Миронова Марія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миронова Марія Володимирівна
Народилася24 грудня 1910 (6 січня 1911)
Москва, Російська імперія
Померла13 листопада 1997(1997-11-13)[1] (86 років)
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, кіноакторка
Alma materДержавний інститут театрального мистецтва (1927)
Знання мовросійська
ЗакладМосковський театр естради та мініатюр;
Табакерка
Роки активностіз 1934
У шлюбі зМихайло Слуцький і Олександр Менакер
ДітиМиронов Андрій Олександрович
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
IMDbID 0592498
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Миронова.

Марія Володимирівна Миронова (1910/1911—1997) — російська радянська актриса театру, кіно, естради. Народна артистка СРСР (1991).

Походження та навчання

[ред. | ред. код]

Марія Миронова народилася 24 грудня 1910 (6 січня 1911) року (за іншими джерелами — 25 грудня 1910 (7 січня 1911) року[2]) в Москві, в родині шкільної вчительки Єлизавети Іванівни (1876—1937) та службовця Володимира Миколайовича Мироновых (1881—1950).[3].

У 1927 році закінчила Театральний технікум імені Анатолія Луначарського (нині Російський інститут театрального мистецтва — ГІТІС).

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1927—1931 роках — актриса МХАТУ 2-го. У 1932—1936 роках — Московського мюзик-холу. У ці роки грала в Московському театрі оперети та Московському театрі транспорту (нині Московський драматичний театр імені Миколи Гоголя). Потім у 1938—1946 роках працювала в Московському театрі естради і мініатюр (нині театр «Ермітаж»). У 1947 році грала в Камерному театрі під керівництвом А. Таїрова.

Під час Другої світової війни Марія Миронова грала на фронті в акторських бригадах.

На початку 1928 року вперше вийшла на сцену Колонного залу Будинку Спілок як естрадна актриса з розповідями Антона Чехова. За довгі роки роботи на естраді, актриса яскравого обдарування, створила чимало комедійних і гостро сатиричних образів (естрадні вистави «Говорять листи», «Ви їх пізнаєте», «Справи сімейні» (1954), «Плями» (1959), «Чоловіки та жінки» (1971), «Номер у готелі» (1976), «Вовки в місті» Лева Шейніна (1964)). Виконувала монологи, які писали для неї Аркадій Арканов,Григорій Горін, Семен Альтов, Олександр Володарський, Мар'ян Бєлєнький тощо.

З 1948 року працювала в дуеті зі своїм чоловіком, естрадним актором Олександром Менакером, з 1952 року — у створеному ними Театрі двох акторів. З 1954 року дует «Миронова та Менакер» — у Московському театрі естради.

У різний час співпрацювала з «Москонцертом».

Більше ста записів естрадних мініатюр, інтермедій, вистав за участю актриси зберігається в колекції радіофонду, включаючи таких відомих авторів, як Михайла Зощенка, Михайла Ардова, Леоніда Ленча, Володимира Полякова, Бориса Ласкіна, Володимира Диховічного, Моріса Слободського[4].

З 1990 року — актриса Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова («Табакерка»). У 1995 році відбувся її бенефіс у театрі «Школа сучасної п'єси».

Востаннє актриса вийшла на сцену у виставі «Йшов старий від баби» Семена Злотнікова.

У кіно дебютувала в 1938 році, у фільмі Григорія Александрова «Волга, Волга» (Зоя Іванівна, секретарка Бивалова).

В 1984 році випустила у співавторстві з Олександром Менакером книгу «…У своєму репертуарі».

Смерть

[ред. | ред. код]

Померла 13 листопада 1997 року (за іншими джерелами — 12 листопада[5]) в Центральній клінічній лікарні Москви.

Похована на Ваганьковському кладовищі.

Родина

[ред. | ред. код]

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Театр

[ред. | ред. код]

Театр «Табакерка»

[ред. | ред. код]
  • бура"Вчитель російської" А. М. Буравського — Козицька

Театр «Школа сучасної п'єси»

[ред. | ред. код]
  • «Йшов старий від баби» С. Злотнікова — стара

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ролі

[ред. | ред. код]
Ігор Ільїнський та Марія Миронова у фільмі «Волга, Волга»
Файл:Мемориальная доска М.В. Мироновой и А. С. Менакеру.jpg
Меморіальна дошка Марії Мироновій та Олександру Менакеру на будинку 7 в малому Власьєвському провулку Москви
  1. 1934 — Настуся Устинова / Настенька Устинова — Конкордія
  2. 1938 — Волга, Волга / Волга-Волга — Зоя Іванівна, секретарка Бивалова
  3. 1940 — Злочин і покарання / Преступление и наказание  — Горбушкіна
  4. 1954 — Веселі зірки / Весёлые звёзды — Миронова
  5. 1954 — Запасний гравець / Запасной игрок— Ольга, дружина директора заводу
  6. 1954 — Ми з вами десь зустрічалися / Мы с вами где-то встречались — Вероніка Платонівна Малярська, пліткарка
  7. 1955 — Одного чудового дня / В один прекрасный день — Тетяна Петрівна Озерова, дружина скрипаля
  8. 1956 — Дорогоцінний подарунок / Драгоценный подарок — Леокадія Михайлівна
  9. 1958 — Шофер мимоволі / Шофёр поневоле  — Ганна Власівна Пастухова
  10. 1960 — Цілком серйозно / Совершенно серьёзно — мати Жори
  11. 1961 — Питання виховання / Вопросы воспитания — мати Вовочки
  12. 1962 — Блакитний вогник-1962 / Голубой огонёк-1962 — виконавиця жартівливої пісні «На деревах синій іній»
  13. 1963 — Короткі історії (новела «Випадок у літаку») / Короткие истории (новелла «Случай в самолёте») — пані Христина
  14. 1963 — Вперта дівчина / Упрямая девчонка — Олена Гнатівна
  15. 1966 — Казки російського лісу / Сказки русского леса — пасажирка таксі
  16. 1969 — Викрадення / Похищение — артистка Миронова
  17. 1969 — Старий знайомий / Старый знакомый — Віра Степанівна Дядькова, заввідділу культури міськвиконкому
  18. 1971 — Фитиль (фільм № 110 «Формалісти») / Фитиль (фильм № 110 «Формалисты»)
  19. 1974 — Яка у вас посмішка / Какая у вас улыбка — Ольга Павлівна, старший коректор
  20. 1977 — Майже смішна історія / Почти смешная история — телеграфістка
  21. 1978 — Чоловік і жінки (фільм-спектакль) / Мужчина и женщины — всі жіночі ролі
  22. 1980 — Жиголо і Жиголетта / Жиголо и Жиголетта  — літня акторка
  23. 1980 — Призначення / Назначение — Лідія Григорівна Ляміна
  24. 1982 — Понеділок-день важкий / Понедельник-день тяжёлый — Софія Іванівна
  25. 1985 — Маріца / Марица  — Віолетта
  26. 1988 — Ешелон / Эшелон — стара
  27. 1991 — Казус імпровізус / Казус импровизус — пенсіонерка Козицька
  28. 1996 — Йшов старий від баби / Уходил старик от старухи — стара

Озвучування мультфільмів

[ред. | ред. код]
  • 1953 — Лісовий концерт / Лесной концерт — Щур
  • 1957 — В одній їдальні / В одной столовой
  • 1966 — Про злу мачуху / Про злую мачеху  — Фекла
  • 1968 — Обережно, щука! / Осторожно, щука!  — Щука
  • 1969 — Примхлива принцеса / Капризная принцесса  — королева
  • 1984—1985 — Лікар Айболить / Доктор Айболит  — Варвара

Участь у фільмах

[ред. | ред. код]
  • 1983 — Я повертаю Ваш портрет (документальний)
  • 1991 — Андрій (документальний)
  • 1992 — Лідія Русланова (документальний)

Архівні кадри

[ред. | ред. код]
  • 2003 — Марія Миронова (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 2005 — Марія Миронова (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2011 — Так, я цариця! Марія Миронова (документальний)

Книги

[ред. | ред. код]
  • 1984 — «Марія Миронова і Олександр Менакер у своєму репертуарі».

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У 1999 році в Москві (Малий Власьєвський провулок, будинок № 7) відкрито музей-квартира родини Миронових.
  • На цьому ж будинку встановлена меморіальна дошка Марії Мироновій та Олександру Менакеру.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Миронова Марія Володимирівна — RuData.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2022.
  3. ↑ Андрій Миронов і Я. Роман-сповідь — Тетяна Єгорова — Книги Google. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 22 квітня 2022.
  4. ↑ Миронова І Менакер. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
  5. ↑ Кіно, Театр + ТБ. Календар AllDates.Ru : 6 Січня. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Б.М. Поюровский. Мария Миронова. Александр Менакер… В своём репертуаре. — М: ГЦТМ им. А.А. Бахрушина, 2011. — 498 с. — (Бахрушинская серия). — 3000 экз. — ISBN 978-5-901977-32-3. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миронова_Марія_Володимирівна&oldid=39815977