Месопотамська арабська мова
| Месопотамська арабська мова | |
|---|---|
| اللهجة العراقية | |
 Мапа поширення | |
| Поширена в | Ірак, Сирія, Туреччина, Іран, Йорданія, частини північної та східної Аравії |
| Регіон | Месопотамія |
| Носії | Південний діалект: 19 млн Північний діалект: 10 млн |
| Писемність | Арабський алфавіт |
| Класифікація | Афразійські мови Семітські мови
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | acm |
| ISO 639-3 | acm |
Месопотамська арабська мова (араб. لهجة بلاد ما بين النهرين) — це група діалектів арабської мови, якими розмовляють у Месопотамському басейні Іраку, а також у південно-східній Туреччині, Ірані, Сирії, Кувейті і якою переважно розмовляють представники іракської діаспори.[1]
Арамейська мова була лінгва франка в Месопотамії з початку 1-го тисячоліття до н. е. до кінця 1-го тисячоліття н. е., і. Месопотамська арабська також демонструє ознаки арамейського субстрату.[2] Гелетська та іудейсько-іракська різновиди зберегли риси вавилонської арамейської мови.[3]
Месопотамська арабська мова має два основних різновиди: месопотамська арабська Gilit і месопотамська арабська Qeltu. Їхні назви походять від форми слова, що означає «я сказав»[4] в кожному різновиді. Гілітська арабська мова є бедуїнським різновидом, яким розмовляють мусульмани (як осілі, так і неосілі) у центральному та південному Іраку та кочівники в решті Іраку. Арабська мова кельту — це міський діалект, яким розмовляють немусульмани центрального та південного Іраку (включаючи Багдад), а також осіле населення (як мусульмани, так і немусульмани) решти країни.[5] До немусульман належали християни, єзиди та євреї, поки більшість із них не покинули Ірак у 1940–1950-х роках.[6][7] Географічно класифікація gelet-qeltu приблизно відповідає Верхній Месопотамії та Нижній Месопотамії відповідно.[8]
Під час облоги Багдада (1258) монголи знищили все мусульманське населення у місті.[9] Проте осілі християни та євреї були помилувані, а північний Ірак залишився вцілілим.[10] На півдні Іраку осілі мусульмани поступово витіснялися бедуїнами з сільської місцевості.[11] Це пояснює нинішній розподіл діалектів: на півдні розмовляють бедуїнськими різновидами, близькими до арабської мови Перської затоки (продовження бедуїнських діалектів Аравійського півострова), за винятком міських немусульман, які продовжують розмовляти на діалектах Qeltu.[12]
- ↑ Enam al-Wer, Rudolf Erik de Jong, ред. (2009). Arabic Dialectology: In Honour of Clive Holes on the Occasion of His Sixtieth Birthday. Т. 53. Brill. с. 99—100. ISBN 9789047425595.
- ↑ Muller-Kessler, Christa (2003). Aramaic 'K', Lyk' and Iraqi Arabic 'Aku, Maku: The Mesopotamian Particles of Existence. Journal of the American Oriental Society. 123 (3): 641—646. doi:10.2307/3217756. JSTOR 3217756.
- ↑ Muller-Kessler, Christa (2003). Aramaic 'K', Lyk' and Iraqi Arabic 'Aku, Maku: The Mesopotamian Particles of Existence. Journal of the American Oriental Society. 123 (3): 641—646. doi:10.2307/3217756. JSTOR 3217756.
- ↑ Mitchell, T. F. (1990). Pronouncing Arabic, Volume 2. Clarendon Press. с. 37. ISBN 0-19-823989-0.
- ↑ Jasim, Maha Ibrahim (15 грудня 2022). The Linguistic Heritage of the Maṣlāwī Dialect in Iraq. CREID Working Paper 18. doi:10.19088/creid.2022.015. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Holes, Clive, ред. (2018). Arabic Historical Dialectology: Linguistic and Sociolinguistic Approaches. Oxford University Press. с. 337. ISBN 978-0-19-870137-8. OCLC 1059441655.
- ↑ Procházka, Stephan (2018). 3.2. The Arabic dialects of northern Iraq. У Haig, Geoffrey; Khan, Geoffrey (ред.). The Languages and Linguistics of Western Asia. De Gruyter. с. 243—266. doi:10.1515/9783110421682-008. ISBN 978-3-11-042168-2. S2CID 134361362.
- ↑ Ahmed, Abdulkareem Yaseen (2018). Phonological variation and change in Mesopotamia: a study of accent levelling in the Arabic dialect of Mosul (Дипломна робота) (англ.). Newcastle University.
- ↑ Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
- ↑ Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
- ↑ Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
- ↑ Al‐Wer, Enam; Jong, Rudolf (2017). Dialects of Arabic. У Boberg, Charles; Nerbonne, John; Watt, Dominic (ред.). The Handbook of Dialectology. Wiley. с. 529. doi:10.1002/9781118827628.ch32. ISBN 978-1-118-82755-0. OCLC 989950951.