Микитась Василь Лазарович
Василь Лазарович Микитась | |
---|---|
Народився | 23 жовтня 1924[1] Жовте, П'ятихатський район, Криворізька округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР |
Помер | 20 березня 1999 (74 роки) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
Галузь | літературознавство |
Заклад | Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Нагороди |
Василь Лазарович Микитась (23 жовтня 1924, Жовте — 20 березня 1999, Київ) — український літературознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1971 року), професор (з 1990 року).
Народився 23 жовтня 1924 року в селі Жовтому (тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області).
Учасник Другої світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет; у 1955–1970 роках працював в Ужгородському університеті, у 1970–1974 роках — в Інституті історії АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділом рукописних фондів і текстології, з 1979 року — завідувач відділом давньої української літератури, з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Помер в Києві 20 березня 1999 року. Похований на Новобайковому кладовищі.
Літературну діяльність розпочав з віршів, що з'являлись у піонерській газеті «На зміну» з благословення Павла Тичини. Автор понад 200 публікацій та багатьох книжок, серед яких:
- «О. В. Духнович»;
- «Український письменник-полеміст Михайло Андрелла»;
- «Давні рукописи й стародруки»;
- «Літературний рух на Закарпатті другої половини ХІХ ст.»;
- «Галузка могутнього дерева»;
- «Проти фальсифікації спадщини Лесі Українки»;
- «Правда про Василя Стефаника»;
- «Через гори і кордони»;
- «З ночі пробивалися…»;
- «Іван Франко — дослідник української полемічної літератури»;
- «Давньоукраїнські студенти і професори»;
- «Вінценосні розпусниці»;
- «Геній у терновому вінку: А.Ю. Кримський».
Один з авторів колективних літературознавчих досліджень.
У 1962 упорядкував і написав передмову до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.[2]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Гірські квіти: вірші / Марійка Підгірянка, Миколая Божук, Маруся Тисянська ; Вступ.ст. Максим Тадейович Рильський ; Упоряд., передмова Василь Лазарович Микитась . — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1962 . — 95 с. : іл. — укр. мовою
- Проект «Українці в світі» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Микитась Василь [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Микитась Василь Лазарович // ЕСУ
- Микитась Василь Лазарович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 201.
- Народились 23 жовтня
- Народились 1924
- Уродженці П'ятихатського району
- Померли 20 березня
- Померли 1999
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Дніпровського університету
- Науковці Інституту літератури НАН України
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські літературознавці
- Українські педагоги
- Доктори філологічних наук
- Автори Української літературної енциклопедії