Перейти до вмісту

Мейлах Михайло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Борисович Мейлах
Народився20 січня 1944(1944-01-20)[1] (81 рік) або 20 січня 1945(1945-01-20) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРосія
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературознавець, філолог, поет, перекладач, викладач університету, літературознавець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфілологічний факультет СПбДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьлітературознавство
ЗакладСтрасбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Науковий керівникВіктор Жирмунськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоBoris Meilakhd Редагувати інформацію у Вікіданих

Михайло Борисович Мейлах (нар. 20 січня 1945, Ташкент, УзССР, СРСР) — радянський і російський літературознавець, філолог, поет і перекладач, фахівець з романської філології і новітньої російської літератури . Кандидат філологічних наук, доктор філософії (PhD).[2] Один з авторів енциклопедії «Міфи народів світу».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в евакуйованій до Ташкента сім'ї літературознавця Бориса Мейлаха (1909—1987).

Закінчив філологічний факультет Ленінградського університету (1967)[2] і аспірантуру Ленінградського відділення Інституту мовознавства АН СРСР під керівництвом акад. В. М. Жирмунського[3] . На основі кандидатської дисертації, захищеної в 1970 році, опублікував книгу «Мова трубадурів» (1975).

У 1970-ті роки — науковий співробітник ЛОІЯ АН СРСР[4] . Дружив з Йосипом Бродським і відвідував його на засланні; в 2000-і роки написав про Бродського статтю для Великої російської енциклопедії.

Отримавши від Якова Друскіна врятовані ним рукописи Д. Хармса і А. Введенського, підготував ряд видань оберіутів, в тому числі, спільно з Володимиром Ерлем, перша збірка творів Хармса (Бремен, 1978, доповнене видання 1981)[5]1983 році був арештований по звинуваченні в розповсюдженні антирадянської літератури, засуджений на 7 років позбавлення волі.

29.6.1983 в Ленінграді арештований Михайло Борисович Мейлах (р.1945)… М. Мейлах — кандидат філологічних наук, спеціаліст по романській філології і новітній російській літературі. Він автор статей про творчість А. Ахматової і редактор збірки творів А. Введенського і Д. Хармса, яких публікують за кордоном. Останнім часом добивався виїзду з СССР. М. Мейлаху пред'явлено звинувачення за статтею 70 УК РСФСР. Следствие ведёт следователь КГБ В. В. Черкесов. Під час 10 — годинного обшуку, проведеного на квартирі М. Мейлаха при его аресті, вилучені книги А. Ахматової, О. Мандельштама, В. Набокова, богословські твори. 24—25.4.1984 в Ленінграді відбувся суд над Михайлом Мейлахом. Він звинувачувався за ст. 70 УК РСФСР в розповсюдженні книг, виданих за кордоном. Хоча під час слідства М. Мейлаху погрожували пред'явленням йому звинуваченням також і за кримінальними статтями, на суді вони не фігурували. М. Мейлах засуджений на 7 р. таборів строгого режиму і 3 р. заслання. Суд був відкритим: Передбачалося зробити процес показовим. Була запрошена телевізійна група, яка повинна була зняти фільм про процес і про «каяття». На суді М. Мейлах заявив, що бере назад всі раніше дані ним свідчення, і відмовився визнати себе винним і покаятися. Ленінградський лікар-психіатр Андрій Васильєв … відмовився давати свідчення. Після процесу він був заарештований на вулиці за звинуваченням в тому, що він «зірвав прапор». Пізніше він був засуджений до 4 м таборів посиленого режиму

Каким ты был, Таким ты и остался?

"Справі Мейлаха" була присвячена стаття: Молотков Г., Орлов Л. Тихі диверсанти: Документальний нарис // Зірка. 1985. № 3. С. 163—180 (другий автор статті — слідчий КДБ, який вів справу).

Відбував термін у колонії суворого режиму Перм-36, в ув'язненні переніс апендицит, який призвів до перитоніту, але був врятований лікарями районної лікарні в Чусовому[5] . Звільнений з початком перебудови в 1987 році . Пізніше співпрацював зі створеним на базі колонії «Перм-36» музеєм-заповідником[6].

З початку 1990-х років живе переважно за кордоном. З 2002 року — професор Страсбурзького університету[7].

Публікував вірші в журналах «Знамя», «Континент», «Літературний огляд» і ін.

Став прототипом головного героя в романі Анатолія Наймана «Б. Б. та ін.» (1997); в 2003 році завдав ляпас Найману, звинувативши того в наклепі і втручанні в приватне життя[8][9][10][11] .

Бібліографія

[ред. | ред. код]

книги

[ред. | ред. код]

Редактор, упорядник

[ред. | ред. код]
  • Мейлах М. Б. Мова трубадурів. — М .: Наука, 1975. — 239 с.
  • Мейлах М. Б. Евтерпа, ти? Мистецькі нотатки. Бесіди з артистами російської еміграції. Том 1. Балет. — М .: Новий літературний огляд, 2008. — 765 с. — (Театральна серія). — ISBN 978-5-86793-629-7 .
  • Мейлах М. Б. Евтерпа, ти? Мистецькі нотатки. Бесіди з російськими артистами в еміграції і в метрополії. Том 2. Музика. Опера. Театр і Десята муза. Образотворче мистецтво. — М .: Новий літературний огляд, 2008. — 960 с. — (Театральна серія). — ISBN 978-5-86793-846-8 .
  • Мейлах М. Поэзия и миф: Избранные статьи. — М. : Языки славянских культур, 2017. — 1056 с. — (Studia philologica) — ISBN 978-5-944-57-322-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б Мейлах Михаил Борисович (р.1944) [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Сахаровский центр
  3. Поэзия и миф. Филолог и переводчик Михаил Мейлах подводит итоги [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Радио «Свобода»
  4. Михаил Мейлах: «Первым моим следователем был Виктор Черкесов» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Colta.ru
  5. а б Интервью журналу «Русский репортёр». Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
  6. Ответ директору музея «Пермь-36» [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Пермский «Мемориал»
  7. Григорьева Н. Михаил [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Звезда. — 2002. — № 8. — С. 236—238.
  8. Архип Ангелевич Франкфурт мог остаться с «Носом» [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Известия, 10.10.2003
  9. Кучерская М., Юферова Я. Русских оставили с «Носом» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // Российская газета, 11.10.2003
  10. Любимов М. П. Бэбэшники и кагэбэшники [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета, 23.03.2004
  11. Кобринский А. А. Как стрелялись русские писатели? [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Полит.ру, 29.02.2008

Посилання

[ред. | ред. код]