Микола-Юрій Чорторийський
| Микола-Юрій Чорторийський | |
|---|---|
| Псевдо | Миколай Єжи Чарторийський |
| Народився | 1585 Клевань |
| Помер | 1662 Клевань |
| Поховання | Благовіщенський костел |
| Країна | Річ Посполита |
| Alma mater | Замойська академія і Браунсберзька єзуїтська колегія |
| Титул | князь |
| Посада | Волинські воєводи[1], подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d] і волинський каштелян[d][2] |
| Конфесія | католик |
| Рід | Чорторийські |
| Батько | Юрій Чорторийський (православний/уніат (1598) |
| Мати | Ізабела Олександра княжна Вишневецька |
| У шлюбі з | Izabela Koreckad[3] |
| Діти | Михайло Юрій Чарторийський[4], Казимир Флоріан Чорторийський[4], Ян Кароль Чорторийський[4], Anna Czartoryskad[4] і Q127324788?[4] |
 | |
Микола-Юрій Чорторийський (пол. Mikołaj Jerzy Czartoryski, 1585 — 12 березня 1662, Клевань) — український князь, магнат, державний і політичний діяч, перший сенатор Речі Посполитої з роду князів Чорторийських. Прихильник унії з РКЦ.
Походив з впливової родини Чорторийських. Син старости луцького Юрія Чорторийського (Юрія Теодоровича[5]) та княжни Ізабели Олександри Вишневецької.
Початок навчання — закладена батьком школа при костелі у Клевані (1592—1593), потім — в єзуїтському колегіумі в Луцьку. Отримав хорошу освіту в Замойській академії.
Після смерті батька в 1626 році стає князем Чорторийським та Клеванським.
У 1633 році отримав посаду волинського каштеляна, став першим сенатором з роду Чорторийських. У 1655—1657 роках був подільським воєводаю. У 1657 році отримав призначення на посаду волинського воєводи. Після нього посаду кременецького старости отримав брат Ян Карл[джерело?].
До кінця життя брав участь у публічних справах.
Помер на замку в Клевані 12 березня 1662, був похований у підземеллях костелу в Клевані, для якого написав дарчу грамоту.[6]
Збудував каплицю на замку, спровадив для неї єзуїтів. Надав чимало коштів для будівництва костелу Святої Трійці в м. Олика. Після війни 1648—1654 років надав кошти для відновлення Клеваня. Зокрема, відбудували шерег будинків, замок спорудили нову величну ратушу. Заклав відому тоді стайню у Грабові.[6]
Дружина — Ізабела Корецька (д/н—1669), донька князя Юхима Корецького. Діти:
- Казимир Флоріан (1620—1674) — латинський архієпископ Ґнєзна, примас Польщі
- Михайло Юрій (1621—1692) — князь Клеванський
- Ян Карл (1626—1680) — князь Чорторийський, підкоморій краківський[6]
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 74. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 32–33, 175.
- ↑ а б в г д Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 33.
- ↑ Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy… — S. 294. (пол.)
- ↑ а б в Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy… — S. 295. (пол.)
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
- Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 294—295. (пол.)
- Czartoryski Mikołaj Jerzy [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |