Перейти до вмісту

Миколай Беґановський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Миколай Беґановський
Народився1601
Помер3 травня 1674(1674-05-03)
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьвійськовослужбовець
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], кам'янецький каштелян, Підляський каштелянd, Q65729115?, Q66200888?, Q66200933?, хорунжий львівськийd і Обозний великий коронний
РідQ63531872?

Миколай Беґановський гербу Гримала (пол. Mikołaj Bieganowski, 1601 — 3 травня[1] 1674) — польський шляхтич, відомий вояк, урядник Речі Посполитої, дипломат, меценат.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син каліського хорунжого Станіслава Беґановського.

Воював проти шведів у Пруссії 1625—1626 (тоді його помітив Станіслав Конецпольський та взяв до своєї корогви), татар 1633 року біля Кам'янця на Поділлі. Також проти козаків Трясила, під Кумейками 1637, проти Острянина поблизу Говтви (тоді мав звання обозного, тут командував полком німецької піхоти[2]), Дмитра Гуні, під Берестечком. Правдоподібно, завершив кар'єру вояка 1653.

Посади: львівський підстолій з 1641,[3] хорунжий[4] з 1644, каштелян підляський 1658,[5] кам'янецький з 1660, староста янувський з 1663 (багате староство[5]), мостівський з 1646. Не прийняв пропонованих Яном ІІ Казімєжем посад белзького, пізніше чернігівського воєвод.

Записаний свідком в заповіті Ст. Конецпольського.[3]

Надав 1656 року[5] кошти для будівництва костелу святого Казимира (костел реформатський сестер милосердя) у Львові,[6] де пізніше був похований 21 серпня 1674 року[1] та була його надгробна таблиця.

Дружина — Уршуля Ґродзіцька з Кросновських, вдова Павела, шлюб 1646[3]). 27 грудня 1666 року король надав дозвіл на передачу ним солтиства Августова (тепер Великі Мости) з приналежними поселеннями сину (за даними К. Несецького, сину його брата Мельхіора[7] Миколаю Бєґановському (брав участь у битвах зі шведами під Мальборком, Торунню[5]) та його дружині Уршулі зі Стемпковських.[8] Посол Речі Посполитої у Порті 1654 р.[9] коронний обозний.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 71.
  2. Щоденник Симеона Окольського… — С. 414.
  3. а б в Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601–1674)… — S. 28.
  4. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 27
  5. а б в г Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601–1674)… — S. 29.
  6. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)
  7. Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.] — T. 1. — Cz. 2. — S. 90.
  8. Mosty Wielkie (6)… — S. 717.
  9. Запорожские казаки в боях и походах [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 189.

Джерела

[ред. | ред. код]