Махмуд Фавзі
| Махмуд Фавзі араб. محمود فوزى | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 жовтня 1970 — 17 січня 1972 року | |||
| Президент: | Анвар Садат | ||
| Попередник: | Ґамаль Абдель Насер | ||
| Наступник: | Азіз Сідкі | ||
| Народження: |
19 вересня 1900 Мінуфія, Єгипет | ||
| Смерть: |
12 червня 1981 (80 років) Каїр, Єгипет | ||
| Причина смерті: | геморагічний інсульт | ||
| Національність: | Араб | ||
| Країна: | Єгипет | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Освіта: | Каїрський університет і Римський університет ла Сапієнца | ||
| Партія: | Арабський соціалістичний союз | ||
.svg)
Махмуд Фавзі (араб. محمود فوزى; 19 вересня 1900 — 12 червня 1981) — єгипетський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Єгипту у 1970—1972 роках, міністр закордонних справ Єгипту у 1952—1964 роках.
Народився 19 вересня 1900 року у провінції Мінуфія на півдні дельти Нілу в багатій родині поміщика черкеського походження[1]. Здобував освіту у Каїрському, Ліверпульському, Римському та Колумбійському університетах, доктор міжнародного права. З 1922 року перебував на дипломатичній роботі[2], працював у посольствах і консульствах Єгипту в Італії, США, Японії (де з 1926 року служив генеральним консулом у Кобе[3]) та Німеччині. З 1940 був директором одного з департаментів міністерства закордонних справ Єгипту[4], у 1941—1944 роках — генеральний консул в Єрусалимі (Британська підмандатна територія Палестина)[5]. Потім був переведений на дипломатичну роботу до Вашингтона[4]. З 1946 до 1952 року був представником Єгипту у Раді Безпеки ООН, потім – постійним представником в ООН. У липні 1952 року Фавзі став послом у Лондоні.
У жовтні 1952 Махмуд Фавзі був відкликаний до Каїра, а у грудні отримав пост міністра закордонних справ в уряді генерала Мухаммеда Наґіба[2] . Він зберіг свій пост у всіх наступних урядах, які очолював лідер Липневої революції Ґамаль Абдель Насер, 1958 року став міністром закордонних справ Об'єднаної Арабської Республіки й супроводжував Насера у його першій поїздці до СРСР[4].
З жовтня 1962 року Махмуд Фавзі був членом Вищого виконавчого комітету урядового Арабського соціалістичного союзу[2].
26 березня 1964 року під час формування нового уряду Фавзі залишив посаду міністра закордонних справ та був призначений одним з 11 заступників прем'єр-міністра Алі Сабрі. У його підпорядкуванні відтоді перебували новий міністр закордонних справ Махмуд Ріад і міністр у справах культурних відносин з зарубіжними країнами Хусейн Халлаф. 1965 року він знову відвідав СРСР у складі делегації ОАР[4]
19 червня 1967 року Махмуд Фавзі був призначений на посаду спеціального помічника президента Насера з іноземних справ у ранзі міністра[6].
У жовтні 1970 року, після смерті президента Насера, який також був і главою уряду, новий президент Єгипту Анвар Садат призначив Махмуда Фавзі новим прем'єр-міністром. 21 жовтня 1970 року він склав присягу разом з членами кабінету[4]. Однак уже 16 листопада відбулась відставка уряду у зв'язку з завершенням 40-денної жалоби за Насером, і Фавзі сформував новий кабінет.
Професійний дипломат, Махмуд Фавзі виявився одним з небагатьох вищих керівників партії й держави, хто залишився лояльним до Садата під час його конфлікту з Алі Сабрі. Після того як група Сабрі була усунута від влади, Фавзі 14 травня 1971 року сформував свій третій кабінет і невдовзі залишив пост члена Вищого виконавчого комітету АСС[2]. Наступного разу реорганізація уряду була проведена 10 вересня 1971 року[7] [8]
16 січня 1972 року президент Анвар Садат звільнив Махмуда Фавзі від посади прем'єр-міністра [8] та призначив його одним з віцепрезидентів країни[2].
1974 року пішов у відставку з посту віцепрезидента[5] та жив приватним життям. Помер 12 червня 1981 року в Каїрі у відділенні інтенсивної терапії лікарні Демердаш, куди був доставлений з тромбом судин головного мозку. Наступного дня за вказівкою Анвара Садата про смерть Фавзі повідомили провідні єгипетські видання[9].
- ↑ Mahmoud Fawzi., 2011.
- ↑ а б в г д Фавзі, Махмуд. РІЕ, 1973, с. 944.
- ↑ Mahmoud Fawzi, 2011.
- ↑ а б в г д Новое время., 1970.
- ↑ а б B. Schemmel. Index Fa-Fl. Fawzi, Mahmoud (англ.). Rulers.org. Архів Mahmoud оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ Об'єднана Арабська Республіка/ М. 1968 — стор. 260
- ↑ Щорічник ВРЕ, 1972, с. 256.
- ↑ а б Щорічник ВРЕ, 1972, с. 255.
- ↑ MAHMOUD FAWZI, 81; AN EGYPTIAN PREMIER AND CAREER DIPLOMAT (англ.). AP (The New York Times). 13 червня 1981, субота. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 8 січня 2016.
- В. І. Голоеченко. Фавзі Махмуд // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Фавзі, Махмуд // Радянська історична енциклопедія. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 14. — С. 906.
- Фавзі, Махмуд (Біографічна довідка) // Щорічник ВРЕ. — М., 1971.
- Фавзі, Махмуд (Люди та події) // The New Times. — М., 1970.
- Щорічник ВРЕ. — М. : Советская энциклопедия, 1971.
- Щорічник ВРЕ. — М. : Советская энциклопедия, 1972.
- محمود فوزي (араб.). Memory of Modern Egypt Digital Archive. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 8 січня 2016.
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 14049731x · CiNii: DA14550677 · FAST: 1490745 · Freebase: /m/0563wd · GND: 1185953760 · GTAA: 98406 · ISNI: 0000000118725198 · J9U: 987012160771305171 · LCCN: nr89005590 · SUDOC: 089024982 · VIAF: 5134301 |
