Медаль «За боротьбу в особливо важких умовах»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медаль «За боротьбу в особливо важких умовах»
Країна  Українська держава (1941)
Тип медаль
Вручається: Воякам УПА та цивільним особам, що положили особливі заслуги для розбудови Українських Збройних Сил.
Підстава За особливу працю для Українських Збройних Сил, у найбільш важкий для підпільників період.
Нагородження
Засновано: 6 червня 1948
Нагороджені:
Черговість

Медаль «За боротьбу в особливо важких умовах» — нагорода Української повстанської армії цивільним та військовим Краю за особливу працю для Українських Збройних Сил, у найважчий для підпільників період.

Історія

[ред. | ред. код]

Медаль була запроваджена постановою Української Головної Визвольної Ради від 6 червня 1948 року, в найважчий для підпільників період. Медаль була запроваджена для підтримання духу вояків УПА[1].

З уваги на те, що в різних районах України багато учасників українського визвольно-революційного руху веде боротьбу проти московсько-більшовицьких окупантів в незвичайно важких умовах, — в умовах, що вимагають від революціонерів і повстанців просто надлюдських фізичних і моральних зусиль, — для відзначення особливої мужности таких революціонерів і повстанців та їхніх особливих заслуг для справи визволення України встановити окрему медалю «За боротьбу в особливо важких умовах»[2]

Медаллю нагороджували командири груп (ВО) УПА на основі дозволу Головного Командира УПА. Медаль отримували усі без винятку учасники визвольно-революційного підпілля, які під час другої більшовицької окупації впродовж щонайменше двох років боролися в особливо важких умовах.[3].

У наказі ГВШ УПА ч. 1/48 зазначалося, що у справі введення медалі буде видана інструкція. Головний військовий штаб УПА 12 червня 1948 року в інструкції інформував, що право нагороджувати підпільників цією медаллю мало командуваня УПА-Північ та ВО-3 «Лисоня», інші групи цей дозвіл отримали дещо пізніше[4][5].

У квітні 1950 року Ніл Хасевич подав до Головного Командування УПА лист з проєктами нагород, який зберігається в архівах ЗП УГВР. Серед проєктів була і медаль «За боротьбу в особливо важких умовах»[6]. Ніл Хасевич був серед нагороджених медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».[7]

Проєкт медалі було затверджено УГВР 30 червня 1950 року. Кур'єр від Головного Командування УПА поручник Іван Хома у жовтні 1950 року цей проєкт передав у ЗП УГВР. Зимою 19501951 років у Західній Німеччині було зроблено перші зразки нагород і вже у травні 1951 року член УГВР Василь Охримович доставив їх в Україну.

Від 1948 року включно по 1950 року в ВО-3 «Лисоня» було нагороджено 117 членів збройного підпілля. Головний командир УПА Василь Кук вказував, що ці медалі у 1952 році він мав при собі та ними нагороджував відзначених повстанців.

Опис нагороди

[ред. | ред. код]

Автор проєкту — Ніл Хасевич. Діаметр медалі — 30 мм. В основу нагороди покладено круг на якому вибитий напис — «За боротьбу в особливо важких умовинах». У центральній частині медалі зображено обрамлений тризуб, під ним схрещені мечі вістрями у верх.

Медаль носили на п'ятикутній колодці, обтягнутій стрічкою. Стрічка шириною 16 мм. Три блакитні смужки на жовтому тлі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ярослав Семотюк. Українські військові відзнаки: ордени, хрести, медалі та нашивки. — Торонто, 1991. — 50 c.: іл.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. БЮРО ІНФОРМАЦІЇ УГВР. — СЕРПЕНЬ 1948. — ВИП. Ч.2, РІК ВИД. 1.
  2. Літопис Української Повстанської Армії. — Львів, 1992. — Т.9. — С.381.
  3. Марія Савчин. Тисяча доріг. Спогади. Літопис Української Повстанської Армії. — 1995. — Т. 28. — 600 с.
  4. Наказ 1/48 Про присвоєння старшинських ступенів, про нагородження військовими відзнаками, про введення відзнаки «За боротьбу в особливо важких умовах»
  5. Інструкція в справі медалі «За боротьбу в особливо важких умовах»
  6. Графіка в бункрах УПА. — Філадельфія: Пролог, 1952. — С.15-18.
  7. Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]