Метацейнерит
| Метацейнерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Mzeu[2] |
| Хімічна формула | Cu(UO₂)₂(AsO₄)₂·8H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.EB.10[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | мета-, Цейнерит |
| Типова місцевість | Walpurgis Flacher veind[3] |
 Метацейнерит у Вікісховищі | |
Метацейнерит (рос. метацейнерит, англ. metazeinerite, нім. Metazeinerit m) — мінерал, що відрізняється від цейнериту меншою кількістю води й оптичними властивостями.
Хімічна формула: Cu[UO2AsO4]2•8Н2О.
Містить (%): CuO — 7,7; UO3 — 56,1; As2O5 — 22,2; H2O — 14,0.
Сингонія тетрагональна.
Густина 3,28.
Твердість 2-2,5.
Колір зелений, жовтуватий.
Зустрічається в зоні окиснення родовищ урану, де є значна кількість арсенопіриту.
Знахідки: Шварцвальд, Саксонія (ФРН), Кап-Гаронн (Франція), Корнуол (Велика Британія), Тінтік (шт.Юта, США).
Від мета… й назви мінералу цейнериту (J.F.Frondel, 1872).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Метацейнерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Метацейнерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
