Маґура (печера, Болгарія)
Маґура | |
---|---|
болг. Магура | |
Характеристики | |
Тип | карстова |
Гірські породи | вапняк |
Довжина | 2500 м |
Глибина | 56 м |
Висота н. р. м. | 371 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1960 |
Розташування | |
Країна | Болгарія |
Регіон | Рабиша |
Карти розташування | |
Маґура у Вікісховищі |
Магура — печера у Видинській області Болгарії, розташована недалеко від села Рабиша, поблизу Видина. Входить до Переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії під № 14.
Печера була відома і досліджена ще за часів Римської імперії і середньовіччя.
Загальна довжина 3 км. Печера складається з довгих і глибоких коридорів, щоб їх повністю пройти в середньому потрібно 5 годин. Магура відома своїми сталактитами, сталагмітами і сталактонами. Найбільший сталактон має висоту 20 м і діаметр основи 4 м. Найбільший сталагміт, знайдений при дослідженні болгарських печер, з довжиною 11 м і в основі діаметром 6 м.
Протягом року в печері зберігається температура 12 °C.
Печера також відома 700 зразками наскельного живопису, які є одним з прадавніх зразків первісного мистецтва в Європі, унікальним на Балканах. На них зображено жіночі і чоловічі фігури, мисливці, тварини, рослини, сонце і зірки. Болгарські дослідники вважають, що тут зображений найдавніший в Європі неолітичний сонячний календар, що складається з 366 днів[1]. Датування малюнків в печері відноситься до Бронзового століття 3100-900 років до н. е., що робить цей календар прадавнішим в Європі[2]
У печері також зберігаються вина. У найбільшому Тріумфальному залі (висота 30 м, ширина — 58, довжина — 130 м) проводяться концерти класичної музики. Для туристів створено доріжки з бильцями і освітленням.
- ↑ Магура зберегла найдавніший сонячний календар в Європі[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ UNESCO World Heritage Centre. The Magoura cave with drawings from the bronze age - UNESCO World Heritage Centre (англ.). whc.unesco.org. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- Магура — пещерите в България
- Магура — профил в Изпълнителна агенция по околна среда. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 28 липня 2014.