Майсенське маркграфство
Майсенське маркграфство | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 965 |
---|---|
Архіви зберігаються у | Saxony State Archivesd |
Континент | Європа |
Країна | Священна Римська імперія |
Столиця | Майсен і Дрезден |
Адміністративна одиниця |
Саксонське курфюрство Саксонське курфюрство |
Форма правління | монархія |
Час/дата припинення існування | 1423 |
Майсенське маркграфство у Вікісховищі |
51°09′49″ пн. ш. 13°28′39″ сх. д. / 51.163611111111° пн. ш. 13.4775° сх. д.
Майсенське маркграфство (нім. Markgrafschaft Meißen) — середньовічне маркграфство на території сучасної землі Саксонія. Приєднано до Саксонського курфюрства в 1423 році.
Під час походу проти слов'ян-далемінців король Генріх I Птахолов в 928/929 році на пагорбі біля річки Ельба наказав звести фортецю. Вона була названа Місен (Misen). Біля підніжжя фортеці вже в цьому столітті розвинулося однойменне місто (Місен). У 968 році тут вперше згадувався маркграф місенський. Фортечна гора в цьому ж році стала резиденцією єпископа новоствореного єпископства Місен. З 1068 також згадується бургграф. З часом розвинулося бургграфство Майсен.
Унаслідок Будишинського миру з 1018 по 1031 роки «Земля мільчан» (пізніше Верхня Лужиця) була відокремлена від маркграфства.
У 1046 маркграфство отримали графи з династії Ваймар-Орламюнде, в 1067 році — Брунон, представник яких, Екберт II, під час боротьби за інвеституру в 1089 році був зміщений. Його змінив у тому ж році Генріх I Айленбурзький (1089—1103) з династії Веттінів. Його наступникам вдалося зберегти маркрафство під своєю владою. Під час правління маркграфів Конрада (1123—1156), Оттона Багатого (1156—1191) і Дітріха I (1190/1190-1221) маркграфство було розширено.
- Видукинд Корвейский, «Деяния саксов» = Res Gestae Saxonicarum. — М.: Наука, 1975. — (Памятники средневековой истории народов центральной и восточной Европы).(рос.)
- Титмар Мерзебургский, «Хроника» / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. — 2-е издание, исправленное. — М.: SPSL — «Русская панорама», 2009. — 254 с. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-93165-222-1.(рос.)
- Балакин В. Д., Творцы Священной Римской империи. — М.: Молодая гвардия, 2004. — 356 с. — (Жизнь замечательных людей: Серия биографий; Вып. 1095 (895)). — 5000 экз. — ISBN 5-235-02660-8.(рос.)
- Бульст-Тиле Мария Луиза, Йордан Карл, Флекенштейн Йозеф. «Священная Римская империя: эпоха становления» / Пер. с нем. Дробинской К. Л., Неборской Л. Н. под редакцией Ермаченко И. О. — СПб.: Евразия, 2008. — 480 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-8071-0310-9.(рос.)
- Gabriele Rupp. Die Ekkehardiner, Markgrafen von Meißen, und ihre Beziehungen zum Reich und zu den Oiasten. — Frankfurt am Main, 1996.(нім.)
- Otto Eduard Schmidt. Aus der alten Mark Meißen. Reihe Kursächsische Streifzüge. — Dresden, 1924. — Т. III.(нім.)
- Heinz Weise. Mark Meissen: von Meissens Macht zu Sachsens Pracht. — Leipzig: Brockhaus, 1989. — ISBN 3-325-00188-2.(нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майсенське маркграфство
- Die Mark Meißen - Die Wettiner als Meißner Markgrafen (929-1423) (нім.). Dresden und sachsen. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 6 липня 2010.
- MEISSEN (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 6 липня 2010.