Межа (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Межа»
АвторДяченки Марина та Сергій
Андрій Валентинов
Генрі Лайон Олді
Назва мовою оригіналурос. Рубеж
КраїнаУкраїна Україна
Моваросійська
Жанрфентезі[1]
ВидавництвоРосія Росія — Terra Fantastica[2]
Видано1999
Тип носіядрук (оправа)
Сторінок576
ISBN5-7921-0257-0

«Межа» (оригінальна назва — рос. Рубеж) — роман із розповідей українських письменників Марини та Сергія Дяченків у співавторстві з Андрієм Валентиновим та Г. Л. Олді; вийшов у видавництві «Terra Fantastica» 1999 року.

Мені добре, я — сирота
Шолом-Алейхем
Книжка, що написана на власній фантазії авторів
Не містить богохульства
Схвалена цензурою
На тому, останньому рубежі
Де ми ще, а не — уже
Ніру Бобовай

Опис книги

[ред. | ред. код]

Рубіж: Взимку є попит на сиріт

[ред. | ред. код]

Тріумвірат найбільш читаних російських авторів показує нам Темне Фентзі, якого у Польщі ще не було!

Чудове слов'янське фентезі бере нас у шалену подорож до Світу, що поділений на багато Посудин. Кордони між ними охороняють ангели із пантеону Ягве.

Герой Ріо, що знаходиться під дією закляття, отримує зцілення, щоб перетнути Кордон, для знаходження таємничого новородженого і спровадження його до своєї Посудини. Товаришують з ним два головорізи і відьма Салє. Посудина, куди вони переходять, нагадує Україну часів гетьмана Хмельницького.[3]

Рубіж: Час порушення заборон

[ред. | ред. код]

Чудове слов'янське фентезі бере нас у шалену подорож до Світу, що поділений на багато Посудин. Кордони між ними охороняють ангели із пантеону Ягве.

Герої першого тому, що керуються долею або завданням, яке потрібно виконати, переносяться до Посудини, звідки походить герой Ріо. У погоню за ними вирушає, керований древньою магією діда Панки, черкаський сотник із групою козаків. Що виникне із протистояння двох світів? Відмінне фантезі.[4]

… І ось вони зустрілись: запеклий герой-дводушець і чорнокнижник Мацапура-Коложанський, відважна панна сотникова і месник-вбивця Ієгуда бен-Йосиф, Блудний Ангел і чарівниця Сале Кеваль — а на додачу ще і новороджений «чортів син», майбутній чи то Спаситель, чи то Антихрист. Вони зустрілись на своєму останньому рубежі, і здригнулись величні Малахи, чия плоть — світло, а душа… а душі у них немає.

І ось вони зустрілись: «філософський бойовик» Г. Л. Олді, тонка лірики М. і С. Дяченків, криптоісторія А. Валентинова — зоряний склад аворів. Малоросія гоголівських часів, древнє юдейське містичне вчення кабала, екзотика фентезійних земель і реальність палаючих хат під Полтавою; і людина, звичайна людина, що прагне знайти свою долю і свою гідність, бажаючи вийти за межі дозволеного, — все це «Рубіж».[1]

Герої роману

[ред. | ред. код]
  • Ріо — лицар-найманець або, як називають таких у його світі, «мандрівний герой». Знаходиться під дією закляття «перемагати у кожному бою, але не убивати». Щоб не порушити закляття, його завжди супроводжують лікар для тих, хто легко поранений і кат — для смертельно поранених.
  • Хоста — супутник Ріо, кат.
  • К'Рамоль — супутник Ріо, лікар.
  • Салі Кеваль — чаклунка, провідник між світами.
  • Сагор — верховний князь світу Ріо, приживник (людина з ангельським світлом всередині).
  • Станіслав Мацапура-Коложанскій — поміщик, чорнокнижник, садист-убивця, приживник. Маєток знаходиться на території Валківської сотні, але подібно середньовічному баронові, пан Станіслав безпосередньо сотникові не підкоряється і має свою гвардію.
  • Ієгуда бен Йосиф — уманський єврей, вижив в уманській різанині завдяки закляттю «перемагати і не милувати». Верховний сотник Мацапури-Коложанского.
  • Логін Загаржецкій — сотник Валківської сотні.
  • Ірина (Ярина) Загаржецка — донька Логіна.
  • Федір (Хведір) Єноха — син писаря Валківської сотні, студент-бурсак.
  • Гринь Чумак — колишній чумак, селянин, по матері Ярині — зведений брат «чортового пасинка».
  • Каф-Малах — палий ангел.
  • Чортів пасинок — син каф-Малаха і земної жінки Ярини. Денниця за версією кабали.
  • Панько Рудий — пасічник, відьмак, голова полтавського ковена (співтовариства відьом). Автор коментарів до першої частини роману.

Нагороди[2]

[ред. | ред. код]
  • 2000 — міжнародний фестиваль фантастики «Зоряний міст», нагорода Найкращий роман (1-ше місце)

Видання[2]

[ред. | ред. код]
  • 1999 рік — видавництво «Terra Fantastica», «Эксмо» (перший і другий томи окремо). (рос.)
  • 2001 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2004 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2005 рік — видавництво «Solaris» (перший і другий томи окремо (назви пол. Granica. Zimą jest popyt na sieroty[3] і пол. Granica. Czas łamania zakazów[4] відповідно)). (пол.)
  • 2006 рік — видавництво «Эксмо» (перший і другий томи окремо). (рос.)
  • 2006 рік — видавництво «Эксмо» (Український цикл). (рос.)
  • 2008 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2010 рік — видавництво «Эксмо» (Час порушення заборон). (рос.)

Український переклад

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, Українською мовою твір не перекладено.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Андрій Валентинов, Генрі Лайон Олді, Марина та Сергій Дяченки. Рубіж [Архівовано 4 лютого 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Либрусек». — Процитовано 4 січня 2013 (рос.)
  2. а б в Андрій Валентинов, Генрі Лайон Олді, Марина та Сергій Дяченки. Рубіж [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики». — Процитовано 4 січня 2013 (рос.)
  3. а б Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов. Рубіж: Взимку є попит на сиріт [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті fantasybook.idl.pl. — Процитовано 4 січня 2013 (пол.)
  4. а б Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов. Рубіж: Час порушення заборон [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті fantasybook.idl.pl. — Процитовано 4 січня 2013 (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Марина і Сергій Дяченки. Рубіж [Архівовано 3 лютого 2013 у Wayback Machine.] (електронна версія) на сайті «Либрусек». — Процитовано 4 січня 2013 (рос.)