектрик (п'єзоелектричний ефект в 10 раз перевищує ефект кварцу).
Породотвірний мінерал магматичних фельдшпатоїдних гірських порід і лужних пегматитів.
Утворюється за рахунок нефеліну під дією сульфатних або карбонатних постмагматичних розчинів.
Асоціює з фельдшпатоїдами, включно з содалітом, кальцитом і нефеліном. Перспективний п'єзооптичний матеріал.
 |
 |
Розрізняють:
- канкриніт карбонатистий (відміна канкриніту, в якій серед додаткових аніонів переважає [СО3]2-);
- канкриніт натріїстий (сумнівна відміна канкриніту, яка містить 18,41 % Na2O);
- канкриніт сульфатний (вишневіт — відміна канкриніту, в якому аніон [СО3]2- частково заміщений аніонами [SO4]2- i Cl-, а Na на К).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б в mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Канкриніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Канкриніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Cancrinite [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Mineralienatlas:Cancrinit (Wiki)
- Mineralien-Lexikon — Cancrinit
- Webmineral — Cancrinite [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.] (engl.)
- MinDat — Cancrinite [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
