Перейти до вмісту

Марія Франческа Савойська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Франческа Савойська
італ. Maria Francesca di Savoia
Світлина Марії Франчески
Ім'я при народженніМарія Франческа Анна Романа
ПсевдоМарія Франческа Бурбон-Пармська
Народилася26 грудня 1914(1914-12-26)
Квіринальський палац, Рим, Королівство Італія
Померла7 грудня 2001(2001-12-07) (86 років)
Мандельє-ла-Напуль, Франція
Похованняцвинтар Мандельє-ла-Напуль
Країна Італія
 Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМандельє-ла-Напуль (після 1946)
Діяльністьаристократка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулпринцеса Парми, П'яченци та Ґвасталли
Конфесіякатолицтво
РідСавойський дім, Пармські Бурбони
БатькоВіктор Емануїл III
МатиЄлена Чорногорська
Брати, сестриІоланда Маргарита, Мафальда, Умберто II, Джованна
У шлюбі зЛуїджі Бурбон-Пармський
ДітиГвідо, Ремі, Шанталь, Жан
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Благородний орден Зоряного хреста
Благородний орден Зоряного хреста

Герб Савойського дому

Марія Франческа Анна Романа Савойська (італ. Maria Francesca Anna Romana di Savoia, 26 грудня 1914 — 7 грудня 2001) — італійська принцеса з Савойської династії, донька короля Італії Віктора Емануїла III та чорногорської принцеси Єлени Негош-Петрович, дружина принца Луїджі Бурбон-Пармського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 26 грудня 1914 року у Квіринальському палаці в Римі. Була п'ятою дитиною та четвертою донькою в родині короля Італії Віктора Емануїла III та його дружини Єлени Чорногорської. Мала старшого брата Умберто та сестер Іоланду Маргариту, Мафальду та Джованну.

Сімейною резиденцією була вілла Савойя в Римі.[1] Родина відвідувала курорти Сант-Анна-ді-Вальдьєрі, Ракконіджі, Сан-Россоре.

Незважаючи на різницю у віці, Марія Франческа була улюбленою сестрою брата. Мала милий, але досить бунтівний характер, можливо, більш розбещений, ніж у інших. Була дуже схожою на Умберто й Іоланду та мала надзвичайно чорні очі та волосся як у матері.[2] Відома вродою та сором'язливістю, стала однією з перших дівчат з аристократії, що почали носити коротке волосся, популяризувавши цей образ у 1920-х. У підлітковому віці цікавилась футболом, була навіть присутньою на кількох матчах. Полюбляла музику та мистецтво.[2] До шлюбу разом із батьками брала участь у різних офіційних заходах, в основному, пов'язаних з освітою дітей. Стала покровителькою кількох фондів та установ даної сфери.

Вінчання Марії Франчески та Луїджі

Дівчинкою закохалася в офіцера Квірінальської гвардії, чиє ім'я невідоме. Ймовірність стосунків була припинена її родиною, яка вже шукала ґрунт для династичного шлюбу. У 1930-х ходили чутки про потенційний союз Марії Франчески з Отто фон Габсбургом, титулярним імператором Австро-Угорщини.[3] Даного шлюбу дуже бажала його матір Зіта Бурбон-Пармська. Втім, Марія відмовилася, імовірно, через попереднє захоплення. Іншим кандидатом був Кирило Болгарський, менший брат її зятя Бориса III. Зрештою, 15 листопада 1938 року відбулися заручини принцеси з Луїджі Бурбон-Пармським, який доводився колишній імператриці Зіті молодшим братом.[2]

У віці 24 років взяла шлюб із 38-річним принцом Луїджі Бурбон-Пармським, сином останнього правлячого герцога Парми, П'яченци та Гвасталли Роберто I. Вінчання пройшло 23 січня 1939 у каплиці Святих Петра та Павла Квірінальського палацу у Римі. Шлюб символізував примирення між Савойським домом і Пармськими Бурбонами, після того, як Пармське герцогство було анексоване 1860 року савойцями. Оселилися молодята на Лазуровому березі Франції, у будинку, подарованому королем Віктора Емануїлом III.[2] Народила четверо дітей:

  • Гвідо (1940—1991) був одруженим з Бріжіт По-Дувайон, мав єдиного сина;
  • Ремі (нар. 1942) перебуває у другому шлюбі, має сина та доньку від першого;
  • Шанталь (нар. 1946) перебуває у другому шлюбі, має сина та доньку від першого;
  • Жан (нар. 1961) одружений з Вірджинією Роатта, має двох синів.
Гарліцька садиба

Після капітуляції Італії подружжя з синами Гвідо та Ремі 13 вересня 1943 року були заарештовані гестапо в їхньому будинку поблизу Канн і відправлені на віллу в Мекленбурзі на півночі Німеччини. Їм дозволялося мати слуг; вони втратили лише «свободу пересування».[4] До садиби Гарліцу[5] (нім. Gutshaus Garlitz), яка використовувалась, як допоміжний табір концтабору Ноєнгамме для ув'язнення «почесних чи особливих арештантів», сімейство прибуло 4 грудня 1943 і залишалось до 2 травня 1945 року.[6] Утримувалися під вигаданим прізвищем Біберпельз (нім. Biberpelz). Повідомляється, що гауптштурмфюрер Йозеф Севера добре поводився з в’язнями та надавав їм певні привілеї.[7] Вілла належала родині фон Лаффертів, господарка Гертруда фон Лафферт проживала у тому ж будинку. Цікавим є факт, що Луїджі на святкування Різдва вирізав вертеп із 10 частин із деревини, знайденої в саду, і презентував його хазяйці.[2]

Після звільнення сімейство повернулося до Італії, а з встановленням там республіки у 1946 році — переїхали до містечка Мандельє-ла-Напуль на Французькій Рив'єрі. Чоловік Марії Франчески пішов з життя у грудні 1967. Надалі принцеса майже не з'являлася широкій громадськості, за виключенням похорону брата Умберто у 1983 році. Відкидала будь-які пропозиції онуків щодо написання мемуарів.

Померла 7 грудня 2001 року в Мандельє-ла-Напуль. Була похована на місцевому цвинтарі, як і її чоловік.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Віктор Емануїл II
 
Адельгейда Австрійська
 
Фердинанд Савойський
 
Єлизавета Саксонська
 
Мірко Петрович-Негош
 
Стана Мартинович
 
Петро Вукотіч
 
Єлена Войводич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Умберто I
 
 
 
 
 
Маргарита Савойська
 
 
 
 
 
Нікола I Петрович
 
 
 
 
 
Мілена Вукотіч
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Емануїл III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлена Чорногорська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Франческа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вілла Ада-Савойя. [1] (італ.)
  2. ↑ а б в г д Giovanna Francesconi. Maria Francesca: la Principessa Savoia Sconosciuta. [2] (італ.)
  3. ↑ C. Vovk, Justin. Imperial Requiem: Four Royal Women and the Fall of the Age of Empires. EUA: iUniverse. 2002. стор. 495
  4. ↑ Petropoulos, Jonathan, Royals and the Reich, Oxford University Press, New York, 2006, ISBN 0-19-516133-5. [3] (англ.)
  5. ↑ Наразі є районом міста Любтен.
  6. ↑ Гарліцька садиба. [4] (нім.)
  7. ↑ Ноєнгамме. Гарліц. [5] (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Франческа_Савойська&oldid=42141111