Мері Стюарт (письменниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Мері Стюарт (акторка).
Мері Стюарт
англ. Mary, Lady Stewart
Ім'я при народженніангл. Mary Florence Elinor Rainbow
ПсевдонімMary Stewart
Народилася17 вересня 1916(1916-09-17)[1][2][…] або 17 серпня 1916(1916-08-17)[4]
Сандерленд, Дарем, Англія, Сполучене Королівство[5][6][…]
Померла10 травня 2014(2014-05-10)[8][9][10] (97 років) або 9 травня 2014(2014-05-09)[11][6][…] (97 років)
Lochawed[6][12]
Країна Велика Британія[13][14][…]
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця, сценаристка, поетеса, вчителька початкових класів, gymnastics teacher
Сфера роботилітература[16]
Alma materДаремський університет[5]
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1954
Magnum opusMadam, Will You Talk?d, Wildfire at Midnightd, Nine Coaches Waitingd, My Brother Michaeld, The Ivy Treed, This Rough Magicd, Airs Above the Groundd, Touch Not the Catd і Thornyholdd
У шлюбі зFrederick Stewartd[5]
Нагороди

Мері Стюарт (англ. Mary Stewart; 17 вересня 1916 — 10 травня 2014) — англійська романістка, відома насамперед своєю трилогією про Мерліна, в якій вона змогла поєднати риси історичного роману та історії в стилі фентезі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в Сандерленді в родині священика. У 1939 році вона закінчила університет Дарем і отримала спеціальність викладача англійської мови. У 1941—1945 роках викладала в університеті Дарем, де познайомилася зі своїм чоловіком-професором геології Фредеріком Генрі Стюартом. У 1945 році вони одружилися. За наполяганням свого чоловіка Мері послала до видавництва рукопис свого першого роману «Мадам, ви будете говорити?», який був опублікований в 1954 році. У 1956 році Фредерік Стюарт отримав посаду викладача в Единбурзі, та переїхав туди разом з дружиною. Подружжя Стюарт багато подорожували, що дало Мері матеріал для декількох романів, дія яких відбувається за кордоном: у Франції, Греції, інших країнах[17].

У 2001 році Фредерік помер. Після його смерті письменниця проживала в Единбурзі.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Життя Мерліна

[ред. | ред. код]

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • Мадам, ви будете говорити? (Madam, Will You Talk?,1954)
  • Вогнище в ночі (Wildfire at Midnight, 1955)
  • Грім справа/Грім небесний/Гром лунає справа (Thunder on the Right, 1957)
  • Дев'ять карет чекають тебе/І дев'ять чекають тебе карет (Nine Coaches Waiting, 1958)
  • Мій брат Міхаель/Мій брат Майкл (My Brother Michael, 1959)
  • Повиті плющем дерево/Дерево, повиті плющем (The Ivy Tree, 1961)
  • Місячні прядильниці Місячні пряхи (The Moonspinners, 1962)
  • Це дивне диво/Грізні чари (This Rough Magic, 1964)
  • Зачарований кінь (Airs above the Ground, 1965)
  • Гончие пси Гавриїла (The Gabriel Hounds, 1967)
  • The Wind Off the Small Isles
  • Маленька мітла (дитячий роман)
  • Ludo and the Star Horse (повість для дітей)
  • Не чіпай кішку (Touch Not the Cat, 1976)
  • A Walk in Wolf Wood (повість для дітей)
  • Тернова обитель/Торніхолд (Thornyhold,1988)
  • Frost on the Window and other poems
  • Вежа зі слонової кістки/Мала Качуркові (Stormy Petrel, 1991)
  • Рожевий котедж (Rose Cottage, 1997)
  • Грізні чари (Formidable spell)[18]

Екранізації

[ред. | ред. код]

Премії та нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1971,Mythopoeic Awards, Міфопоетична премія фентезі за «Кришталевий грот»(The Crystal Cave)
  • 1974,Mythopoeic Awards, Міфопоетична премія фентезі за «Порожні пагорби»(The Hollow Hills)[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Encyclopædia Britannica
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ NooSFere — 1999.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ а б в Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1030.
  6. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  7. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  8. ↑ Babelio — 2007.
  9. ↑ Babelio — 2007.
  10. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  12. ↑ https://www.noosfere.org/livres/auteur.asp?numauteur=-42042&Niveau=bio
  13. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  14. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118920901 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  15. ↑ Шведська база даних фільмів — Svenska Filminstitutet.
  16. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  17. ↑ Мері Стюарт (Mary Stewart) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ а б Мері Стюарт (Mary Stewart). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
  19. ↑ Мэри Стюарт (Mary Stewart). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мері_Стюарт_(письменниця)&oldid=40696162