Матія Мразович
| Матія Мразович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 лютого 1824 або 1824[1] Кальник (Хорватія), Копривницько-Крижевецька жупанія, Хорватія |
| Помер | 13 червня 1896 Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Загребський університет |
| Партія | Народна партія[d] |
Матія Мразович (хорв. Matija Mrazović; нар. 24 лютого 1824, Високо — пом. 13 червня 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, правник. Мер Загреба у 1879—1881 роках.
Народився в сім'ї Ладислава і Гелени Мразович у селі Високо поблизу Крижевців. Походив із південнослов'янської шляхетської родини, якій надав шляхетство Франц II у 1794 році. Навчався в Загребській класичній гімназії, яку закінчив 1842 року.[2] Вищу освіту здобув на правничому факультеті Загребського університету.
З початком революції 1848—1849 років, коли хорватська армія перетнула Драву, Мразович був відряджений до складу воєнної комісії у Вараждин, де пробув до лютого 1849 р., склавши іспит на право займатися адвокатською діяльністю.
1852 року започаткував професійний часопис «Правник», у якому картав неоабсолютистський режим Баха. Був одним із засновників щоденної газети «Позор» 1860 року. Був прибічником ілліризму та одним із засновників і провідників Народної партії.
Виступав за врегулювання відносин між Хорватією та Австрією незалежно від відносин між Хорватією та Угорщиною. Вплинув на відставку бана Левіна Рауха (1871), а також на схвалення перегляду хорватсько-угорської угоди (1872).
1880 року із 16 депутатами Сабору заснував Незалежну народну партію. З 1879 по 1891 рік був міським головою Загреба, відзначившись розширеною комунальною програмою.
1881 року, у 57-річному віці, Мразович відійшов від політичного життя через клопоти зі здоров'ям. Того самого року у 32-річному віці помер його син, який уже роками хворів на туберкульоз. Навіть після закінчення своєї політичної кар'єри Мразович не полишив своєї діяльності у газеті «Обзор».
13 червня 1896 він помер у віці 72 років у Загребі і був похований у могилі біля свого сина на кладовищі Мирогой.[3] Пізніше в цій самій могилі було поховано і його дружину, і дочку з її сім'єю.[3]
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Mrazović, M. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 19. — S. 301.
- ↑ Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., str. 912., ISBN 978-953-95772-0-7
- ↑ а б Могила Ладислава Мразовича на кладовищі Мирогой, процитовано 28 травня 2020
- Mrazović, Matija. Hrvatska enciklopedija (хорватською) . Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2015.
- Mrazović, Matija — Opća i nacionalna enciklopedija [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |