Марія Гуйомар де Пінья
| Марія Гуйомар де Пінья | |
|---|---|
тай. ท้าวทองกีบม้า  | |
| Народилася | 1664 Аюттхая царство |
| Померла | 1728 Аюттхая царство |
| Країна | .svg){kind=small} Аюттхая царство |
| Місце проживання | Аюттхая |
| Діяльність | кухарка |
| У шлюбі з | Константінос Геракіс |
Марія Гуйомар де Пінья або Тао Тонг Кіп Ма (тай. ท้าวทองกีบม้า; 1664 — 1728), також відома як Марія Гійомар де Пінья, Дона Марія дель Піфія або як Марія Гіймар та мадам Констанція французькою — сіамська жінка змішаного японсько-португальсько-бенгальського походження,[1] яка жила в Аюттхаї в 17 столітті. Вона була дружиною грецького авантюриста Константіноса Геракіса.[2] Марія Гайомар відома в Таїланді тим, що впровадила нові рецепти десертів в сіамській кухні при дворі в Аюттхаї. Деякі з її страв запозичені з португальської кухні, особливо ті, що базувалися на використанні жовтку, такі як Фой тонг («золоті нитки»)[3] і Кокосовий джем.
Марія народилася в Аюттхаї під час правління короля Нарая. Її матір була японкою на ім'я Урсула Ямада, сім'я якої емігрувала до Таїланду після репресій християнства в Японії.[4] Її батько Фанік Ґуйомар (також Фанік Гулмар) з португальської колонії Гоа був бенгальським християнином змішаного португальського та японського походження.
Марія отримала католицьке виховання. У 1682 році Марія вийшла заміж за Константіноса Геракіса.[5] Вони прожили заможне життя, коли Геракіс став дуже впливовим при королівському дворі короля Нарая.
У період зближення між Францією та сіамським двором Марії Гайомар де Пінья разом з її чоловіком обіцяли французький захист, та можливість стати графинею Франції. Під час сіамської революції 1688 року та вбивства чоловіка Марія знайшла притулок разом із французькими військами в Бангкоку, але командувач французького форту генерал Десфарж під тиском нового правителя, узурпатора Петрачі, повернув її в Сіам.[6] Її засудили на вічне рабство на кухнях нового короля.[7] Марія залишалася в'язнем до смерті Петрачі в 1703 році, і стала керівником королівської кухні.
Один із її синів Джордж зайняв незначну посаду при сіамському дворі. Відомо, що її другий син Костянтин був призначений королем Бороммакотом (1733—1758) для будівництва німецького органу в королівському палаці.[8] За даними французьких місіонерів, його звали Рача Мантрі, і в той же час був наглядачем за християнами в Аюттхаї та керував королівськими складами.[9]
У подальшому житті Марія разом зі своєю невісткою Луїзою Пассагною (вдова Костянтина) подала позови до Французької Ост-Індійської компанії, щоб повернути гроші, які її чоловік позичив компанії. Вона була виправдана в 1717 році указом Державної ради Франції, який передбачав їй допомогу на утримання.[8]
Марія зайняла посаду кухаря в палаці в період короля Нарая і запровадила багато нових десертів в сіамської кухні, такі як слоєне карі, кханом мо каєнг, тон муан,[10] тон йот, тон їп, фой тонг, кокосовий джем і кханом пхінг.[11] Такі десерти готували королю Нараю[12] та його дочці принцесі Судаваді.[13] Хун Луанг Ха Ват або король Утумпхон зазначали, що десерти поширювались та продавались на ринку в районі Па-Кханом.[14] Багато її десертів були жовтими як золото — кольору, який в сіамській традиції вважався сприятливим і приємним. Таким чином, десерти, які Марія запровадила, були широко популяризовані.
Історичний архів архієпархії Бангкока згадує, що, хоча вона вводила в них деякі місцеві сіамські інгредієнти, солодощі Марії в основному ґрунтувалися на традиційних португальських десертах. Оригінальні тайські десерти мали борошно, цукор або пальмовий цукор та кокос як основні інгредієнти[14][15], а Марії приписують впровадження яєчного жовтка, рафінованого цукру, соєвого крохмалю або крохмалю маніоки, а також горіхів.
Однак існують певні розбіжності з приводу ролі Марії в популяризації десертів. Пріді Фітфумвіті стверджував, що деякі десерти, приписувані Марії, були відомі раніше сіамським людям. Їх назвали монастирськими солодощами, бо їх готували черниці в португальських монастирях. Інші критики стверджують, що лише про два десерти — фой тонг та тон їп — можна повністю сказати, що це плід її власної майстерності.[16]
Роль Марії Гайомар представлена в історичному драматичному телесеріалі 2018 року «Людина долі» (оригінальна назва Bupphesanniwat). Її зображує англо-тайська актриса.
- ↑ Smithies 2002, p.100
- ↑ Keat Gin Ooi, Southeast Asia: A Historical Encyclopedia, from Angkor Wat to East Timor, page 1070. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Joe Cummings, Thailand: World Food, Page 87. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Sitsayamkan, The Greek Favourite of the King of Siam, с. 17,
Her mother was a Japanese woman named Ursula Yamada, who came from a noted family which had emigrated from Japan. Her father was a Mr. Fanique. He was a dusky half-breed of Portuguese and Japan.
- ↑ Smithies, p.183
- ↑ Smithies 2002, p.11/p.184
- ↑ Smithies 2002, p.51
- ↑ а б Smithies 2002, p.180
- ↑ Dhivarat na Prombeja, in Reid, p.258
- ↑ Thong muan(crispy coconut rolls with sesame and pandanus). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ th:ท้าวทองกีบม้า (มารี กีมาร์ เดอ ปีนา) Wikipedia: «ท้าวทองกีบม้า»(March 9, 2013) Retrieved October 22, 2013
- ↑ ท้าวทองกีบม้า, 2002
- ↑ th:สมเด็จเจ้าฟ้าสุดาวดี กรมหลวงโยธาเทพ Wikipedia: «สมเด็จเจ้าฟ้าสุดาวดี กรมหลวงโยธาเทพ» (July 7, 2013) Retrieved October 22, 2013
- ↑ а б พิทยะ ศ., «สยาม-โปรตุเกสศึกษา:บทบาทในการเผยแพร่วัฒนธรรมการกินอยู่ของชุมชนชาวโปรตุเกสในประวัติศาสตร์ไทย» [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.](February 5, 2011) Retrieved October 22, 2013
- ↑ ต้นตำรับขนมไทย" Retrieved October 22, 2013
- ↑ «Maitri Thai-Portuguese» MThai"ประวัติความเป็นมาของขนมไทย ที่ไม่ใช่ของคนไทย!!" [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] (May 30, 2013) Retrieved October 22, 2013
