Перейти до вмісту

Мелешкін Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мелешкін Сергій Михайлович
Народився1906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Рязанська область, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 лютого 1972(1972-02-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгірничий інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1935) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат технічних наук
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДержавний науково-дослідний гірничорудний інститут, Ленінруда і Дніпровський металургійний завод Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Сергі́й Миха́йлович Меле́шкін (1906 Редагувати інформацію у Вікіданих, Рязанська область Редагувати інформацію у Вікіданих — 9 лютого 1972(1972-02-09) Редагувати інформацію у Вікіданих, Москва Редагувати інформацію у Вікіданих) — радянський гірничий інженер, господарський діяч у гірничорудній промисловості, кандидат технічних наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1906 р. на території сучасної Рязанської області.

У 1920—1924 рр. — найманий робітник. У 1924—1928 рр. — прокатник на металургійному заводі імені Петровського у Дніпропетровську. У 1928—1930 рр. — служба в Червоній армії в Харкові. Член ВКП(б) із 1930 року.

У 1935 р. закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. У 1935—1937 рр. працював інженером-дослідником у Криворізькому науково-дослідному гірничорудному інституті.

У 1937—1939 рр. — керуючий шахтоуправлінням імені Орджонікідзе, в 1939—1941 рр. — директор тресту «Ленінруда»[1] у Кривому Розі, впроваджував передові методи буріння.

Перед початком бойових дій на сході під час ІІ Світової війни був у відрядженні у Швеції, обміняний на німецьких дипломатів. У липні-серпні 1941 року керував евакуацією тресту «Ленінруда» на Урал. З 1941 — начальник Главруди на Уралі[2].

У березні 1944 р., після визволення Кривбасу від німецької окупації, очолював комісію господарських працівників, які мали оцінити роботи з відновлення зруйнованих копалень Криворізького басейну.

До 1957 р. обіймав посаду заступника міністра чорної металургії СРСР, з 1960 року працював у Держплані СРСР. Заступник начальника відділу економіки та розвитку чорної металургії Держекономради[3]. У 1957—1960 рр. — заступник голови Дніпропетровського радпартгоспу.

Стояв біля джерел створення інституту «Механобрчормет» у Кривому Розі[4]. Ініціатор будівництва гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Брав участь у будівництві Асуанської греблі, металургійних підприємств Індії, Болгарії, Угорщини.

Помер 9 лютого 1972 року в Москві після важкої та тривалої хвороби. Похований на 7-й ділянці Новодівичого цвинтаря[5][6][7].

Кандидат технічних наук, автор 24 наукових публікацій[8], 5 свідоцтв на винаходи.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • тричі орден Леніна;
  • орден Трудового Червоного Прапора;
  • орден «Знак Пошани»;
  • подяка РЕВ;
  • урядові нагороди[9].

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • До 2016 року ім'ям Сергія Мелешкіна було названо вулицю в Саксаганському районі Кривого Рогу[9];
  • Пам'ятна дошка у Кривому Розі[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Москва—Берлин: Политика и дипломатия Кремля, 1920—1941. Сб. док. в 3 т. Том 3. 1933—1941. — М.: Наука, 2011. — С. 313.
  2. ↑ Борис Путилов. Качканарские очерки. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 2 квітня 2019.
  3. ↑ Мелешкин С. М. Пять баз / С. М. Мелешкин // Огонёк. — 1962 (7 января). — № 2 (1803). — С. 2—3.
  4. ↑ Бардась Л. С., Амельченко Н. В. Ещё один закончен год [к 50-летию ОАО НИПИ «Механобрчермет»] // Кривой Рог: Октан-Принт, 2006.
  5. ↑ Алфавитный список захоронений Новодевичьего кладбища г. Москвы. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2022.
  6. ↑ Фамилия Мелешкин. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  7. ↑ Новодевичье кладбище: 7 участок. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 2 квітня 2019.
  8. ↑ Российская государственная библиотека: Мелешкин Сергей Михайлович. Архів оригіналу за 26 листопада 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  9. ↑ а б Бывшая улица Мелешкина в Криворожском ресурсном центре. Архівовано січень 7, 2022 на сайті Wayback Machine.(укр.)
  10. ↑ Памятная доска Мелешкину С. М. в г. Кривой Рог. Архівовано квітень 2, 2019 на сайті Wayback Machine. В сентябре 2021 года памятную доску снесли по указанию Саксаганского исполкома, несмотря на протесты жителей дома.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мелешкін_Сергій_Михайлович&oldid=44115010