Перейти до вмісту

Марія Шелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Шелл
нім. Maria Schell
Ім'я при народженніMaria Margarete Anna Schell
Дата народження15 січня 1926(1926-01-15)[1][2][…]
Місце народженняВідень, Перша австрійська республіка[4][5]
Дата смерті26 квітня 2005(2005-04-26)[1][2][…] (79 років)
Місце смертіPreiteneggd, Вольфсберг, Каринтія, Австрія[5]
ПохованняКаринтія
ГромадянствоШвейцарія ШвейцаріяАвстрія Австрія
Професіяакторка, письменниця, біограф, кіноакторка, акторка театру
Кар'єра1942 — 1995
Нагороди
IMDbID 0770730
CMNS: Марія Шелл у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шелл.

Марія Маргарете Анна Шелл (нім. Maria Margarete Anna Schell; 15 січня 1926, Відень — 26 квітня 2005, Прайтенег, Каринтія) — швейцарська акторка та письменниця австрійського походження, суперзірка німецькомовного кінематографу 1950-1960-х рр. Автобіографка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія Шелл — донька швейцарського письменника Германа Фердінанда Шелла[de] (1900–1972) і віденської акторки Маргарете Ное фон Нордберг (1905–1995). Разом зі своїми братами Максиміліаном і Карлом[de] та сестрою Іммі[ru] Марія виховувалася в Австрії, а після аншлюсу сім'я Шеллів у 1938 році залишила країну, переселившись до Цюриху.

У 1942 році Марія покинула своє навчання комерційній справі, коли її акторський талант помітив режисер Зігфріт Штайнер[de] і вона отримала роль у фільмі «Каменоломня» (нім. Steibruch) за участю Генріха Гретлера[de]. Шелл, яка тоді ще носила ім'я Грітлі та не мала професійної освіти, стала вивчати акторську майстерність і отримала від низки театрів пропозиції роботи. У 1948 році акторка знову звернула увагу на кінематограф.

Першу головну роль Марія Шелл виконала у стрічці «Ангел з сурмою» (1949).

Фільм Гельмута Койтнера «Останній міст» приніс Марії Шелл у 1954 році гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Каннах за найкращу жіночу роль. У тому ж році акторка була нагороджена кубком Вольпі на Венеційському кінофестивалі за головну роль пралі у стрічці «Жервеза», що номінувалася також на премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою. У холі готелю в Голлівуді, де Марія Шелл знаходилася з нагоди нагородження, вона познайомилася з Юлом Бріннером, який запропонував їй роль Грушеньки в екранізації «Братів Карамазових».

Марія Шелл також знімалася з Гері Купером і Гленном Фордом. У 1960-х роках Шелл повернулася на театральну сцену, а також працювала на телебаченні.

У 1991 році спроба суїциду Марії Шелл опинилася в центрі уваги багатьох друкованих видань. У 1994–1995 році Шелл грала в телевізійній сазі «Клан Анни Фосс», який став однією з її останніх телевізійних робіт. Останні роки Марія Шелл провела на самоті у рідній домівці в Каринтії. Востаннє Шелл з'явилася на екранах у 1996 році в телевізійному кримінальному серіалі «Місце злочину» (нім. Tatort). У 2002 році брат Марії Максиміліан Шелл зняв про неї документальний фільм «Моя сестра Марія».

З 1957 по 1965 рр. Марія Шелл була одружена з режисером Хорстом Хехлером, а з 1966 по 1986 р. — з режисером Файтом Реліном. У першому шлюбі Марія Шелл народила сина Олівера, а в другому — доньку Марі-Терез (Марі-Терез Релін), яка також стала акторкою.

Обрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1951 ф Доктор Голл Dr. Holl
1952 ф Той, що залишився у тіні Magic Box, The Гелена Фрізе-Ґрін
1952 ф Так мало часу So Little Time
1953 ф Щоденник коханця Tagebuch einer Verliebten
1953 ф Доти ти зі мною Solange Du da bist Ева Бергер
1953 ф Останній міст Die letzte Brücke Хельга Райнбек (головна роль)
1955 ф Пацюки Die Ratten Пауліна Карка
1955 ф Наполеон Napoléon Марія-Луїза Австрійська
1956 ф Жервеза Gervaise Жервеза (головна роль)
1957 ф Білі ночі Le Notti bianche Наталія
1958 ф Брати Карамазови The Brothers Karamazov Грушенька
1958 ф Життя Une vie Жанна Ле Пертюї де Во
1959 ф Дерево для повішених The Hanging Tree Елізабет Малер
1960 ф Ніночка Ninotchka Ніночка (головна роль)
1960 ф Сімаррон Cimarron Сабра
1963 ф Вбивця знає ноти L'assassin connaît la musique... головна роль
1969 ф 99 жінок Der Heiße Tod
1969 ф Диявола за хвіст Le Diable par la queue Жанна (головна роль)
1969 ф Провокація La Provocation
1969 ф Ніч кривавого монстра El proceso de las brujas
1970 ф Кривавий суддя Il trono di fuoco Мати Роза
1974 ф Досьє ОДЕССА The Odessa File фрау Міллер
1976 ф Подорож проклятих Voyage of the Damned Місіс Гаузер
1976 ф Деррік Derrick — Yellow He
1978 ф Супермен Superman Вонд-Ах
1979 ф Перша полька Die Erste Polka
1982 тф Усередині Третього Рейху Inside the Third Reich
1982 ф Перехожа із Сан-Сусі La Passante du Sans-Souci Анна Гельвіґ
1984 ф Король Дроздовик King Thrushbeard Королева
1984 тф Самсон і Даліла Samson and Delilah дебора
1985 ф 1919 Nineteen Nineteen Софі Рубін (головна роль)

Література

[ред. | ред. код]
  • Maximilian Schell, Thomas Montasser: Meine Schwester Maria. Europa-Verlag, Hamburg 2004, ISBN 3-203-82037-4
  • Herbert Spaich: Maria Schell: ihre Filme, ihr Leben. Heyne-Filmbibliothek 32/99, München 1986, ISBN 3-453-86101-9
  • Deutsches Filminstitut/Deutsches Filmmuseum (Hrsg.): Maria Schell. Henschel Verlag, Leipzig 2006. ISBN 3-89487-551-8
  • Manfred Zlotorzenski: Das Bambi und Maria Schell, in: Menschen und Medien — Zeitschrift für Kultur- und Kommunikatonspsychologie, Berlin; www.menschenundmedien.net

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Шелл
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118754483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 107–108. — ISBN 978-3-9503655-5-9
  6. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Шелл&oldid=43515282