Марія Клара Айммарт

Марія Клара Айммарт
нім. Maria Clara Eimmart
Народилася	27 травня 1676(1676-05-27) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія
Померла	28 жовтня 1707(1707-10-28) (31 рік) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія
Країна	Німеччина
Діяльність	астрономка, художниця-граверка
Батько	Георг Христоф Айммартd
Марія Клара Айммарт у Вікісховищі

Марія Клара Айммарт (нім. Maria Clara Eimmart; 27 травня 1676 — 28 жовтня 1707) — німецька жінка-астроном та граверка. Вона була дочкою і помічницею дослідника Георга Христофа Айммарта, засновника обсерваторії Нюрнберга.

Біографія

Марія Клара Айммарт народилася 1676 року в Нюрнберзі. Її батько заснував в Нюрнберзі приватну обсерваторію та працював там. Марія Клара вчилася вдома. Вона вивчала французьку та латинську мови, математику, астрономію, мистецтво живопису та гравюри.

Марія Клара допомагала батькові в обсерваторії та опрацьовувала його спостереження. Згодом, вона сама почала робити спостереження. У 1693—1698 роках намалювала близько 350 ескізів місяця. 12 травня 1706 року спостерігала та задокументувала кільцеподібне сонячне затемнення. Також Марія Клара Айммарт зображала планети, комети тощо. Її астрономічні ескізи зібрані в колекцію під назвою «Micrographia stellarum phases lunae ultra 300». Крім того, вона робила замальовки квітів, птахів і творів мистецтва, але більшість з цих картин були втрачені.

1705 року помер її батько. Обсерваторія перейшла у власність міста. Керівником обсерваторії став наречений Марії Йоганн Генріх Мюллер (1671—1731), який з 1687 року працював помічником її батька. У січні 1706 року вони побралися. 28 жовтня 1707 року Марія Клара Айммарт померла під час пологів у віці 31 року.

П'ять листів від Марії Клари Айммарт до швейцарського натураліста Йоганна Якоба Шойхцера (1672—1733) зберігаються в Центральній бібліотеці Цюриха. Більшість її ескізів Місяця разом з майном її батька знаходяться в Санкт-Петербурзі. Деякі з її картин збереглися в астрономічній обсерваторії в Болоньї.

Деякі дослідники стверджують, що монографія «Ichnographia nova contemplationum de sole», яка опублікована у 1701 році її батьком, насправді написана Марією Кларою. Однак немає жодних доказів, які б підтверджували, що це була її робота, а не її батька.

Вибранні гравюри Айммарт

• 
  Друга фаза Місяця
• 
  Повний Місяць
• 
  Фази Меркурія
• 
  Фази Венери
• 
  Аспект Марса
• 
  Аспект Юпітера
• 
  Аспект Сатурна
• 
  Комети
• 
  Параселена та паргеліон
• 
  Астрономічні ілюстрації

Література

• Hans Gaab: Zum 300. Todestag von Maria Clara Eimmart (1676–1707). In: Regiomontanusbote. 20, 4/2007, S. 7–19.
• Hans Gaab: Maria Clara Eimmart. Eine Nürnberger Astronomin. In: Nadja Bennewitz, Gaby Franger: Geschichte der Frauen in Mittelfranken. Alltag, Personen und Orte. Ars vivendi, Cadolzburg 2003, S. 145–152.
• Ronald Stoyan: Die Nürnberger Mondkarten. Teil 1: Die Mondkarte von Georg Christoph Eimmart (1638–1705) und Maria Clara Eimmart (1676–1707). In: Regiomontanusbote. 14, 1/2001, S. 29–39.
• Eimmart, Georg Christoph d. J. und Eimmart, Maria Clara in: Manfred H. Grieb: Nürnberger Künstlerlexikon – Bildende Künstler, Kunsthandwerker, Gelehrte, Sammler, Kulturschaffende und Mäzene vom 12. bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts München 2007, S. 327–330.
• Regina Umland: Maria Clara Eimmart (1676-1707). In: Gudrun Wolfschmidt (Hrsg.): Astronomie in Franken – Von den Anfängen bis zur modernen Astrophysik. Proceedings der Tagung des Arbeitskreises Astronomiegeschichte in der Astronomischen Gesellschaft 2014. Hamburg 2015, S. 208–221.

Посилання

• Nürnberger Astronomische Gesellschaft: Maria Clara Eimmart, die einzige Astronomin Nürnbergs von einiger Bedeutung [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.]