Михайло (Сигізмунд) Вишневецький
Михайло (або Сигізмунд) Вишневецький | |
---|---|
Народився | 1540 |
Помер | 1552 Кенігсберг |
Підданство | Литовсько-Руська держава |
Діяльність | королівський паж |
Титул | князь |
Конфесія | православний |
Рід | Вишневецькі |
Батько | Іван Михайлович |
Мати | Марія Магдалина Бранкович |
Брати, сестри | Дмитро, Катерина, Андрій, Костянинтин, Олександра |
![]() | |
Михайло (або, менш імовірно, Сигізмунд) Вишневецький (пол. Michał czy Zygmunt Wiśniowiecki; нар. близько 1540 — пом. осінню 1552) — син руського князя Івана Михайловича Вишневецького од 2-ї дружини, сербської деспотівни Марії Магдалини Бранкович. Загинув унаслідок нещасного випадку.
Із самого малку він виховувався при дворі Сигізмунда II Августа й належав до ґрона його особистих пажів.
Наприкінці вересня 1552 року пахолок звично супроводжував короля під час поїздки із Гданська до Литви через Кенігсберг (Королевець), в котрому той задержавсь на тиждень й був почтиво прийнятий герцогом прусським Альбрехтом Гогенцоллерном. Та коли однієї днини господарі зі свитою виїхали на огляд овечих пасовищ, пушкарю було наказано дати постріл з мортири. Куля влучила прямісінько в голову Вишневецького, що стояв обік господаря, держачи шефелін (спис). Бризки його розтрощеного мозку розлетілись врізнобіч, трапили вони й на Сигізмундове вбрання. Той, однак, зберіг самовладання, хоча йому самому загрожувала не менша небезпека. Ба більше, він великодушно попрохав герцога простити пушкарю, розуміючи, що це — трагічний випадок, а не умисне діяння; та попри все, Гогенцоллерн звелів того стратити.
Хроністи XVI сторіччя, насамперед Йоахим Бельський, описуючи подію, безпосередньо не вказували ймення Вишневецького. Сигізмундом його вперше називає Каспер Несецький, з подачі якого версія набула широкого поширення, тоді як Мацей Стрийковський, що був добре знайомий із Вишневецькими, зазначає, що хлопчика звали Михайлом. Про те, що Іван мав сина Михайла, свідчить і пом'яник Києво-Печерського монастиря.
- Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 46. ISBN 978-83-7177-229-0.
- J. Bielski, Kronika polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego syna jego wydana, Kraków 1597, s. 597