Жульєт Бінош

Жульє́т Біно́ш
фр. Juliette Binoche
Ім'я при народженні	фр. Juliette Binoche
Народилася	9 березня 1964(1964-03-09)[…] (60 років) XII округ Парижа, Париж
Громадянство	Франція
Діяльність	кіноакторка, акторка озвучення, авторка, поетеса, танцюристка
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Роки діяльності	з 1983
У шлюбі з	Сантьяго Аміґоренаd
Діти	Гана Мажимелd
Батьки	Жан-Марі Біношd Монік Сталенсd
Брати / сестри	Marion Stalensd
IMDb	nm0000300
Автограф
Нагороди та премії
«Каннський кінофестиваль» (2010) «Оскар» (1997) BAFTA (1997) «Срібний ведмідь» (1997) «Сезар» (1994) «Кубок Вольпі» (Венеційський МКФ) (1993)
juliettebinoche.net
Жульє́т Біно́ш у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Жульє́т Біно́ш (фр. Juliette Binoche; 9 березня 1964, Париж) — французька акторка, художниця, танцюристка. Володарка 15 премій у кінематографі, лауреатка «Оскара» (1997) за фільм «Англійський пацієнт». Зіграла в понад 60 кінострічках. Відома за ролями у фільмах «Нестерпна легкість буття», «Три кольори: Синій», «Англійський пацієнт», «Гусар на даху», «Шоколад». Одна з найвисокооплачуваніших акторок Франції^{[джерело?]}.

Біографія

Народилася в Парижі в родині скульптора Жана-Марі Бінош та театральної акторки Монік Стеленс. Батьки розлучилися, коли Жюльєт було чотири, і мати відправила їх із сестрою Маріон до інтернату. У школі Жульєт вчилася не дуже добре, та все змінилося, коли мати змогла подарувати їй альбоми з шедеврами видатних художників: їй подобалося робити копії з репродукцій. В юності доводилось підробляти касиркою. З 15 років займалася в національній школі мистецтв у Парижі.

Кар'єра

На професійній сцені Бінош з 1980 року, дебютувала в кіно у фільмі «Прекрасна свобода» (1983). У 23 роки привернула увагу міжнародної кінокритики роботою в фільмі Філіпа Кауфмана «Нестерпна легкість буття».

Жульєт Бінош захоплювалася щоденниками Марії Башкирцевої, і на початку акторської кар'єри зіграти Башкирцеву було найбільшою мрією. Бінош захоплена стрічками Андрія Тарковського.

Працювала з режисерами Жаном-Люком Годаром, Луї Малем, Сафі Неббу, Криштофом Кесльовським, Жаном-Полем Раппно, Леосом Караксом.

Для Бінош багато важать етична й політична складові кіно, вона більше прагне зніматися в стрічках із чітким громадянським меседжем, де насмілюються задавати незручні, а то й заборонені питання.

Україна стала першою країною Східної Європи, куди Бінош привезла свій проєкт Jubilations («Радіння») — п'ять стрічок, які акторка вважає для себе доленосними: «Побачення», «Коханці з Нового мосту», «Три кольори: Синій», «Історія кохання» та «Літній час». Окрім фільмів, до проєкту входить виставка «Портрети. В-Очах» (Portraits. In-Eyes) та її вірші, що супроводжують живопис.

Особисте життя

Народила двох дітей: Рафаеля (2 вересня 1993) від Андре Алле та Ганну (16 грудня 1999) від Бенуа Мажимеля. Стала хрещеною матір'ю п'яти камбоджійських дітей.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Мовою оригіналу	Роль
1983	ф	Прекрасна свобода	Liberty belle	донька гонщика
1983	тф		Dorothée, danseuse de corde
1985	тф		Fort bloqué	Ніколь
1985	ф	Вітаю тебе, Марі	Je vous salue, Marie	Жульєт
1985	ф	Дітки	Les nanas	Антуанета
1985	ф	Сімейне життя	La vie de famille	Наташа
1985	ф	Прощавай, борсуче	Adieu blaireau	Бріджитт
1985	ф	Побачення	Rendez-vous	Ніна/Анна Лар'є
1985	ф	Краще в житті	Le meilleur de la vie	подруга Вероніки
1986	ф	Мій зять, вбив мою сестру	Mon beau-frère a tué ma soeur	Естер
1986	ф	Дурна кров	Mauvais sang	Анна
1988	ф	Нестерпна легкість буття	The Unbearable Lightness of Being	Тереза
1989	ф	Коло на манежі	Un tour de manège	Ельза
1991	тф	Жінки та чоловіки 2: В коханні немає правил	Women & Men 2: In Love There Are No Rules	Мара
1991	ф	Коханці з Пон-Неф	Les amants du Pont-Neuf	Мішель
1991	ф	Буремний перевал	Wuthering Heights	Кетрін Ерншо; Кетрін Лінтон
1992	ф	Пошкодження	Damage	Ен Бартон
1993	ф	Три кольори: Синій	Trois Couleurs: Bleu	Жулі Віньон (де Курсі)
1994	ф	Три кольори: Білий	Trzy kolory: Bialy	Жулі Віньон (де Курсі)
1994	ф	Три кольори: Червоний	Trzy kolory: Czerwony	Жулі Віньон (де Курсі)
1995	ф	Гусар на даху	Le hussard sur le toit	Поліна де Теус
1996	ф	Постіль в Нью-Йорку	Un divan à New York	Беатріс
1996	ф	Англійський пацієнт	The English Patient	Ханна
1998	ф	Еліс та Мартін	Alice et Martin	Еліс
1999	ф	Діти століття	Les enfants du siècle	Жорж Санд
2000	ф	Вдова з острову Сен-Пєр	La veuve de Saint-Pierre	Паулін
2000	ф	Код невідомий	Code inconnu: Récit incomplet de divers voyages	Анна Лорен
2000	ф	Шоколад	Chocolat	Віан Роше
2002	ф	Історія кохання	Décalage horaire	Роза
2004	ф	В моїй країні	Country of My Skull	Анна Малан
2005	ф	Приховане	Caché	Анн Лоран
2005	ф	Сезон бджіл	Bee Season	Мірієм
2005	ф	Марія	Mary	Марія Палесі/Марія Магдалина
2006	ф	Париже, я люблю тебе	Paris, je t'aime	Сюзанна
2006	ф	Декілька днів у вересні	Quelques jours en septembre	Ірен Монтано
2006	ф	Вторгнення	Breaking and Entering	Аміра Сіміч
2007	ф	Політ червоної кульки	Le voyage du ballon rouge	Сюзан
2007	ф	Розставання	Disengagement	Анна
2007	ф	Закохатись в наречену брата	Dan in Real Life	Марі
2008	ф	Париж	Paris	Еліза
2008	ф	Літній час	L'heure d'été	Едріен
2008	ф	Шірін	Shirin	Телеглядачка
2010	ф	Завірена копія	Copie conforme	«Вона»
2011	ф	Небезпечний квартал	The Son of No One	Лорен Бріджес
2011	ф	Відвертості	Elles	Ен
2012	ф	Космополіс	Cosmopolis	Діді Фенчер
2012	ф	Життя іншої	La vie d'une autre	Мері
2012	ф	Мавпа на плечах	À coeur ouvert	Міла
2013	ф	Каміла Клодель, 1915	Camille Claudel 1915	Каміла Клодель
2013	ф	Тисячу разів на добраніч	A Thousand Times Good Night	Ребека
2014	ф	Зільс-Марія	Sils Maria	Марія Ендерс
2014	ф	Слова і Картини	Words and Pictures	Діна Дельсанто
2014	ф	Ніхто не хоче цієї ночі	Nadie quiere la noche	Джозефіна Пірі
2014	ф	Ґодзілла	Godzilla	Сандра Броді
2015	ф	33	The 33	Марія Сеговія
2015	ф	7 листів	7 Letters	Ел
2015	ф		Endless Night	Жозефін Пірі
2015	ф		The Wait	Анна
2016	ф	Моя краля	Ma loute	Од ван Петегем
2016	ф		Polina, danser sa vie	Лірія
2017	ф	Привид у броні	Ghost in the Shell	докторка Велет
2017	ф		Telle mère, telle fille	Мадо
2017	ф	Нехай світить сонце	Un beau soleil intérieur	Ізабель
2018	ф		Voyage à Yoshino	Жанна
2018	ф	На висоті	High Life	Дібс
2018	ф		Doubles vies	Селена
2019	ф	Та, якій ви вірите	Celle que vous croyez	Клер Мійо
2019	ф	Правда	La Vérité	Люмір
2020	ф	Школа хороших дружин	La bonne épouse	Полетт Ван дер Бек
TBA	ф		Avec amour et acharnement
2022	ф	Райське шосе	Paradise Highway	Саллі
2022	ф	Сходи	The Staircase	Софі Брюне

Нагороди та номінації

Жульєт Бінош на Каннському кінофестивалі, 2012 рік

Жульєт Бінош у Каннах, 2002 рік.

• 1986 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Побачення, 1985)
• 1986 — Prix Romy Schneider — премія Ромі Шнайдер
• 1986 — SACD Awards — премія Сюзани Бянкеті
• 1987 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Дурна кров, 1986)
• 1992 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: найкраща акторка (Коханці з нового мосту, 1991)
• 1992 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Коханці з нового мосту, 1991)
• 1993 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Пошкодження, 1992)
• 1993 — Берлінський кінофестиваль — Камера Берлінале
• 1993 — Венеційський кінофестиваль — перемога в номінації: Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Три кольори: Синій, 1993)
• 1994 — Сезар — перемога в номінації: найкраща акторка (Три кольори: Синій, 1993)
• 1994 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль (драма) (Три кольори: Синій, 1993)
• 1994 — Sant Jordi Awards — перемога в номінації: найкраща іноземна акторка (Три кольори: Синій, 1993), (Пошкодження, 1992), (Коханці з нового мосту, 1991)
• 1996 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Гусар на даху, 1995)
• 1996 — Премія Національної ради кінокритиків США — перемога в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: найкраща акторка (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Chlotrudis Society for Independent Film — перемога в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Асоціація кінокритиків Чикаго — номінація: найкраща жіноча роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Кінофестиваль у Кабурі — перемога в номінації: найкраща акторка (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Берлінський кінофестиваль — перемога в номінації: найкраща жіноча роль (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Британська академія телебачення та кіномистецтва — перемога в номінації: Премія за найкращу жіночу другорядну роль (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Southeastern Film Critics Association Awards — третє місце в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращий акторський склад в ігровому кіно (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращу жіночу роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 1997 — Оскар — перемога в номінації: за найкращу жіночу роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
• 2001 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: приз глядацьких симпатій за найкращу акторку (Шоколад, 2000)
• 2001 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Вдова з острову Сен-Пєр, 2000)
• 2001 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращий акторський склад в ігровому кіно (Шоколад, 2000)
• 2001 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращу жіночу роль (Шоколад, 2000)
• 2001 — Оскар — номінація: за найкращу жіночу роль (Шоколад, 2000)
• 2001 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль (комедія або мюзикл) (Шоколад, 2000)
• 2001 — Британська академія телебачення та кіномистецтва — номінація: премія за найкращу жіночу головну роль (Шоколад, 2000)
• 2003 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Історія кохання, 2002)
• 2005 — Європейський кіноприз — номінація: найкраща акторка (Приховане, 2005)
• 2006 — Премія Лондонського кола кінокритиків — номінація: найкраща жіноча роль за рік (Приховане, 2005)
• 2006 — Премія британського незалежного кіно — номінація: Найкраща акторка британського незалежного фільму (Вторгнення, 2006)
• 2010 — Каїрський міжнародний кінофестиваль — нагорода за життєві досягнення
• 2010 — Каннський кінофестиваль — перемога в номінації: найкраща жіноча роль (Завірена копія, 2010)
• 2018 — Премія «Кришталевий глобус» — перемога в номінації: найкраща акторка (Нехай світить сонце, 2017)

Посилання

• Жульєт Бінош [Архівовано 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті Kino-teatr.ua
• Панна Антигламур // Український тиждень, № 16 (129), 23.04.2010 [Архівовано 15 грудня 2011 у Wayback Machine.]