Матей Бор

Матей Бор
словен. Matej Bor
Матей Бор у 1930 р.
Народився	14 квітня 1913(1913-04-14) Гргар
Помер	29 вересня 1993(1993-09-29) (80 років) Любляна
Поховання	Любляна
Громадянство	Австро-Угорщина  Королівство Югославія СФРЮ  Словенія
Національність	словенець
Діяльність	лінгвіст
Відомий завдяки	венетолог
Alma mater	Люблянський університет і First Grammar School, Celjed
Знання мов	словенська
Учасник	Друга світова війна
Членство	Словенська академія наук та мистецтв
Титул	академік
Конфесія	римо-католицтво
Нагороди	орден «За хоробрість», югославський орден «За заслуги перед народом», югославський орден «Братства та єдності», Партизанська пам'ять, Прешернова премія, Совретова премія, Жупанчичева премія
Медіафайли у Вікісховищі

Матей Бор, псевдонім Владімір Павшіч (словен. Matej Bor псевдонім словен. Vladimir Pavšič, 14 квітня 1913 р., Гргар — 29 вересня 1993 р., Любляна) — словенський поет, перекладач, драматург, журналіст, член Словенської академії наук і мистецтв, президент Асоціації словенських письменників і свого часу югославський партизан.

Життєпис

• Навчався у середній школі та гімназії в Цельє.
• До 1937 р. студіював словенську та слов'янську філологію в університеті Любляни, слов'янознавство філософського факультету.
• Він почав діяльність літературного критики, писав театральні рецензії, нариси і публікував їх у Люблянському звоні.
• Працював у Мариборі як журналіст, а потім рік — професором у Кочеварові.
• З 1941 р. під час Другої світової війни працював у царині культури та пропаганди на Югославському фронті.
• У 1942 р. вийшов друк його першої поетичної збірки.
• З 1965 р. він був постійним членом Словенської академія наук і мистецтв.
• Він був членом Словенського національного комітету звільнення, керував словенськими трансляціями на радіо Белграда та був таємним дописувачем-кореспондентом газети в Римі.
• У 1946—1948 рр. керував Люблянським національним драмтеатром.
• У 1954 р. написав сценарій до фільму «Весна» та ін.. Написав 12 п'єс і кілька творів для молоді.
• У 1959—1961 рр. він був президентом Асоціації словенських письменників.
• З 1965 р. до 1966 р. був президентом Спілки письменників Югославії.
• Від 1962 до 1966 р. був президентом Словенського ПЕН-клубу.
• Захистив наукову дисертацію про походження венеційських словенців й їх діалекту (див. «Венетська мова», «Венеційська мова»). Зробив переклади творів Вільяма Шекспіра та інших.

Праці

• Jožko Šavli, Veneti: naši davni predniki («Венети: Наші стародавні предки», 1985 р., разом з Matej Bor, Ivan Tomažič), «Glas Korotana», 1985, 10, 5-50. (словен.)
• Jožko Šavli, Matej Bor, Unsere Vorfahren — die Veneter. Hrsg. von Ivan Tomažič. Wien, 1988 , ISBN 3-85013-110-6 (нім.)
• Матей Бор, Томажич И. П., «Венеты и этруски. У истоков европейской цивилизации». Избранные труды, г. СПб.: изд. «Алетейя», 2008 г., — 688 с. ISBN 978-5-91419-088-7 (рос.)

поезія

• Previharimo viharje, 1942. (словен.)
• Pesmi, 1944. (словен.)
• Pesmi, 1946. (словен.)
• Bršljan nad jezom, 1951. (словен.)
• Sled naših senc, 1958. (словен.)
• Podoknice tišini, 1983. (словен.)
• Sto manj en epigram, 1985. (словен.)

проза

• Uganke, 1951.
• Slike in pesmi o živalih, 1956.
• Sračje sodišče ali je, kar je, 1961.
• Pesmi za Manjo, 1985.
• Ropotalo in ptice, 1985.
• Palčki — pihalčki, 1991.

дискографія

• Zajček, 1968.
• Partizan, 1980.
• Jutri Gremo V Napad, 1988.
• Hej Brigade, 2006.

переклади

• A Wanderer Went Through the Atom Age, London: Adam Books, 1959. (англ.)
• A Wanderer in the Atom Age, Ljubljana: Državna založba Slovenije, 1970. (англ.)
• An Anthology of Modern Yugoslav Poetry, edited by Janko Lavrin, London: J. Calder, 1962. (англ.)

Див. також

• Словенська література
• Венетська теорія

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матей Бор
• Matej Bor (Opis) (словен.)
• Aleš Gruden, Zivljenjepis (Біографія Іґо Груденя з посиланням на Матея Бора) (словен.)
• «Бор Матей [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.]» // Энциклопедический словарь псевдонимов, сайт «Академик» (рос.)
• Чудинов В. А., Этрусские дешифровки Матея Бора. Расшифровка славянского слогового и буквенного письма [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)