Перейти до вмісту

Микитей Григорій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микетей Григорій)
Григорій Йосипович Микитей
ПсевдоГриць Микетей
Народився10 жовтня 1888(1888-10-10)
Львів, Австро-Угорщина
Помер28 лютого 1945(1945-02-28) (56 років)
Бад-Ішль, Верхня Австрія, Австрія
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
 УНР
Польща Польща
 Українська держава (1941)
Національністьукраїнець
Діяльністьдипломат, журналіст, педагог
Відомий завдякигромадський діяч
політичний діяч
ПосадаСекретар президії Української Національної Ради
Військове звання Поручник (обер-лейтенант)

Григорій Йосипович Микитей (Микетей) (нар. 10 жовтня 1888, Городище Королівське на Львівщині, Австро-Угорщина — пом. 28 лютого 1945, Бад-Ішль, Верхня Австрія, Австрія) — український громадський та політичний діяч, дипломат, журналіст, педагог, професор. Поручник УГА, Тимчасовий представник ЗУНР в Українській Державі (1918-1919), представник УНР в Югославії (19191920), секретар президії Української Національної Ради у Львові.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у селі Городище Королівське біля Ходорова.

Закінчив філософський факультет Віденського університету[1]. Працював вчителем у гімназії.

У роки Першої світової війни працював у Відні в представництві Червоного Хреста[2].

Був тимчасовим представником ЗУНР в Українській Державі у 1918—1919 роках[3].

У 1919 році начальник «пресової квартири» Начальної Команди УГА та редактор «Стрільця»[4].

У жовтні 1919 року за наказом Андрія Лівицького став представником УНР у Югославії, а уряд ЗУНР звернувся до нього з проханням очолити представництво ЗУНР[2]. 1920—1923 — працівник секретаріату закордонних справ ЗУНР у Відні.

З 1924 по 1939 — учитель середніх шкіл у Львові. У 19251930 роках — редактор тижневика «Рада».[5]. Також обіймав посаду відповідального редактора у 1925—1926 роках, та редактора друкованого органу товариства «Учительська Громада» часопису «Українська Школа». Часопис виходив у Львові з 1925 до 1939 року[6]. Згодом Голова товариства «Учительська Громада»[7].

У 1927 році став одним із засновників «Української Партії Праці»[8].

З липня 1941 року — секретар президії Української Національної Ради у Львові.

В 1944 році емігрував до Австрії, де і помер у 1945 році.

Родина

[ред. | ред. код]

Доробок

[ред. | ред. код]
  • Гриць Микитей. «Правдива правда про „Чортківську Офензиву“». Літопис Червоної Калини. — «Діло», Львів, 1936.
  • Гриць Микитей. «У місії до Юґославії: З Кам'янця до Букарешту». Історичний календар-альманах «Червона Калина» на 1939 р. — Львів, 1938. — С. 132—148.
  • Гриць Микитей. «До історії міжнародних взаємин нашого Товариства». 25–ліття учительської громади. Ювілейний науковий збірник. — Львів, 1935. — С. 154—158.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Петро Шкраб’юк (2018). Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців (укр.) . Львів: Сполом. с. 528 с.
  2. а б Саган Г. Українське питання: виклики сьогодення та історія дипломатичного сприяння українській ідеї на території Королівства СХС
  3. Роман Тимченко Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 — квітень 1920 pp.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
  4. Сегеда С. Основні тенденції формування редакційного та авторського контингенту в пресі українських збройних формувань першої половини ХХ ст.
  5. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Тижневик «Рада». Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
  6. Ретроспективний погляд на розвиток педагогічних часописів Східної Галичини 20 — 30-х рр. ХХ ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
  7. З орґанізації вчительства українських приватних середніх шкіл. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
  8. Зиновій Книш. Далекий приціл. Союз Української націоналістичної молоді[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]