Межа (роман)
Автор | Дяченки Марина та Сергій Андрій Валентинов Генрі Лайон Олді |
---|---|
Назва мовою оригіналу | рос. Рубеж |
Країна | Україна |
Мова | російська |
Жанр | фентезі[1] |
Видавництво | Росія — Terra Fantastica[2] |
Видано | 1999 |
Тип носія | друк (оправа) |
Сторінок | 576 |
ISBN | 5-7921-0257-0 |
«Межа» (оригінальна назва — рос. Рубеж) — роман із розповідей українських письменників Марини та Сергія Дяченків у співавторстві з Андрієм Валентиновим та Г. Л. Олді; вийшов у видавництві «Terra Fantastica» 1999 року.
Мені добре, я — сирота
Шолом-Алейхем Книжка, що написана на власній фантазії авторів Не містить богохульства Схвалена цензурою На тому, останньому рубежі Де ми ще, а не — уже Ніру Бобовай Тріумвірат найбільш читаних російських авторів показує нам Темне Фентзі, якого у Польщі ще не було! Чудове слов'янське фентезі бере нас у шалену подорож до Світу, що поділений на багато Посудин. Кордони між ними охороняють ангели із пантеону Ягве. Герой Ріо, що знаходиться під дією закляття, отримує зцілення, щоб перетнути Кордон, для знаходження таємничого новородженого і спровадження його до своєї Посудини. Товаришують з ним два головорізи і відьма Салє. Посудина, куди вони переходять, нагадує Україну часів гетьмана Хмельницького.[3] Чудове слов'янське фентезі бере нас у шалену подорож до Світу, що поділений на багато Посудин. Кордони між ними охороняють ангели із пантеону Ягве. Герої першого тому, що керуються долею або завданням, яке потрібно виконати, переносяться до Посудини, звідки походить герой Ріо. У погоню за ними вирушає, керований древньою магією діда Панки, черкаський сотник із групою козаків. Що виникне із протистояння двох світів? Відмінне фантезі.[4] … І ось вони зустрілись: запеклий герой-дводушець і чорнокнижник Мацапура-Коложанський, відважна панна сотникова і месник-вбивця Ієгуда бен-Йосиф, Блудний Ангел і чарівниця Сале Кеваль — а на додачу ще і новороджений «чортів син», майбутній чи то Спаситель, чи то Антихрист. Вони зустрілись на своєму останньому рубежі, і здригнулись величні Малахи, чия плоть — світло, а душа… а душі у них немає. І ось вони зустрілись: «філософський бойовик» Г. Л. Олді, тонка лірики М. і С. Дяченків, криптоісторія А. Валентинова — зоряний склад аворів. Малоросія гоголівських часів, древнє юдейське містичне вчення кабала, екзотика фентезійних земель і реальність палаючих хат під Полтавою; і людина, звичайна людина, що прагне знайти свою долю і свою гідність, бажаючи вийти за межі дозволеного, — все це «Рубіж».[1]
Станом на 2016 рік, Українською мовою твір не перекладено.
|